КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
13.08.08 р. № 19/129-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Жук Г. А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явилися;
від відповідача: Шніт П.О. –довіреність б/н від 01.03.2008 р., представник,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Матімекс»на рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008 року,
у справі № 19/129-08 (суддя Карпечкін Т.П.),
за позовом приватного підприємства «Матімекс», м. Івано-Франківськ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Лоцман», с. Віта-Поштова,
Києво-Святошинський район
про визнання недійсною угоди та актів виконаних робіт
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В:
У березні 2008 р. приватне підприємство «Матімекс»(далі по тексту –ПП «Матімекс», позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Лоцман»(далі по тексту –ТОВ «Лоцман», відповідач) про визнання недійсними агентської угоди № 01-06 від 01.06.2005 р. та всіх актів виконаних робіт по вказаній агентській угоді (з урахуванням поданої ПП «Матімекс»та прийнятої судом заяви про уточнення позовних вимог), а також понесені судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2008 р. позовну заяву ПП «Матімекс»прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 19/129-08.
Рішенням господарського суду Київської області від 22.05.2008 р. у справі № 19/129-08 (далі по тексту –оскаржуване рішення), в позові відмовлено повністю.
В обґрунтування прийнятого рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що агентська угода № 01-06 від 01.06.2005 р. укладена 01 червня 2005 року між ПП «Матімекс»та ТОВ «Лоцман», відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме ст. 179 - ст.181 та ст. 295 - ст. 297 Господарського кодексу України, а тому підстави для визнання недійсним господарського зобов’язання, встановленні приписами ст. 207 ГК України, остання не містить. Що ж стосується актів виконаних робіт, то місцевим господарським судом було встановлено, що останні завірені сторонами належним чином та є дійсними.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Київської області ПП «Матімекс»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою без номера від 02.06.2008 р., в якій просить повністю скасувати оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008 р. у справі № 19/129-08 і прийняти нове рішення про задоволення позову ПП «Матімекс»та судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.07.2008 р. за участю представників сторін.
За наслідками судового засідання, яке відбулося 16.07.2008 р., головуючим суддею по даній справі, відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 13.08.2008 р.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені, про що до матеріалів справи була долучена відповідна розписка із підписами уповноважених представників сторін.
Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.08.2008 року, у зв’язку з відпусткою судді Фаловської І.М., розгляд справи № 19/129-08 призначено здійснити у складі колегії суддів: головуючого судді –Разіної Т.І., суддів Агрикової О.В. та Жук Г.А.
На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 23.06.2008 р., відповідач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом та подав до канцелярії апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу без номера від 14.07.2008 р., у якому викладені підстави, відповідно до яких ТОВ «Лоцман»вважає, що подана позивачем апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а також просить оскаржуване рішення від 22.05.2008 р. у справі № 19/129-08 залишити без змін, а скаргу без задоволення з підстав, викладених у тексті відзиву.
Представник скаржника (позивача) в судове засідання 13.08.2008 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, але колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вирішила здійснити розгляд справи у відсутності представника ПП «Матімекс», оскільки визнала, що матеріали справи містять достатньо доказів для здійснення апеляційного перегляду справи та прийняття рішення по суті.
Присутній в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, та підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу з приводу залишення без змін оскаржуваного рішення.
За згодою представника відповідача, в судовому засіданні 13.08.2008 р. були оголошені вступна і резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ПП «Матімекс»на рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008 року, не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено місцевим господарським судом, що між ПП «Матімекс»та ТОВ «Лоцман» 01 червня 2005 року було укладено агентську угоду № 01-06 (далі по тексту –агентська угода № 01-06 від 01.06.2005 р.).
Згідно норм ст. 295 ГК України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’ктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто. Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.
Відповідно до п. 1.1. агентської угоди № 01-06 від 01.06.2005 р., за винагороду, передбачену в даній угоді, сторони здійснюють пошук клієнтів (контрагентів) один одного з метою продажу продукції протилежної сторони.
Згідно п. 3.1. агентської угоди № 01-06 від 01.06.2005 р., ціни на продукцію та послуги сторін визначаються згідно домовленості
Пунктом 3.3 агентської угоди № 01-06 від 01.06.2005 р. визначено, що сторона, яка отримала грошові кошти за угодою, укладеною з контрагентом на продаж продукції та послуг за безпосередньою участю протилежної сторони, перераховує грошові кошти протилежній стороні на протязі 30-ти робочих днів з дня надходження на свій поточний рахунок.
Підставою для остаточних розрахунків є Акт виконаних робіт, підписаний сторонами. В акті зазначається перелік, об’єми виконаних робіт та сума яка підлягає оплаті за такі роботи (п. 3.4 договору).
Разом з тим, у відповідності до п. 5.1 агентської угоди № 01-06 від 01.06.2005 р., підставами припинення дії останньої є:
- систематичне (три або більше) порушень однією із сторін зобов’язань, передбачених угодою;
- взаємна згода сторін;
- рішення господарського суду.
Угода вступає в дію з моменту її підписання та діє до 31 грудня 2005 року (п. 9.1 угоди).
З матеріалів позовної заяви, а також заяви про уточнення позовних вимог б/н від 13.03.2008 р. вбачається, що предметом спору даної справи є визнання недійсною агентської угоди № 01-06 від 01.06.2005 р. та всіх актів виконаних робіт підписаних по вказаній агентській угоді, з підстав не відповідності останньої вимогам чинного законодавства, а саме підписання сторонами агентської угоди та скріплення її печатками без належного визначення предмету договору та розміру винагороди й будь-яких зауважень та (заперечень), а також і факт відсутності у тексті зазначеної угоди істотних умов, які передбачають санкції у разі порушення сторонами умов договору, отже за твердженням ПП «Матімекс»відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Також позивач в заяві про уточнення позовних вимог, і в апеляційній скарзі зазначає, що акти виконаних робіт № 2, № 3, № 4, виконаних по агентській угоді № 01-06 від 01.06.2005 р. є фіктивними, тому, що відповідач лише вдавав виконання агентської угоди, а фактично агентські послуги не надавалися.
При перегляді в апеляційній інстанції оскаржуваного рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008 р. у справі № 19/129-08 на відповідність останнього вимогам чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції в повному обсязі погоджується з висновками місцевого господарського суду, викладеними в оскаржуваному рішенні та підтримує їх, оскільки матеріали справи містять підписані без застереження копії актів виконаних робіт № 2, № 3 та № 4, відповідно до яких ТОВ «Лоцман»дійсно здійснювало роботу з потенційними замовниками на поставку нафтопродуктів з ТОВ «Нафтогаз-Інвест», вартість яких склала 168000,00 грн.
Основним доводом скаржника з приводу скасування оскаржуваного рішення є, викладене в апеляційній скарзі твердження, що при укладанні та виконанні агентської угоди № 01-06 від 01.06.2005 р. сторонами не були дотримані вимоги ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України щодо ціни договору.
Зазначене твердження апеляційної скарги не відповідає п. 3.1. та п. 3.4. агентської угоди № 01-06 від 01.06.2005 р., відповідно до яких сторони угоди домовились, що підставою для розрахунку сторін є підписаний ними акт виконаних робіт, який є об’єктивним критерієм і в якому вказується перелік, об’єми виконаних робіт та сума винагороди, яка належить до сплати за такі роботи пропорційно об’ємів окремих партій поставок нафтопродуктів, тобто ціна Договору, як випливає із його змісту та умов, складається із складових частин по актах виконаних робіт, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Отже, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, приходить до висновку що агентська угода № 01-06 від 01.06.2005 р. повністю відповідає вимогам чинного законодавства яке регулює такі правовідносини, оскільки сторони досягли згоди щодо істотних умов господарської угоди та здійснили взаємне виконання зобов’язань за агентською угодою № 01-06 від 01.06.2005 р., що підтверджується фактичними документальними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: агентська угода (підписана у двосторонньому порядку і умови якої виконувалися), акти виконаних робіт, які підписані сторонами без застережень, копії банківських виписок про отримання винагороди відповідачем та сплатою ним податків.
Вимоги до письмової форми правочину викладені у ст. 207 ЦК України, відповідно до норм якої, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем, як до місцевого господарського суду, так і до апеляційної інстанції не було надано доказів, які б підтверджували недійсність агентської угоди № 01-06 від 01.06.2005 р. та всіх актів виконаних робіт по вказаній агентській угоді, що передбачено ст. 215 ЦК України.
Отже, усі зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника з приводу скасування оскаржуваного рішення викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги та відхиляються як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи, та чинним законодавством.
Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга ПП «Матімекс»на рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008 року у справі № 19/129-08 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Матімекс»на рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008 року у справі № 19/129-08 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 22.05.2008 року у справі № 19/129-08 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 19/129-08 повернути до господарського суду Київської
області.
Головуючий суддя: Разіна Т. І
Судді:
Агрикова О.В.
Жук Г. А.
Дата відправки 18.08.08