АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № - 22 а - 2061 Головуючий по 1-й інстанції
2006 року Турченко Т.В.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 31 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дряниці Ю.В.
Суддів: Прядкіної О.І., Абрамова П.С.
при секретарі: Адамській О.В.
з участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 травня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та стягнення моральної шкоди та за позовом Відкритого акціонерного товариства „Полтавський завод газорозрядних ламп" до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про виселення осіб, які самовільно вселилися в приміщення, заслухавши доповідь судді-доповідач а Дряниці Ю.В., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 11 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановлено усунути перешкоди в користуванні кімнатою АДРЕСА_1, виселивши без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та їх неповнолітню доньку ОСОБА_3, 2000 р.н.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, солідарно, на користь ОСОБА_1 367 грн. судового збору.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Позовні вимоги ВАТ „Полтавський завод газорозрядних ламп" задоволено.
Постановлено виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх неповнолітню дочку ОСОБА_3, 2000 р.н., з самовільно зайнятої кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1.
Стягнуто ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 на користь ВАТ „Полтавський завод газорозрядних ламп" 8 грн. 50 коп. сплаченого державного мита, солідарно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення районного суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивачеві 17.01.2006 р. видано ордер (а.с. 5) на кімнату НОМЕР_1, жилою площею 18,5 кв. м в гуртожитку АДРЕСА_1. Але вселитися в це житло позивач не мав можливості, оскільки там проживала сім'я відповідачів.
Також місцевим судом було встановлено, що сім'я ОСОБА_3, на підставі договору-оренди приміщення НОМЕР_3, проживала в цьому гуртожитку у кімнаті НОМЕР_2. В зв'язку з тим, що кімната НОМЕР_1 звільнилася, відповідачі без належного дозволу переселились в цю кімнату.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст. 308 ЦПК України.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно встановлені обставини справи та їм дано належну правову оцінку, а також правильно враховані вимоги ст. 129 ЖК України, згідно якої на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив законне та обґруніоване рішення, крім зазначеного, вірно дійшовши до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з чим рішення місцевого суду скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303; 308; 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.