АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № - 22а - 2015 Головуючий по 1 -й інстанції
2006 року Усенко Т.І.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року вересня місяця 26 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дряниці Ю.В.
Суддів: Прядкіної О.В., Абрамова П.С.
при секретарі: Лимар О.М.
з участю відповідача - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного вищого навчального закладу „Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління"
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 25 травня 2006 року
по справі за позовом Приватного вищого навчального закладу „Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за навчання з урахуванням пені, індексу інфляції та З % річних
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Дряниці Ю.В.;
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 25 травня 2006 року позовні вимоги приватного навчального закладу „Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" задоволені частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного навчального закладу „Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" заборгованість по оплаті за навчання в сумі 703 грн. 00 коп., З % річних від суми боргу за 303 дні прострочки платежу в сумі 18 грн. 41 коп., індекс інфляції суми боргу за період з 1.02.2005 р. по 30.11.2005 р. в сумі 54 грн. 92 коп. та судові витрати - повернення судового збору в сумі 51 грн. 00 коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 ЗО грн. за інформаційно-технічне забезпечення в прибуток держави.
В задоволенні іншої частини заявленого позову відмовлено.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 червня 2006 року внесено виправлення в рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 25 травня 2006 року, а саме в другому реченні передостаннього абзацу мотивувальної частини та у другому абзаці першого речення резолютивної частини замість цифри 703 необхідно читати 730.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на невірний аналіз п.5.4; 5.10 Договору та вважаючи рішення необгрунтованим та необ'єктивним.
В апеляційній скарзі Університет просить рішення місцевого суду скасувати в частині відмови у стягненні пені в сумі 730 грн. за порушення строків оплати навчання та постановити, в цій частині рішення про задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на невірне тлумачення судом п. 5.8 Договору.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Судом першої інстанції було встановлено, що 15.08.2002 р. між сторонами по справі був укладений договір НОМЕР_1 про підготовку фахівця (бакалавра, спеціаліста) в інституті економіки та нових технологій за фахом „видавнича справа та редагування". Згідно витягу з наказу НОМЕР_2 ОСОБА_1 зарахована до Університету на 1 курс денного відділення економічного факультету за спеціальністю видавнича справа та редагування. Наказом НОМЕР_3 по Університету, за особистою заявою ОСОБА_1 була переведена на заочну форму навчання за раніше обраною спеціальністю.
Наказом НОМЕР_4 ОСОБА_1 було відраховано з Університету за академічну та фінансову заборгованість.
Раніше учбовим закладом направлялись листи відповідачці, якими вона попереджувалась про існування фінансової та академічної заборгованості за навчання.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інформації за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом було зроблено висновок, що між сторонами в справі виникли та існують договірні правовідносини, щодо реалізації і здійснення державної політики, пов'язаної з навчанням відповідачки і невиконанням відповідачкою покладених на неї зобов'язань, передбачених договором, порушено право позивача на належне відшкодування понесених ним затрат, які виникли через невиконання відповідачкою умов договору.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що місцевим судом зроблено належний висновок щодо необхідності грошових відшкодувань за невиконання зобов'язань та зроблені належні розрахунки заборгованості та інших фінансових санкцій.
Відповідно до вимог ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідачкою доведено наявність обставин пов'язаних з невиконанням зобов'язань, які не залежали від відповідачки, тому приходить до висновку про правильність висновку суду першої інстанції щодо відмови в стягненні пені.
З врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги відхилити, а рішення місцевого суду - залишити без змін, з підстав, визначених ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303; 308; 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного вищого навчального закладу „Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 25 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.