апеляційний суд полтавської області
Справа № 22а-2739 2006 року Головуючий по 1-й інстанції:
Кобзій Б.І. Суддя-доповідач: Касмінін О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця „ 30 " дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду
Полтавської області в складі:
Головуючого: Касмініна О.В.
Суддів: Гальонкіна С.А., Корнієнка В.І.
при секретарі: Болдирєвій В.В.
за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділення долі у спірній квартирі, вселення, усунення перешкод в користуванні частиною квартири та стягнення моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділення долі у спірній квартирі, вселення, усунення перешкод в користуванні частиною квартири та стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 реально в користування в рахунок належної їй на праві приватної власності 1/3 частини квартири кімнату «4» площею 10,3 м2 в квартирі АДРЕСА_1, що на плані висновку судової будівельно-технічної експертизи №П-203 від 16.03.2006 року позначена синім кольором.
Виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в спільне користування в рахунок належної їм на праві приватної приватної власності 2/3 частини квартири кімнату «2» площею 14,2 м2 кімнату «З» площею 10,6 м2та балкон площею їм2 в квартирі АДРЕСА_1, що на плані висновку судової будівельно-технічної експертизи №П-203 від 16.03.2006 року позначені зеленим кольором.
Залишено в загальному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коридор «1» площею 7,0 м , кухню «5» площею 6,1 м , ванну кімнату «6» площею 2,0 м туалет «7» площею 0,9 м2, в квартирі АДРЕСА_1, що на плані висновку судової будівельно-технічної експертизи №П-203 від 16.03.2006 року позначені червоним кольором.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації різниці в розмірі виділеної їй меншої частини житлової площі грошову суму в розмірі 2463 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого держмита 51 грн, затрати на юридичні послуги в сумі 110 грн та судові витрати по оплаті експертизи в сумі 252 грн., а всього 413 грн.
Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні кімнатою «4» площею 10,3 м2, коридором «1» площею 7,0 м , кухнею «5» площею 6,1 м2, ванною кімнатою «6» м та туалетом «7» площею 0,9 м в квартирі АДРЕСА_1.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 прохають рішення Крюківського районного суду М.Кременчука скасувати та прийняти нове з тих підстав, що судом порушені вимоги норм матеріального права.
Вважають, що рішення суду необ'єктивне, не враховано всіх суттєвих обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачів і позивачки та її представника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.І ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. А частиною 3 вказаної статті передбачено, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ч.І ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено в судовому засіданні, після смерті свекрухи ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 стала спадкоємицею 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за заповітом. Вказану спадщину їй перешкоджали прийняти інші співвласники квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4, внаслідок чого спадщина позивачем була прийнята у судовому порядку.
Згідно рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 22 березня 2005 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права на прийняття спадщини та права власності на 1/3 частину квартири було задоволено. У встановленому порядку ОСОБА_1 зареєструвала вказану власність у Кременчуцькому МБТІ та 9 червня 2005 року отримала технічний паспорт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Інші 2/3 частини квартири належать на праві приватної власності ОСОБА_3 та її сину ОСОБА_4. Останні не впускають її в квартиру, перешкоджають в користуванні належним їй житлом, відмовляються від будь-яких варіантів виділення позивачці її частини квартири та вирішення спору.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №П-203 від 16.03.2006 року вартість вказаної квартири складає 122142 грн. Також в дослідницькій частині вказаного висновку запропонований варіант визначення користування квартирою.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення правомірно взяв за основу даний варіант визначення користування квартирою, оскільки він є обґрунтованим та не порушує права власності сторін на їх долі в квартирі.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачці в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, так як нею не надано доказів, які б підтверджували б заподіяння їй моральних страждань незаконними діями чи бездіяльністю відповідачів.
Доводи скарги не містять нових фактичних даних, які б спростовували висновки місцевого суду і навпаки, рішення місцевого суду постановлене з дотриманням матеріального та процесуального законодавства, тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.