КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
13.08.08 р. № 18/080-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),
суддів:
Зеленіна Н.І.
Жук Г. А.
за участю представників сторін:
від позивача: представники за довіреностями Доманський А.О., Туригіна О.О.
від відповідача: представник за довіреністю Рибченко Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-транс»на рішення господарського суду Київської області від 22.04.2008 року,
у справі № 18/080-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МОРІ ЛДІ УКРАЇНА»,
м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-транс», с. Петрушки
Києво-С вятошинського району Київської області
про стягнення 94480 грн. 97 коп. в порядку регресу
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Альтернатів Україна»(далі по тексту –ТОВ «Альтернатів Україна», позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-транс»(далі по тексту –ТОВ «Васт-транс», відповідач) про відшкодування вартості перевезення та понесених витрат у зв’язку з невиконанням своїх зобов’язань за укладеним між сторонами договором на транспортне обслуговування № 871 від 01.02.2006 року в порядку регресу.
Ухвалою апеляційного господарського суду за заявою позивача про зміну найменування, місцезнаходження та реквізитів від 25.06.08 найменуванням позивача є товариство з обмеженою відповідальністю «МОРІ ЛДІ Україна».
Рішенням місцевого господарського суду від 22.04.2008 р. у справі № 18/080-08 (суддя Кошик А.Ю.) (далі по тексту –оскаржуване рішення), позов задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Світова торгівля»(01021, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2; код 33996210) на користь позивача 86721,97 грн. збитків в порядку регресу, 867,39 державного мита та 108,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування рішення господарський суд посилається на ст.ст.13, 916, 1191 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, а також на те, що кошти, які присуджені до стягнення відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2007 року у справі № 13/119 не стягнуті, рішення суду не виконане.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою № 32 від 08.05.2008 р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 22.04.2008 року у справі № 18/080-08 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також стягнути з позивача на користь відповідача сплачене останнім державне мито за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 472,50 грн. та інші судові витрати покласти на позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що господарським судом неповно та невірно встановлені обставини, що мають значення для справи –не доставка вантажу відбулася з вини позивача. Оскільки останній порушив умови договору та несвоєчасно оплатив послуги перевезення.
В додатку до апеляційної скарги відповідач вказує, що судом порушено норми ст. 35 ГПК України; право зворотної вимоги (регресу) може бути пред’явлено до винної особи; судом не враховано норми матеріального права, а саме п.2 ст. 908, ст. 925 ЦК України; судом порушено норми матеріального права, а саме неправильно застосована ст.13 та невірно дана оцінка діям відповідач відповідно до ст. 916 ЦК України; судом порушено вимоги ст. 8 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»; судом порушено вимоги ст. 315 ГК України (про сплив позовної давності). З урахуванням доповнення до апеляційної скарги відповідач просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.04.2008 року у даній справі і припинити провадження у справі.
Представник відповідача апеляційну скаргу з доповненнями підтримав та просив суд задовольнити вимоги.
Позивач на виконання ухвали суду надав відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим. Не виконання умов договору № 871/RFF29/01/06LT від 01.02.2006 року внаслідок зловживання Перевізником своїм уявним правом на притримання товару призвело до заподіяння шкоди майну вантажоодержувача ТОВ «Світова торгівля», яку за рішенням суду відшкодував Експедитор, внаслідок чого Експедитор поніс збитки, викликані неправомірними діями Перевізника.
Просить апеляційний суд залишити рішення господарського суду Київської області від 22.04.2008 року у даній справі без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач подав до апеляційного суду заперечення на додаток до апеляційної скарги № 32 від 08.05.2008 року, в якому спростовує доводи апелянта, посилаючись на ст.ст. 1191, 929 ЦК України, ч.4 ст. 916, ч.6 ст. 315 ЦК України та умови договору.
Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
В судовому засіданні за згодою представників сторін була оголошена вступна та резолютивна частина постанови відповідно до ст.85 ГПК України.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, що дослідивши представлені докази в їх сукупності, встановила наступне.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «Альтернатів Україна»( за договором «Експедитор») та ТОВ «Світова торгівля» (за договором –«Замовник») 16.03 2006 року був укладений договір № RFF 92/03/06LC транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні.
Згідно п.1.1. вказаного договору Експедитор приймає на себе зобов’язання від свого імені та за рахунок Замовника організувати надання послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення згідно з Заявками замовника (надалі –послуги транспортного експедирування, або послуги).
Згідно ч.1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.
Заявка № на перевезення вантажу автомобільним транспортом по договору № RFF 92/03/06LС від 16.03.06 підписана та скріплена печатками підприємств ТОВ «Світова торгівля»та ТОВ «Альтернатів Україна»(а.с. 18).
Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі 01.02.2006 року був укладений договір № 871 на транспортне обслуговування, завірена ксерокопія надана позивачем до позовної заяви (а.с. 19-23).
Згідно предмету договору № 871 «Перевізник»(відповідач у справі) доручає , а Замовник ( позивач у справі) бере на себе зобов’язання здійснювати завантаження і експедирування автомобілів Перевізника. Конкретні умови завантаження обговорюється одноразових заявах-дорученнях на перевезення, переданих по факсу. Кількість і назва вантажу (род), маршруті, вантажовідправником і вантажоодержувачем, графік подачі транспорту, терміни виконання, сума оплати обумовлюються в разових заявках-дорученнях, які є невід’ємною частиною договору., додатково перед кожною конкретною перевозкою чи групою перевезень заявка-доручення на перевезення повинна бути здійснена в письмові формі, завірена круглими печатками Перевізника і Замовника. Сторони визнають юридичну силу заявки-доручення на перевезення, яка передана факсимільним зв’язком. Перевезення буде виконуватись у відповідності з умовами Конвенції про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажу, Європейської угоди про режим праві водіїв.
Отже, виходячи із предмету та змісту договору, укладений між сторонами договір № 871 є договором транспортного обслуговування.
Відповідно до ч.1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов»язуєься сплатити за перевезення вантажу встановлену плату –п.1.ст. 909 ЦК України
Із матеріалів справи вбачається, що сторони підписали заявку № 5001257 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору № RFF 29/01/06 LТ для «Васт-транс»від 05.07.06 та скріпили круглими печатками (а.с. 24).
Колегія суддів зазначає, що між позивачем і ТОВ «Світова Торгівля» укладений договір 16.03 2006 року № RFF 92/03/06LC транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні.
Позивач на виконання п. 2.1.1. договору № 871 на транспортне обслуговування в заявці № 5001257 вказав договір № RFF 29/01/06LТ, тоді як до позову доданий договір № RFF 92/03/06LC транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні.Тому твердження позивача, що інші договори не укладались не відповідає дійсності.
Із змісту заявки вбачається, що вантажоодержувачем є ТОВ «Світова торгівля», найменування вантажу - чай, соки; автомобіль д/н АІ 1012 АВ / АІ1160 ХХ; ставка за перевезення 1300 євро по курсу НБУ.; термін доставки 10.07.06 Вказана заявка передана факсимільним зв’язком .
Із вантажно-митної декларації вбачається, що відповідач здійснив перевезення вантажу та провів його митне оформлення 19.07.06 (а.с.25).
Колегія суддів зазначає, що предметом спору є відшкодування витрат на користь позивача в порядку регресу в сумі 86721 грн. 97 коп., а також вартість перевезення в сумі 7759 грн.
Частина перша статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
В обґрунтування оскаржуваного рішення господарський суд посилається на рішення господарського суду м. Києва у справі № 13/119 від 31.05.2007 року, яке виконано (а.с.63).
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази виконання рішення господарського суду м. Києва у справі № 13/119 від 31.05.2007 року, представники позивача в судове засідання такого доказу сплати чи перерахування збитків у сумі 86721 грн. 97 коп. на виконання рішення суду ТОВ «Світова торгівля» не надали.
Колегія суддів зазначає, що право зворотної вимоги до боржника виникає з моменту відшкодування потерпілому шкоди, і з цього часу починається перебіг строку позовної давності. Суд не має права задовольняти регресний позов, якщо на момент винесення рішення позивач не відшкодував завдану шкоду.
Колегія суддів зазначає, що в ухвалі господарського суду від 05.05.2008 року у даній справі суд в порядку ст.89 ГПК України виправив описку в рішенні щодо зміни найменування боржника. Однак, поштова адреса та код підприємства не відповідають реквізитам відповідача, які вказані в позовній заяві.
Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»на рішення господарського суду Київської області від 22.04.2008 року задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 22.04.2008 року у справі № 18/080-08 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю «МОРІ ЛДІ Україна»відмовити.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МОРІ ЛДІ Україна» (04074, м. Київ, вул. Сокальська, будинок 4; код 32421704) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»(08113, Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрушки, вул. Лісова, буд.1; код 30367782) 472 грн. 50 коп. судових витрат при подачі апеляційної скарги. Видати наказ.
4. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 18/080-08 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Разіна Т. І
Судді:
Зеленіна Н.І.
Жук Г. А.
Дата відправки 18.08.08