АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ас-460 Головуючий по першій
2006 рік інстанції Максименко Л.В.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Дряниці Ю.В.,
суддів Дорош А. І., Макарчука М. А.
при секретарі Лимар О. М.
за участю пр-ків відповідачів: Чируна Л. А., Пригоди М. М.
позивача ОСОБА_1
представника(ів) позивача(ів)
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Гадяцького РВ УМВС України в Полтавській області, УМВС України в Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання внести записи до особової картки грошового утримання та видати довіку.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без задоволення.
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ безперервно 25 років 7 місяців 2 дні з 18 листопада 1974 року по 20 червня 2000 року.
В період з 1995 року по 1996 рік включно ОСОБА_1 25% надбавка, встановлена п.1.2. наказу МВС України № 577 від 29 серпня 1995 року, не призначалася та відповідно до складу грошового утримання не включалася і не виплачувалася.
З огляду на зазначену обставину суд першої інстанції встановив, що Гадяцький РВ УМВС України в Полтавській області правомірно відмовив ОСОБА_1 у видачі довідки про виплату йому в 1995 - 1996 роках 25% від суми пенсії, яка могла бути нарахована згідно наказу МВС України № 577 від 29 серпня 1995 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно в своєму рішенні послався на пункт третій Указу Президента України № 826 від 04 жовтня 1996 року, згідно якого керівникам органів внутрішніх справ було надано право встановлювати працівникам, які мають право на пенсію за вислугу років, щомісячну доплату в розмірі від 25% до 50%) від суми пенсії. За твердженням позивача в січні -березні 1996 року був чинним наказ МВС України № 577 від 29 серпня 1995 року, який зобов'язував керівників органів внутрішніх справ встановлювати зазначеній категорії осіб 25% надбавки без посилань на будь-які обмеження та залежність від асигнувань на утримання органів внутрішніх справ.
Позивач стверджував, що суд першої інстанції безпідставно відхилив показання одних свідків та прийняв до уваги показання інших свідків.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників адміністративного процесу, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:
Відповідно до ст. 198 ч.І п.1, ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається та не оспорювалося сторонами те, що ОСОБА_1 з 18 листопада 1974 року по 20 червня 2000 року проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ та звільнився зі служби на пенсію за віком з вислугою 25 років 7 місяців 2 дні.
ОСОБА_1 звернувся до Гадяцького РВ УМВС України в Полтавській області з вимогою надати йому довідку про те, що в період з січня по березень 1996 року йому нараховувалася та виплачувалася 25 % надбавка згідно п.1.2 наказу МВС України № 577 від 29 серпня 1995 року. Документальне підтвердження цього факту було необхідне для звернення до пенсійного відділу УМВС України в Полтавській області з вимогою провести перерахунок пенсії з включенням до нього суми отриманих надбавок.
28 жовтня 2005 року Гадяцький РВ УМВС України в Полтавській області відмовив ОСОБА_1 у видачі довідки з посиланням на відсутність належних документів, які б підтвердили факт призначення та виплати ОСОБА_1 вказаних надбавок.
Відповідно до ст.43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262 від 09 квітня 1992 року пенсії нараховуються виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій в розмірах, встановлених законодавством.
Отже, зі змісту закону слідує, що нарахування пенсії здійснюється, виходячи з тих виплат, які особа реально отримувала за останньою штатною посадою.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виконав вимоги ст. 71 КАС України та вжив необхідних заходів для збору доказів.
Дослідивши всебічно, повно та об'єктивно встановлені обставини, суд першої інстанції грунтовно послався на ч.4 ст. 70 КАС України та зробив вірний висновок про те, що в даному конкретному спорі показання свідків не можуть вважатися належними доказами, оскільки відповідно до змісту наказу МВС України № 577 від 29 серпня 1995 року 25% надбавка мала персональний характер та призначалася з встановленням її розміру наказом керівника органу внутрішніх справ. Наявні в справі докази вказують на те, що в період з січня по березень 1996 року наказ про призначення та виплату ОСОБА_1 25% надбавки начальником Гадяцького РВ КМУ УМВС України в Полтавській області не видавався.
Окрім того, суд підставно врахував те, що в особовій картці грошового забезпечення ОСОБА_1 дані про виплату йому 25% надбавки відсутні.
Твердження позивача про безумовну обов'язковість вимоги наказу МВС України № 577 від 29 серпня 1995 року в частині призначення та виплати 25% надбавки є безпідставними, оскільки вказаний наказ було видано на виконання Указу Президента України № 615/95 від 14 липня 1995 року, згідно пункту 4 якого виплата надбавок має здійснюватися з 01 липня 1995 року в межах асигнувань на утримання органів внутрішніх справ.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі вірно встановлених фактичних обставин та у відповідності до вимог закону грунтовно відмовив ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. 198 ч.І п.1 ст. 200 ст. 206 КАС України,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Гадяцького РВ УМВС України в Полтавській області, УМВС України в Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання внести записи до особової картки грошового утримання та видати довіку залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.