АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ас-544 /2006року                                                   Головуючий по 1-й інстанції:

Турченко Т.В. Суддя-д оповідач :Бондаревська С.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року  вересня  місяця 26 дня                                                                      м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бондаревської С.М. Суддів : Омельченко Л.М., Триголова В.М. При секретарі: Зеленській О.І. З участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Київського районного суду м. Полтави від «19» липня 2006 року

по   справі   за  позовом  ОСОБА_1  до   Полтавського   обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії відмовлено за безпідставністю.

З постановою суду не погодився ОСОБА_1 та подав на неї апеляційну скаргу, в якій прохав постанову суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи, на підставі яких судом постановлено правильне та справедливе рішення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач був звільнений з військової служби і є пенсіонером. Після звільнення йому була нарахована пенсія, розмір якої перераховувався відповідно до чинного законодавства.

Також судом першої інстанції вірно визначено предмет спірних правовідносин і норми матеріального права, які їх регулюють.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», в редакції Закону України від 15.06.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2005 року, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених чинним законодавством.

Суд першої інстанції при постановленні рішення прийшов до вірного висновку відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2006 року постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198, 200,205, 206 КАС України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України.