АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Полтавцевої Г.А.,

суддів Корнієнко Т.Ю., Мосьондза І.А.,

за участю прокурора Тертичного О.А.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Сускове Свалявського району Закарпатської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, зареєстрований за місцем народження, приватний будинок АДРЕСА_1, приватний будинок, раніше не судимий, -

засуджений за ч.1 ст.121 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, на 3 роки позбавлення волі.

Питання про речовий доказ вирішено судом в порядку ст.81 КПК України.

Згідно з вироком, ОСОБА_1, 28.05.2011 року, приблизно о 23 годині, перебуваючи на подвір'ї приватного будинку АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних стосунків, які виникли в результаті конфлікту з потерпілим ОСОБА_2, який також знаходився за вказаною адресою, ножем, який знаходився при ньому, наніс ОСОБА_2 два цілеспрямованих удари лезом вказаного ножа в область живота та правої поперекової ділянки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження.

Згідно з висновком експерта № 995/Е від 21.07.2011 року, у нього мали місце наступні тілесні ушкодження: колото-різане проникаюче поранення живота з наскрізним ушкодженням шлунку та явищами крововиливу в черевну порожнину, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень ( за критерієм небезпеки для життя) та колото-різане непроникаюче поранення правої поперекової ділянки, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, згідно з п.2.1.3.к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та фактичні обставини справи, просить вирок Дарницького районного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України покарання у виді 7 років позбавлення волі. Апелянт зазначає, що місцевий суд недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, дані про особу винного, його відношення до вчиненого, а тому призначив засудженому надто м'яке покарання.

В запереченнях на апеляцію засуджений просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, посилаючись на обґрунтованість прийнятого по справі рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши часткове судове слідство та судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України, а викладений у вироку висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об'єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 місцевим судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується позитивно, в м. Києві працював, а вчинення ним злочину спровокувала неправомірна поведінка потерпілого ОСОБА_2

Доводи апеляції прокурора про м'якість призначеного засудженому покарання, як і доводи про безпідставне застосування до нього ст.69 КК України, колегія суддів вважає не обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.66 КК України, суддя при призначенні покарання може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Призначаючи покарання засудженому з застосуванням до нього ст.69 КК України, суд належним чином умотивував у вироку, чому сукупність пом'якшуючих покарання обставин і даних про особу засудженого істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та є підставами для призначення засудженому основного покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.121 КК України і колегія суддів з такими мотивуванням погоджується.

Зокрема, як вбачається з вироку місцевого суду, неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_2, що передувала вчиненню злочину засудженим, підтвердила свідок ОСОБА_3, яка разом зі своєю неповнолітньою дитиною проживала разом з ОСОБА_1

В суді вона дала показання про те, що в будинок, де вони проживали, 28 травня 2011 року потерпілий прийшов у стані сильного алкогольного сп'яніння, питав, де вони заховали його дівчину ОСОБА_8, а не знайшовши ОСОБА_8, почав бити її кулаками в обличчя і коли з магазину повернувся ОСОБА_1, то вона заплакана сиділа на дивані, на її обличчі була кров, тому така поведінка обурила ОСОБА_1. ОСОБА_1 просив його залишити будинок, але не дивлячись на це, потерпілий ОСОБА_2 почав бити ОСОБА_1 кулаками в різні частини тіла, вони качалися по землі і ОСОБА_1 ніяк не міг вирватися від потерпілого, тому вони з дитиною пішли в будинок.

Суд у вироку послався також на показання свідка ОСОБА_4, який підтвердив показання ОСОБА_3 і показав, що потерпілий у той вечір вів себе неадекватно, схопив ОСОБА_1 за шию «в замок» і став душити, тому останній попросив його втрутитись і він, ОСОБА_4, допоміг засудженому вирватись.

Крім того, як вбачається з виступу потерпілого в судових дебатах, він претензій до засудженого не має, і строк позбавлення його волі на 7 років, який запропонував прокурор, вважає надто суворим (т.2, а.с.244).

Враховуючи вищевикладене, апеляція прокурора про скасування вироку місцевого суду та постановлення по справі нового вироку з призначенням засудженому покарання у виді семи років позбавлення волі, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляціїю прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Судді:

Полтавцева Г.А. Корнієнко Т.Ю. Мосьондз І.А.