^{апеляційний суд полтавської області}

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №22а- 2031                                  Головуючий по першій

2006 рік                                                інстанції: Сорока К.М.

Суддя доповідач: Дряниця Ю.В.

27 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі

головуючого судді Дряниці Ю.В.,

суддів: Дорош А.І., Макарчука М.А.

при секретарі Лимар О.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача

адвоката

представника відповідача Курила В.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної МСЕК № 2 про визнання бездіяльності незаконною та стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача Дряниці Ю.В.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 31 травня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю.

Рішенням суду першої інстанції встановлено, що 04 вересня 2001 року в результаті розбійного нападу позивач отримав тілесні ушкодження під час виконання службових обов'язків (перебування у відрядженні).

В подальшому ОСОБА_1 звернувся з позовом до роботодавців про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я під час виконання службових обов'язків.

21 жовтня 2003 року в ході розгляду вказаної цивільної справи судом призначена медико-соціальна експертиза, проведення якої доручено Полтавській обласній МСЕК № 2.

В проведенні призначеної судом експертизи було двічі відмовлено в зв'язку з відсутністю акту форми Н-1.

Згідно висновків суду відсутня вина Полтавської обласної МСЕК № 2 в непроведенні призначеної судом експертизи, в зв'язку з чим відсутні законні підставі для задоволення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, повернути справу на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач стверджував, що Полтавська обласна МСЕК № 2 умисно невиконала ухвалу суду про проведення експертизи і з її вини справа за його позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не розглядалася з жовтня 2003 року по жовтень 2005 року, залишилися неоплаченими лікарняні листи за вісім місяців.

Суд не звяв до уваги той факт, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовилися провести розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити зі слідуючих підстав:

Відповідно до ст. 307 ч.І п.1), ст. 308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального закону. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних підстав.

З матеріалів справи вбачається та не оспорювалося учасниками розгляду справи, що 04 вересня 2001 року позивач, перебуваючи у відрядженні, отримав тілесні ушкодження внаслідок розбійного нападу.

В подальшому позивач звернувся до суду з позовом до підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в зв'язку ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням службових обов'язків.

Під час розгляду вказаної цивільної справи судом двічі 21 жовтня 2003 року та 23 листопада 2004 року призначалася медико-соціальна експертиза з метою встановлення ступеня втрати працездатності та інвалідності ОСОБА_1.

Обидва рази Полтавська обласна МСЕК № 2 відмовила у проведнні експертизи в зв'язку з відсутністю акта форми Н-1 або рішення суду про встановлення факту травмування на виробництві.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність вини Полтавської обласної МСЕК № 2 в непроведенні експертизи, оскільки відповідно до пунтків 9, 11 Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 221 від 04 квітня 1994 року, підставою для встановлення інвалідності внаслідок трудового каліцтва або визначення ступення втрати працездатності внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, є акт про нещасний випадок або рішення суду про факт травмування на виробництві.

Згідно ст.1167 ЦК України, ст. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року обов'язковою підставою для покладення обов'язку відшкодувати моральну шкоду є наявність вини особи, яка її заподіяла.

Як слідує з матеріалів справи та не оспорювалося позивачем за станом на час постановления обох ухвал про призначення медико-соціальної експертизи у позивача був відсутній акт про нещасний випадок на виробництві, судом також не ухвалювалося рішення, яким би був встановлений факт травмування позивача на виробництві.

Таким чином, у Полтавської обласної МСЕК № 2 були відсутні правові підстави для встановлення інвалідності позивачу внаслідок трудового каліцтва або визначення йому ступення втрати працездатності внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, отже відсутня вина відповідача в заподіянні моральної шкоди позивачу.

Твердження позивача про умисне невиконання Полтавською обласною МСЕК № 2 ухвал суду не заслуговують уваги, оскільки умисне невиконання рішення суду є злочином, факт та обставини вчинення якого мають бути встановлені вироком суду.

Відмова підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провести розслідування нещасного випадку не може слугувати підставою для покладення відповідальності за спричинену моральну шкоду на Полтавську обласну МСЕК № 2, оскільки на останню законом не покладений обов'язок спонукати роботодавця скласти акт про нещасний випадок на виробнитві.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно з дотриманням вимог закону ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись ст. 303, 307 ч.І п.1, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 травня 2006 року в справі за за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної МСЕК № 2 про визнання бездіяльності незаконною та стягнення моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.