КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.09.2008                                                                                           № 16/96

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Євсікова О.О.

 суддів:            Вербицької О.В.

          Гарник Л.Л.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал Трейд Плюс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.05.2008

 у справі № 16/96 (Ярмак О.М.)

 за позовом                               Військовий прокурор Дарницького гарнізону

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал Трейд Плюс"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 86982,40 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Військовий прокурор Дарницького гарнізону звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України 86982 грн. 40 коп. штрафних санкцій за договором № 246//3/07/102 від 26.06.2007, з яких: 42210,40 грн. пені за несвоєчасну поставку  продукції, 44772 грн.  штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2008 у справі 16/96 (далі – Рішення суду) позов задоволено частково: стягнуто  з Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал Трейд Плюс” на користь  Міністерства оборони України  67917,40 грн. штрафних санкцій; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал Трейд Плюс” на користь Державного бюджету України 679,17 грн. державного мита,  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням доповнення до неї від 03.07.2008), в якій просив скасувати Рішення суду в частині задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат, в решті Рішення суду залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Скаржник зазначає, що:

- укладений між сторонами договір не містить чіткого визначення щодо моменту поставки продукції;

- відповідач прострочив поставку курток утеплених польових  в кількості 2.241 шт. у зв’язку виникненням форс-мажорних обставин;

- відповідач надав продукцію для приймання 14.12.2007, але з незалежних від нього причин вона прийнята позивачем лише 29.12.2007.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2008 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.07.2008.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.09.2008 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення суду в частині задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат, в решті Рішення суду залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2008 заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених позові, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2007 р. між Міністерством оборони України та відповідачем був укладений договір № 246/3/07/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), згідно якого відповідач зобов’язався поставити, а позивач – прийняти та оплатити продукцію – куртки утеплені, костюми.

Відповідач згідно з п. 2.1 Договору був зобов’язаний поставити продукцію на умовах DDP склад Замовника (позивач) відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів “Інкотермс” у редакції 2000 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору одержувачами продукції є речові бази (склади) Міністерства оборони України – одержувачі замовника згідно з рознарядкою Міністерства оборони України, яка є невід’ємною частиною цього договору, з обов’язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та строків поставки.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що укладений між сторонами договір не містить чіткого визначення щодо моменту поставки продукції, оскільки у пункті 1.2 договору сторони визначили строки поставки  продукції у строк до 15.12.2007.

Згідно з додатком до договору - Рознарядка Міністерства Оборони України підприємству сплановано відвантаження: курток утеплених польових з тканини плащової вибивної 7241 шт. до складу В/Ч А 2788 за адресою - 03126,  м. Київ, пр-т Відрадний, 38-В, курток утеплених польових з тканини бавовняної змішаної  200 шт., костюмів (куртка та штани) для захисту від води з тканини синтетичної плащової вибивної – 1000 комплектів.

Згідно зі ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за недопоставку або несвоєчасну поставку постачальник сплачує неустойку в розмірі 0,1 відсотка від вартості недопоставленої продукції за кожну добу затримки, а за прострочення  понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було поставлено куртки утеплені польові з тканини плащової вибивної в кількості 2241 штук на суму 275643 грн. з простроченням 14 діб (акт приймання від  29.12.2007р.), недопоставлено 5000 штук на загальну суму  615000 грн.

Позивачем нарахована пеня відповідно  за прострочку поставки на 14 діб 2241 шт. на суму 3859 грн., та  за 5000 шт. за період з 16.12.07 по 14.02.08 (57 діб) – 35055 грн.

Куртки утеплені польові з тканини бавовняної змішаної вибивної (камуфльованої, пісочної)  в кількості 200 штук на загальну суму 24600,00 грн. зі строком поставки  3-й квартал не поставлені  в повному обсязі.

Позивачем нарахована пеня на суму 3296,4грн.

Крім того, позивачем нараховано 7% штрафу в сумі 44772 грн.

Як вбачається із документів, наданих відповідачем, відповідач не міг своєчасно виконати свої зобов‘язання в частині поставки 5000 шт. курток польових утеплений через форс–мажорні обставини.

Майно, яке необхідно було поставити за договором  № 246/3/07/102, було передано відповідачем на зберігання Фізичній особі - підприємцю  Доброскок В.С. за договором зберігання  від 16.07.07 на склад  зберігача в смт. Любешів, Любешівського району, Волинської області, що підтверджено матеріалами справи і сторонами не заперечується.

В результаті сильного вітру зі шквалами, снігу та дощу на території Любешівського району Волинської області  27.11.2007 було пошкоджено   складське приміщення  в смт. Любешів Волинської області, що підтверджується довідкою (експертним висновком) Любешівської  райдержадміністрації Волинської області (а. с. 25).

Відповідно  до п. 7.1 договору № 246/3/07/102 сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне  невиконання  обов‘язків за цим договором, якщо воно трапилось внаслідок обставин обставин непереборної сили (форс–мажорних обставин).

Пунктом 7.4 та 7.5  Договору № 246/3/07/102 визначено, що підтвердженням форс–мажорних обставин, до яких віднесені і стихійні лиха,  та строку їх дії є відповідні довідки Торгово–промислової палати України або органів  виконавчої влади за місцем виникнення форс–мажорних обставин, які надаються  згідно з вимогами  п. 7.6 цього Договору. При виникненні форс–мажорних обставин виконання обов‘язків за цим договором  продовжується  на термін дії  цих обставин, але не більше ніж на один місяць.

Сторона, яка попала під дію форс–мажорних обставин, повинна терміново, не пізніше  п‘яти днів  з моменту їх виникнення повідомити у письмовій формі іншу сторону ( п. 7.6).

Відповідач 28.11.2007 листом за № 30/11-5 повідомив позивача про виникнення  форс–мажорних обставин з проханням продовжити дію договору на термін дії форс–мажорних обставин  згідно з п. 7.5 Договору.

На зазначений лист позивач відповіді не надав.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк виконання  зобов‘язання в частині поставки 5000 шт. курток утеплених має бути подовжений відповідно до п. 7.5 договору на один місяць. Відповідно, на  цей строк відповідач має бути звільнений від відповідальності в частині  нарахування пені за недопоставку курток в кількості  5000 шт.,  тому період нарахування пені повинен бути зменшений на 1  місяць.

Відтак, вимоги в частині нарахування пені за  недопоставку курток в кількості 5000 шт. підлягають задоволенню частково в сумі 15990,0 грн. за 26 днів прострочення з дня закінчення строку, визначеного п. 7.5 договору.

Розрахунок:  615000,0 х 0,1% х 26 днів = 15990, 0 грн.

При цьому судова колегія бере до уваги і ту обставину, що згідно з п. 7.7 Договору якщо форс-мажорні обставини будуть продовжуватись більше одного місяця, то кожна із сторін буде вправі розірвати Договір повністю чи частково і, в такому випадку, жодна із сторін не буде мати права вимагати від іншої відшкодування можливих збитків. З матеріалів справи слідує, що сторони Договору не скористалися цим правом, а отже обов’язки за Договором залишались чинними до їх виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги  позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 23145,40 грн. пені (3859,00 грн. + 15990,00 грн. + 3296,4 грн.) та  44772 грн. штрафу. В частині стягнення пені в сумі 19.065 грн. вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підставно покладено на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 16/96 від 22.05.2008 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені відповідачем при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита не відшкодовуються та покладаються на відповідача (апелянта).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 33, 49, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал Трейд Плюс” залишити без задоволення, а Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 16/96 від 22.05.2008 - без змін.

2. Матеріали справи № 16/96 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Євсіков О.О.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Гарник Л.Л.