ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1-137/11

21.11.2012 Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі

головуючої судді Кривошеї С. С.

при секретарі Фадєєвої Т.Б.

за участю прокурора Мелешка І.В.

адвоката ОСОБА_1,

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мурманськ-60, Росія, росіянина, громадянина України, не працюючого, неодруженого, освіта середня-спеціальна, військовозобов'язаного, мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого:

-16.01.2003 року Першотравенським міським судом за ч.2 ст.296, ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з випробувальним терміном 1 рік;

- 24.02.2005 року Першотравенським міського судом за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, 70 ч.1, 71, КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений по УДЗ на 10 місяців 28 днів.

- 17.04.2008 року Першотравенським міського судом за ч.3 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 17 липня 2009 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись біля БК «Шахтарів», який розташований по вул.Леніна, м.Першотравенська Дніпропетровської області, побачив що по міській площі, розташованій біля БК «Шахтарів»по вулиці Леніна м. Першотравенська, йде ОСОБА_5, який розмовляв по належному йому мобільному телефону «Соні-Еріксон С-702», чорно-сірого кольору, після чого у ОСОБА_4 виник умисел на повторне, відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насильства не небезпечного для життя чи здоров'я, що виразилося в утриманні його обох рук на шиї та грудях ОСОБА_5, чим заподіяв йому фізичний біль. Після чого ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на повторне, відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_5, тримаючи правою рукою за шию ОСОБА_5, вихопив з правої руки ОСОБА_5, мобільний телефон «Соні-Еріксон С-702», чорно-сірого кольору, ІМЕІНОМЕР_1, вартістю 2000 гривень, в якому знаходився стартовий пакет «МТС», вартістю 10 гривень, на рахунку якого були гроші в сумі 10 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2020 гривень, після чого викрадене звернув у свою власність і розпорядився ним на власний розсуд.

Крім того ОСОБА_4 спільно з особою щодо якої кримінальну справу припинено у зв'язку з його смертю, 24 вересня 2009 року приблизно о 22 годині перебували у дворі будинків № 9,11,13 по вулиці Горького м.Першотравенськ Дніпропетровської області, де розпивали спиртні напої спільно з ОСОБА_7 і ОСОБА_8. Перебуваючи у вказаному місці, після спільного розпивання спиртних напоїв, 24 вересня 2009 року приблизно о 23 годині, на ґрунті раніше сформованих неприязних відносин, між ОСОБА_4 і особою щодо якої кримінальну справу припинено у зв'язку зі смертю та ОСОБА_38 виникла словесна сварка, через що сталася сварка, останні пояснити не можуть. Під час виниклої сварки ОСОБА_7 став словесно захищати ОСОБА_38, після чого у особи щодо якої кримінальну справу припинено і ОСОБА_4 виник умисел спрямований на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7, особа щодо якої кримінальну справу припинено, будучи в стані алкогольного сп'яніння наніс один удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_7, від чого останній впав на землю. Побачивши лежачого на землі ОСОБА_7, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7, підійшов до ОСОБА_7, та спільно з особою у відношенні якої кримінальну справу припинено, стали бити ОСОБА_7 навмисне завдавши йому не менше 10 ударів кожен руками і ногами в область обличчя і тулуба. В результаті навмисних дій ОСОБА_4 і особи щодо якої кримінальну справу припинено, ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого подвійного перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням обломків з подальшим її металоостеосинтезом, які згідно висновку судово-медичної експертизи №545 від 19.11.2010 року є ушкодженнями середнього ступеня тяжкості, що спричинили розлад здоров'я потерпілого більше трьох тижнів.

Крім того, ОСОБА_4 24 вересня 2009 року приблизно о 23 годині перебуваючи у дворі будинків №9,11,13 по вулиці Горького м.Першотравенськ Дніпропетровської області, під час спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_8, між ОСОБА_4 і ОСОБА_38 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 штовхнув долонею правої руки в область грудей ОСОБА_38, від чого остання впала на землю, після чого у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насильства не небезпечного для життя чи здоров'я, що виразилося в утриманні коліна правої ноги на шиї ОСОБА_38, чим завдав їй фізичного болю, після чого ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_38, тримаючи коліно правої ноги на шиї ОСОБА_38, витягнув з правої кишені куртки, яка була на ній одягнена мобільний телефон «Самсунг В130», червоного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 370 гривень, в якому знаходився стартовий пакет «МТС», вартістю 10 гривень, на рахунку якого були гроші в сумі 10 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_38 матеріальну шкоду на суму 390 гривень, після чого викрадене звернув у свою власність і розпорядився ним на свій розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.122 КК України не визнав і пояснив, що він 17 липня 2009 року в 18 годин повертався з роботи, працював в телерадіокомпанії «Візит»будівельником. У той день він отримав гроші, відпускні та прямував у бік універмагу, щоб купити собі одяг. Зустрів свого сусіда ОСОБА_11, зупинилися з ним на площі, на лавці, попити пива. У цей час ОСОБА_11 попросив у нього мобільний телефон, щоб подзвонити, але у нього в телефоні розрядився акумулятор. Мимо них проходив потерпілий ОСОБА_5, у якого він попросив телефон. Він підвів ОСОБА_5 до лавки, обійнявши його за плечі, і той дав телефон ОСОБА_11 подзвонити. ОСОБА_5 в цей час сів на лавочку поруч з ОСОБА_11. Він також присів на лавочку, але потім пішов у туалет і більше до лавки не повертався. Справити потребу пішов у під'їзд прилеглого будинку, але там виявився закритим підвал, тому коли виходив з під'їзду побачив потерпілого ОСОБА_5, його бабусю та інших жінок. Його затримали жінки і стали обшукувати, потім приїхали працівники міліції і в нього вилучили належний йому мобільний телефон «Соні Еріксон». Телефон який належав ОСОБА_5 був викинутий ОСОБА_11, в під'їзд будинку, як це зробив ОСОБА_11 він пояснити не може.

24 вересня 2009 приблизно о 18 годині він повертався з роботи, додому, на АДРЕСА_1. Він зайшов додому, але матері вдома не виявилося і він пішов до своєї дівчини. По дорозі він зустрів свого знайомого ОСОБА_13, коли проходили повз будинок №9 по вул. Горького, їх покликали ОСОБА_7 і ОСОБА_14, які сиділи у дворі за столиком і запропонували йому виставитися в рахунок його майбутнього весілля. Він погодився, але попередив, що сам пити не буде, так як наступного дня йому на роботу. Але потім він залишився з ними, де вони розпили два літри пива, і приблизно о 21 годині він пішов додому.

Ніякого конфлікту між ним і ОСОБА_7 в той день не було. Про те що у ОСОБА_7 сталася бійка з ОСОБА_13, він дізнався наступного дня від ОСОБА_13. До ОСОБА_20 також він не приставав, у неї був конфлікт з ОСОБА_13, так як вони раніше зустрічалися.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 17 липня 2009 року він повертаючись від бабусі, проходив через площу біля БК «Шахтар», і вирішив подзвонити мамі, запитати чи вдома вона, так як у нього не було ключа від квартири. Коли він став набирати номер маминого телефону, до нього підійшов ОСОБА_4 і попросив у нього телефон, але він йому телефон не дав, а пішов далі. Підсудний схопив його і почав говорити: «Ну что ты боишся, сейчас я позвоню и отдам тебе телефон». Він ОСОБА_4 не дав телефон і почав вириватися, але ОСОБА_4 у нього телефон вихопив і наказовим тоном сказав сісти на лавочку і почекати, і як би передав телефон іншій людині, а сам пішов, сказавши, що зараз повернеться, що пішов у магазин за цигарками. Другий же чоловік, який йому був невідомий, тримав біля вуха руку і щось бурмотів. Він думав, що хлопець з кимось розмовляє по його телефону. Але коли він встав з лавки і подивився, уважно на дану людину, то побачив, що у нього в руці телефону немає. Він відразу ж почав питати, де його мобільний телефон. Але хлопець йому відповів, що телефон у ОСОБА_4, який пішов, але зараз він прийде і віддасть телефон. Він ще деякий час посидів на лавочці, а потім пішов шукати. Підійшов до бабусь біля під'їзду будинку, де він живе і почав питати чи проходив ОСОБА_4 Бабусі йому сказали, що описуваний ним чоловік зайшов у під'їзд і ще не виходив. Через деякий час прийшла його бабуся, якій він розповів про те, що трапилося, потім також прийшла його мама. Через деякий час вийшов з під'їзду підсудний. Його мама ОСОБА_15 і бабуся ОСОБА_16 почали затримувати ОСОБА_4, говорили йому щоб він віддав телефон. У цей час сусідки викликали працівників міліції. Коли ж приїхали працівники міліції, ОСОБА_4 швиденько скинув мобільний телефон на ганок. Співробітники міліції все відобразили, перевірили серійний номер виявленого телефону і це виявився мобільний телефон який раніше у нього викрав ОСОБА_4

Коли він підійшов до під'їзду свого будинку, другий чоловік, який був з ОСОБА_4 знаходився біля гаражів. Гаражі від під'їзду знаходяться досить далеко. У той момент коли мобільний телефон полетів на сходинки, поруч знаходився тільки підсудний, його мама і бабуся, він же знаходився осторонь, біля дороги.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 пояснила, що 17 липня 2009 року її син ОСОБА_5 повертався від бабусі до себе додому і вирішив їй подзвонити, щоб дізнатися чи вдома вона. На той момент вони з чоловіком знаходилися у кафе, так як у нього був день народження. Продзвонив дзвінок, вона взяла трубку, але відразу ж дзвінок був скинутий. Вона відразу ж почала набирати номер сина, але ніхто не відповідав. Вона подзвонила своїй матері, щоб та дізналася, що з ОСОБА_5, вона живе від них недалеко. Після нетривалого періоду мати і син їй зателефонували і повідомили, що у нього вкрали телефон. Вона відразу ж, прийшла до будинку, де знаходились її син і мати (це був будинок де вони проживають АДРЕСА_2), там їй повідомили, що чоловік, який викрав телефон її сина зайшов в їх під'їзд. І вони стали чекати біля дверей під'їзду, коли він вирішить вийти. Коли з під'їзду став виходити підсудний, її син сказав їй, що дана людина відібрала у нього мобільний телефон. Вони його зупинили і попросили, щоб він повернув телефон, на що ОСОБА_4 відповів, що у нього немає ніякого мобільного телефону. Всі ці дії вони зробили, щоб затримати злочинця до приїзду працівників міліції. І коли під'їхала міліція, він просто цей телефон скинув біля під'їзду, в цей час підійшли співробітники міліції і зафіксували мобільний телефон, а також той факт, що даний телефон належить їхній родині.

Вона бачила, як ОСОБА_4 викинув телефон, тим більше, що він стояв на ганку їх під'їзду, на ньому була футболка і шорти, а в руках у нього нічого не було, він засунув мобільний телефон десь за пояс. І коли під'їхали працівники міліції, він злякався, і вони почули як упав телефон, а потім і побачили його. Телефон який упав належав їм, відразу ж підійшли працівники міліції, все сфотографували, зафіксували, а вони відразу ж принесли документи на телефон - гарантійний талон і упаковку, були звірені серійні номери і підтверджено, що це саме телефон викрадений у її сина ОСОБА_5.

Приблизно через півроку мобільний телефон був їм повернуто.

Згідно з поясненнями потерпілого ОСОБА_7 24 вересня 2009 він зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_18 прийшов у гості до ОСОБА_8. Вони в квартирі у ОСОБА_20 розпивали спиртні напої - пиво, і в цей час до них на кухню прийшли ОСОБА_4 і ОСОБА_13 Вони приходили поговорити з ОСОБА_14 і побачили, що вони п'ють пиво, і запропонували їм вийти на вулицю за столик, щоб відпочити разом. ОСОБА_4 купив пива, горілки, вони сиділи разом пили: ОСОБА_18, він, ОСОБА_20, ОСОБА_13 і ОСОБА_4. Потім ОСОБА_13 і ОСОБА_4 стали приставати до ОСОБА_20, почав зав'язуватися конфлікт. Він, побачив, що така справа, сказав ОСОБА_18, щоб та відійшла. Він відчував, що назріває конфлікт і потрібно втрутитися. ОСОБА_4 відійшов як би в сторону по малій нужді, а ОСОБА_13 почав хапати ОСОБА_20 за волосся і нецензурно висловлюватися. Він схопив його за одяг, кажучи: «Что ты твориш? Успокойся!». Він його вдарив, внаслідок чого він відкинувся назад, тут підбіг ОСОБА_4 і повалив його на землю, і з ОСОБА_13 почали його бити. Скільки ударів йому всього було нанесено, сказати не може, але за часом його били приблизно п'ять хвилин. Перший його вдарив ОСОБА_13 в обличчя, а потім вже ОСОБА_4 ззаду підскочив, стягнув його з лавочки. Конфлікт у ОСОБА_20 виник з ОСОБА_13, але ОСОБА_4 теж втручався. Він лежав на землі, але чув, що ОСОБА_20 кричала: «Не трогай мой телефон!»ОСОБА_13 і ОСОБА_4 наносили йому удари як руками так і ногами.

У ході досудового слідства до нього зверталася ОСОБА_3 мати ОСОБА_4 з пропозицією заплатити йому за те, щоб він змінив свої свідчення на користь ОСОБА_4

Потерпіла ОСОБА_8 пояснила суду, що 24 вересня 2009 року вони відпочивали у неї в квартирі, де розпивали спиртні напої. Були: вона, ОСОБА_4, ОСОБА_13 і ОСОБА_7 Після чого вони всі пішли на вулицю, за стіл. У дворі продовжили розпивати спиртні напої. Між нею і ОСОБА_13 відбулася невелика сварка, ОСОБА_7 заступився за неї, після чого ОСОБА_13 почав ОСОБА_7 бити. У цей момент ОСОБА_4 перекинув її через лавочку, і придавив до землі коліном, щоб вона не могла захистити ОСОБА_7. Точно на сьогодні вона вже події не пам'ятає. ОСОБА_13 бив ОСОБА_7 в область голови, і тулубу. Потім ОСОБА_4 підійшов теж до ОСОБА_7 і відтягнув ОСОБА_13 Після чого ОСОБА_13 схопив її за волосся і відтягнув у бік гаражів по вул.Горького, 9, а потім втік. У той момент у неї пропав телефон «Самсунг Б-130»бордового кольору, вона тоді подумала, що телефон витягнув ОСОБА_4, але потім їй телефон повернув ОСОБА_13, і пояснив, їй, що телефон вкрав не ОСОБА_4 ОСОБА_13 з ОСОБА_21 пішли, після чого ОСОБА_13 знову повернувся і почав битися з ОСОБА_7 Не може сказати з упевненістю, хто саме у неї забрав телефон, але повернув - ОСОБА_13. У той вечір вона багато випила, і їй здалося, що ОСОБА_4 дістав у неї з кишені телефон. Вона не бачила, щоб ОСОБА_4 бив ОСОБА_7, а бачила, як ОСОБА_7 бив ОСОБА_13 вдарив ОСОБА_7 2 рази в область голови кулаком, в груди, після чого ОСОБА_7 впав і ОСОБА_13 його вдарив в область тулуба. На момент написання заяви в міліцію, вона думала, що ОСОБА_4 забрав у неї телефон, оскільки телефон пропав після того, як він наступив їй на груди.

Свідок ОСОБА_18, допитана у судовому засіданні пояснила, що 24 вересня 2009 року вона з ОСОБА_7 знаходились у гостях у ОСОБА_20, де відпочивали, розпиваючи спиртні напої, приблизно о 21 годині в квартиру ОСОБА_14 прийшли ОСОБА_4 з ОСОБА_13. Вони всі разом вийшли на вулицю, і сиділи у дворі по вул. Горького, 13. ОСОБА_13 і ОСОБА_4 побачили мобільний телефон у ОСОБА_20 і почали його відбирати. Вона бачила, що ОСОБА_13 і ОСОБА_4 вимагали телефон у ОСОБА_20, але вона його не віддавала, тоді ОСОБА_13 і ОСОБА_4 почали тягати ОСОБА_20 за волосся, за курточку, щоб забрати у неї телефон і в кінцевому результаті телефон таки у неї забрали. Хто саме забрав телефон, вона пояснити не може, так як не звернула на це увагу. Конфлікт виник через те, що ОСОБА_13 і ОСОБА_4 хотіли забрати у ОСОБА_20 телефон, це все сталося приблизно о 22-23 годині. У цей час ОСОБА_7 їй сказав, щоб вона пішла. Вона відійшла буквально на 10 хвилин, коли повернулася, то побачила, що ОСОБА_7 лежить під лавкою в несвідомому стані. ОСОБА_20 і ОСОБА_7 розповіли їй, що ОСОБА_7 побили ОСОБА_13 і ОСОБА_4. ОСОБА_7 після данго випадку відвели додому.

Свідок ОСОБА_22 пояснила суду, що вона є співмешканкою ОСОБА_4, вони спільно проживають вже три роки. 24 вересня 2009 ОСОБА_4 прийшов до неї додому в проміжку часу з дев'яти годин до пів на десяту вечора. Коли ОСОБА_4 прийшов, то розповів, що він пішов до своєї матері додому, але її вдома не виявилося, і по дорозі до неї зустрів своїх друзів, з якими посидів якийсь час і випив пива. З ким саме випивав ОСОБА_4 їй не відомо. Після того як ОСОБА_4 до неї прийшов, він викупався вона його нагодувала і вони лягли спати. Приблизно з 23 години до 23 години 30 хвилин до них в квартиру прийшов ОСОБА_13, який був п'яний і весь у побілці, який почав розповідати їй та її сестрі, що він з кимось побився, але їй це було не цікаво і вона знову пішла спати. Вранці ОСОБА_13 їм повідомив, що ОСОБА_4 викликають в міліцію.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 це її онук. 17 липня 2009 року її онук повертався додому від своєї бабусі. Вона йому зателефонувала, але він не відповідав, тоді вона пішла до нього додому, він стояв біля свого під'їзду і плакав. Онук їй розповів, що у нього відібрали телефон і той хлопець, який у нього забрав телефон, забіг у під'їзд, в якому вони живуть. Вони стояли, біля під'їзду і очікували, коли хлопець, який викрав телефон онука вийде з під'їзду, також вони подзвонили мамі онука, яка також прийшла до будинку. Коли ОСОБА_4 почав виходити з під'їзду, вони його зупинили і почали просити, щоб він повернув телефон, але він відповів, що у нього немає ніякого телефону. Вона ж коли затримувала ОСОБА_4 намацала у нього за поясом мобільний телефон. Коли до будинку під'їхали працівники міліції підсудний викинув телефон на сходинки.

Свідок ОСОБА_24 пояснила, що за сплином значного проміжку часу вона забули подробиці події, але оголошений судом протокол її допиту від 02 квітня 2011 року (Т-1 л.д.55-58) на слідстві вона повністю підтвердила, так як вона тоді все пам'ятала і свідчення викладені з її слів та нею підписані. Згідно оголошених і даних в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_24 випливає, що 17 липня 2009 року приблизно о 21 годині ОСОБА_24 перебувала на лавочці біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2. У цей час у вказаний під'їзд зайшов раніше їй невідомий ОСОБА_4, через кілька хвилин до даного під'їзду підійшов ОСОБА_5, який проживає у даному будинку, який плакав і розповів їй що у нього тільки-що відібрали телефон, і описав їм хлопця який у нього відібрав телефон. Схожий за описом хлопець зайшов у під'їзд їх будинку, про що вона сказала ОСОБА_5. Після вона пішла до себе в квартиру, оскільки живе на першому поверсі, і викликала працівників міліції. Потім до них підійшла бабуся ОСОБА_5, приїхала міліція, вона з іншими жінками в цей час сиділа на лавочці, а підсудний ОСОБА_4 вийшов з під'їзду і кинув телефон. Вона цього не бачила, а чула, як телефон бовкнув. Потім, вони підійшли, телефон лежав на сходах.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що він раніше працював слідчим Першотравенського МВ ГУМВС та 17 липня 2009 року приблизно о 20 годині 45 хвилин у складі опергрупи виїжджав до будинку АДРЕСА_2, де за повідомленням знаходився чоловік, який скоїв грабіж. Під'їхавши до першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 він побачив двох жінок, молодого хлопця і ОСОБА_4, який стояв при виході з першого під'їзду зазначеного будинку. Коли він підходив до ОСОБА_4, то останній витягнув із-за пояса шорт, які на ньому були одягнені, мобільний телефон і кинув його. В присутності понятих вони оглянули та вилучили даний телефон. При звірці серійного номера вилученого телефону і серійного номера телефону, який був викрадений у ОСОБА_5 (за документами на телефон, які надала його мати) було встановлено, що це один і той же телефон. ОСОБА_4 був доставлений в Першотравенского МВ для вирішення питань по справі.

Свідок ОСОБА_26 пояснив суду, що 24 вересня 2009 року вони у дворі будинку № 13 по вул.Горького компанією розпивали спиртні напої. Там знаходились він, його брат ОСОБА_16, сестра ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_13 і співмешканка ОСОБА_7 - ОСОБА_35. Потім до них приєднався чоловік на ім'я ОСОБА_36, який їх пригощав спиртними напоями. Коли в кампанії став виникати конфлікт, він з ОСОБА_36 пішли до кафе «Минутка», де продовжили вживати алкоголь. Приблизно о 2 годині ночі йому подзвонила його сестра ОСОБА_20 з мобільного телефону ОСОБА_7 і повідомила, що ОСОБА_4 і ОСОБА_13 побили ОСОБА_7, а також ОСОБА_4 викрав належний їй мобільний телефон. Пояснення на досудовому слідстві у відношенні ОСОБА_4 він давав зі слів своєї сестри ОСОБА_20, сам особисто він цих подій не бачив. На сьогоднішній день його сестра ОСОБА_20 повідомила йому, що вона казала неправду, і що ОСОБА_4 у неї ніякий телефон не викрадав.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні підтвердив, що він був понятим при проведенні відтворення обстановки та обставин події 16 грудня 2010 року, в ході якого біля будинку № 14 по вулиці Лугова в с.Миколаївка Петропавлівського району ОСОБА_20 добровільно на манекені показала і розповіла, як у неї 24 вересня 2009 року ОСОБА_4 викрав мобільний телефон «Самсунг», застосувавши до неї насильство, яке виразилося в притулені коліна правої ноги ОСОБА_4 до її горла, витягнув з кишені куртки належний їй мобільний телефон.

Крім того вина підсудного підтверджується: заявою ОСОБА_15 від 17 липня 2009 року, в якій вона просить вжити заходів до ОСОБА_4, який 17 липня 2009 року приблизно о 20 годині 30 хвилин біля БК «Шахтар»по вул.Леніна м.Першотравенська із застосуванням фізичного насильства забрав у її сина ОСОБА_5 мобільний телефон «Соні Еріксон - С702»ІМЕІ НОМЕР_1, чим заподіяв матеріальну шкоду на суму 2000 гривень (Т-1 а.с.7); протоколом огляду від 17 липня 2009 року, з якого випливає, що на ділянці місцевості біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 на сходинках з правої сторони від входу в під'їзд лежить мобільний телефон «Соні Еріксон», який був вилучений (Т-1 а.с.8); протоколом огляду від 18 липня 2009 року, який підтверджує факт видачі ОСОБА_15 пакувальної коробки на мобільний телефон Ericsson Cyber - shot С702»на упаковці якого вказаний іmei НОМЕР_1, який нею був придбаний для сина ОСОБА_5 (Т-1 а.с.13); протоколом огляду від 01 серпня 2009 року відповідно до якого в присутності понятих був розкритий опечатаний пакет, в якому знаходився мобільний телефон «Соні Еріксон С702», у якого при витяганні батареї на корпусі є напис іmei НОМЕР_1, також при натисканні клавіш телефону в комбінації * # 06 # на дисплеї даного мобільного телефону висвітилися цифри НОМЕР_1. (Т-1 а.с.22); гарантійним талоном № 59651, з якого випливає, що ОСОБА_15 23 лютого 2009 придбала мобільний телефон Ericsson С702»серійний номер НОМЕР_1 за 2057 гривень (Т-1 а.с. 23); розпискою ОСОБА_15 від 03 листопада 2009 року про отримання нею на відповідальне зберігання мобільного телефону ny Ericsson С702»іmei НОМЕР_1 (Т-1 а.с.25); протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 23 березня 2011 року з якого випливає, що потерпілий ОСОБА_5 упізнав ОСОБА_4, як людину, яка 17 липня 2009 року викрала належний йому мобільний телефон біля БК «Шахтар»в м.Першотравенську (Т-1 а.с.33-34); протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 23 березня 2011 року, яким підтверджується факт впізнання ОСОБА_15 в ОСОБА_4 людини, яка 17 липня 2009 року відкрито викрала у її сина ОСОБА_5 мобільний телефон біля БК «Шахтарів»(Т-1 а.с.38-39); протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 24 березня 2011 року згідно якого свідок ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_4, як чоловіка, який 17 липня 2009 року відкрито викрав у її онука ОСОБА_5 мобільний телефон (Т-1 а.с.44-45); протоколом допиту свідка ОСОБА_29 від 06 квітня 2011 року, оголошеного у ході судового слідства, з якого випливає, що 17 липня 2009 року, приблизно о 21 годині, свідок перебувала на лавочці, яка розташована навпроти першого під'їзду будинку АДРЕСА_2. В цей час у перший під'їзд вказаного будинку зайшов невідомий їй хлопець. Через кілька хвилин до них підійшов хлопець на ім'я ОСОБА_5, який проживає у першому під'їзді будинку АДРЕСА_2. Підійшовши до них ОСОБА_5 плакав і розповів їм, що кілька хвилин тому, біля БК «Шахтарів»по ??вулиці Леніна м.Першотравенська, невідомий чоловік викрав належний йому мобільний телефон, і описав даного чоловіка. Після того, як ОСОБА_5 описав чоловіка, вони згадали, що схожий за описом чоловік, зайшов перед цим у перший під'їзд будинку АДРЕСА_2. Після цього її знайома ОСОБА_25, яка проживає у першому під'їзді, пішла до себе додому і викликала працівників міліції. Через кілька хвилин приїхали працівники міліції, і з першого під'їзду вийшов хлопець, який нібито викрав телефон ОСОБА_5. Даний хлопець став говорить, що ніякого телефону не брав, після чого витягнув із-за свої шортів мобільний телефон і кинув його на сходи, розташовані при вході у перший під'їзд будинку АДРЕСА_2. Після цього співробітники міліції в присутності понятих оглянули даний телефон і опечатали його. Коли звіряли серійний номер мобільного телефону, який викинув невідомий чоловік, з номером на документах, які надала мати хлопця на ім'я ОСОБА_5, то серійний номер збігся (Т-1 а.с.59-62); заявою ОСОБА_7 від 26 вересня 2009 року, яким потерпілий просить вжити заходів до ОСОБА_13 і ОСОБА_4, які 24 вересня 2009 року у дворі будинку № 9 по вул.Горького м.Першотравенська побили його чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді: осколкового закритого подвійного перелому лівої ключиці зі зміщенням уламків, крім того ОСОБА_4 із застосуванням фізичної сили відібрав у ОСОБА_20 її мобільний телефон «Самсунг В130»(Т-2 а.с.10); заявою ОСОБА_20 від 26 вересня 2009 року, яким підтверджується факт побиття ОСОБА_4 24 вересня 2009 року приблизно о 23 годині у дворі будинку № 9 по вул.Горького м.Першотравенськ ОСОБА_7, а також, той факт, що ОСОБА_4 застосувавши фізичну силу відносно ОСОБА_20 витягнув з кишені куртки, яка на ній була одягнена мобільний телефон «Самсунг В130»червоного кольору imei НОМЕР_2 вартістю 475 гривень (Т-2 а.с.14); висновком експерта № 545 від 19 листопада 2011 року згідно з висновками якого ОСОБА_7 були заподіяні механічні тілесні ушкодження у вигляді закритого подвійного перелому лівої ключиці на рівні середньої її третини зі зміщенням уламків, також параорбітальні гематоми. Закритий подвійний перелом середньої третини лівої ключиці зі зміщення уламків з наступним її металоостеосинтезом за ознакою тривалості розладу здоров'я тривалістю понад три тижні (більше 21 дня) відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження в області орбіт очей за своїм характером відносяться до ступеня легких. Пошкодження нанесені по ударному механізму тупими твердими предметами і час їх заподіяння може відповідати 24 вересня 2009 року (Т-2 а.с.45); протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13 грудня 2010 року, оголошеного в ході судового слідства, з якого випливає, що 24 вересня 2009 року приблизно о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_20, ОСОБА_7, співмешканка ОСОБА_7 - ОСОБА_35, ОСОБА_14, ОСОБА_4 і ОСОБА_13 знаходилися на лавці у дворі будинків 9,11 по вул.Горького м.Першотравенськ, де розпивали спиртні напої. Через деякий час між Борзих Ганною, ОСОБА_4 і ОСОБА_13 сталася сварка, в ході якої ОСОБА_13 і ОСОБА_4 стали ображати грубою нецензурною лайкою ОСОБА_20. ОСОБА_7 з цього приводу зробив їм зауваження, але ОСОБА_13 і ОСОБА_4 на ці зауваження не відреагували і стали ображати ОСОБА_7 Після чого ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_7 і повалив його з лавочки на землю. Лежачого на землі ОСОБА_7 ОСОБА_13 став бити, завдаючи ударів руками і ногами по різних частинах тіла. В цей час до них підійшов ОСОБА_4 і також став наносити удари руками і ногами по різних частинах тіла ОСОБА_7 ОСОБА_14 і ОСОБА_20 стали говорити ОСОБА_4 і ОСОБА_13, щоб вони перестали бити ОСОБА_7, а потім стали відтягувати ОСОБА_4 і ОСОБА_13 від ОСОБА_7. Бійка припинилася ОСОБА_14 пішов до себе додому, а ОСОБА_20 залишилась сидіти на лавці з ОСОБА_7 Приблизно о 23 годині 24 вересня 2009 ОСОБА_14 почув як у дворі кричить його сестра ОСОБА_20, вийшовши на балкон він побачив, що ОСОБА_13 і ОСОБА_4 знову б'ють ОСОБА_7 ОСОБА_14 вибіг у двір і побачив, що ОСОБА_13 б'є його сестру ОСОБА_20, потім все припинилося, ОСОБА_4 і ОСОБА_13 втекли, а йому ОСОБА_20 повідомила, що ОСОБА_4 викрав належний їй мобільний телефон «Самсунг В130». (Т-2 а.с.50-53); протоколом відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_7 від 16 грудня 2010 року з фототаблицею до нього (Т-2 а.с.59-63); протоколом відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_20 від 16 грудня 2010 року з фототаблицею (Т-2 а.с.64-66) та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Повне невизнання провини ОСОБА_4, а також вказівку останнього на скоєння осудних йому злочинів померлими ОСОБА_13 і ОСОБА_11 суд розцінює як лінію захисту підсудного, викликану бажанням уникнути покарання.

До даного висновку суд приходить тому, що вказівки ОСОБА_4 на скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України - 17 липня 2009 року ОСОБА_11, не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства. Потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_15, свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_32 в судовому засіданні дали чіткі свідчення про те, що даний злочин скоєно ОСОБА_4 Показання потерпілих і свідків дані ними в ході судового розгляду ідентичні їх показанням даними в ході попереднього слідства і не містять в собі будь яких суперечностей. Причин по яких ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_32 могли обмовити ОСОБА_4 - судом не встановлено. Не знайшло також у судовому засіданні свого підтвердження ствердження ОСОБА_4 про те, що 17 липня 2009 року працівниками міліції було вилучено належний йому мобільний телефон «Соні Еріксон J120i", а не мобільний телефон який належить ОСОБА_5, так як наданий захистом гарантійний талон № 0565741 і чек на покупку мобільного телефону не містять інформації про його набувача, а матеріали справи не містять інформації про вилучення двох мобільних телефонів. Також в ході досудового слідства ОСОБА_4 не посилався на вищевказані обставини.

Мобільний телефон «Соні-Еріксон С-702»ІМЕІНОМЕР_1 був придбаний ОСОБА_15 23 лютого 2009 року в м.Першотравенськ у ПП ОСОБА_33, що підтверджується гарантійним талоном 59651, записи у якому відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № 3407-12 від 19 вересня 2012 року підчистці, дописці, травленню, а також домальовуванню (допечатці), переробці не піддавалися і є первинними, а також показами свідка ОСОБА_33

В ході судового слідства був оглянутий мобільний телефон «Соні-Еріксон С-702»ІМЕІНОМЕР_1, який був чорно-сірого кольору, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне уточнити колір мобільного телефону, викраденого 17 липня 2009 року у ОСОБА_5

Обговорюючи показати, дані потерпілою ОСОБА_8, в ході судового засіданні, про те, що ОСОБА_4 у неї мобільний телефон не викрадав, а також не бив ОСОБА_7, суд ставиться до них критично з тих підстав, що згідно показів свідка ОСОБА_26 про те, що ОСОБА_4 викрав телефон, що належить потерпілій ОСОБА_20 йому сестра повідомила у телефонному режимі в той же день 24 вересня 2009 року, також вона повідомила про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_13 побили ОСОБА_7, про це ж ОСОБА_20 вказала у своїй заяві, поданій нею до Першотравенського МВ 26 вересня 2009 року, і повідомила про це 24 вересня 2009 року своєму братові ОСОБА_14 Крім того свідок ОСОБА_27 пояснив в судовому засіданні, що при проведенні відтворення обстановки та обставин подій ОСОБА_8 добровільно розповідала, як у неї забрали мобільний телефон із застосуванням фізичного насилля, що також відображене на фототаблиці до протоколу. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 змінила свої свідчення в судовому засіданні з помилкового товариства і співчуття щодо ОСОБА_4

У зв'язку з вищевикладеним суд також критично ставиться до показань свідка ОСОБА_22, яка тривалий час живе разом з ОСОБА_4 і прямо зацікавлена в успішному результаті кримінальної справи для ОСОБА_4 і тому не бере їх до уваги.

Суд вважає правильною юридичну кваліфікацію, скоєного ОСОБА_4 за ч.2 ст.186 та за ч.1 ст.122 КК України - як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насильства не небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно та як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження відповідно.

Обираючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує тяжкість скоєних ним злочинів, обставини які обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів, пом'якшуючі покарання обставини - часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, а також дані про особу підсудного - характеризується за місцем проживання задовільно, не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога у зв'язку з опійної наркоманією з 2002 року, тому суд приходить до переконання, що підсудний повинен понести покарання у вигляді позбавлення волі, також при призначенні покарання необхідно застосувати ч.1 ст.70 КК України - за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що ОСОБА_4 скоїв злочини у період іспитового строку, суд вважає за необхідне при призначенні йому остаточного покарання застосувати ст.71 КК України, згідно з якою необхідно частково приєднати покарання, призначене вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2008 року.

У відповідність до ст.1166 ЦК України матеріальна шкода, заподіяна особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, ко-лось його заподіяло.

У відповідність до ст.1167 ЦК України моральна, шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка його заподіяло за наявності її вини.

Розглядаючи позовні вимоги, заявлені потерпілим ОСОБА_7 на суму матеріальної шкоди 399 гривень 00 копійок та на відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 гривень, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_7 281 гривню 51 копійку, які підтверджені чеками на купівлю медикаментів (не підлягають відшкодуванню витрати на покупку пакета - 0,50 грн., мила рідкого - 7,06 грн., засобу для миття посуду - 5,92 грн., також не підлягають відшкодуванню витрати в сумі 79,95 грн. - у зв'язку з тим, що дані чеки не належно оформлені), в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 3000 гривень. У задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Речові докази по справі - мобільний телефон «Соні-Еріксон С-702»ІМЕІНОМЕР_1, відданий під гарантійну розписку потерпілій ОСОБА_15 - залишити за належністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання ОСОБА_4 приєднати частково не відбуте покарання, призначене вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2008 року і остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити колишню тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Термін відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 03 лютого 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 281 гривню 51 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 гривень, а всього стягнути 3281 (три тисячі двісті вісімдесят одну) гривню 51 копійку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

СуддяС. С. Кривошея