Справа № 11 - 787 Головуючий у 1 інстанції- Побережний В.Й.
Категорія: 263 ч. 3, 187 ч. 1 КК Доповідач у 2 інстанції - Ткач С.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2006 року. м. Житомир
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В. суддів - - Ткача С.О.
Шеніна П.О. з участю:
прокурора ....................... Шкіль С.С.
засудженого..................... ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 7 вересня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженець та мешканець м. Житомира, судимий 01 квітня 1997 року за ст. ст. 161 ч. 2 п.»г», 161 ч. 2 п «а», «б» КК Російської Федерації ( в редакції 1996 року), 143 ч. З, 40 КК Російської Федерації ( в редакції 1960 року ) на 8 років позбавлення волі. Звільнений по відбуттю покарання,
засуджений до позбавлення волі:
· за ст. 187 ч. 1 КК України на 4 роки;
· за ст. 263 ч. 2 КК України на 2 роки.
Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначене покарання 4 роки позбавлення волі.
Суд визнав ОСОБА_1 винним у тому, що він 9 жовтня 2005 року близько 22 години ЗО хв. у парку відпочинку ім. Юрія Гагаріна міста Житомира незаконно носив без передбаченого законом дозволу мисливський ніж, який згідно висновку експертизи № 1114 від 9 грудня 2005 року є холодною клинковою зброєю.
Крім того, 10 грудня 2005 року ОСОБА_1 близько 22 години неподалік будинку АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном здійснив напад на ОСОБА_2, побив його, заподіяв легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, противоправно заволодів мобільним телефоном потерпілого «Нокія», загальною вартістю 285 гривень.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, справу направити для проведення додаткового розслідування.
Стверджує, що під час досудового і судового слідства порушувались вимоги кримінально - процесуального законодавства, судове слідство проведено неповно та односторонньо, не допитана свідок ОСОБА_3, обвинувальний вирок постановлений на суперечливих показах потерпілого про обставини учиненого щодо нього насильства, свідок ОСОБА_4 дав неправдиві покази внаслідок фізичного насильства, яке до нього застосовували працівники міліції.
ОСОБА_1 не оспорює вирок суду в частині його засудження за ч. 2 ст. 263 КК України.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав апеляцію, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи в межах апеляції, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_2 та у незаконному поводженні зі зброєю є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи.
На обґрунтування свого висновку суд послався на показання потерпілого ОСОБА_2, який показав суду, що ОСОБА_1 бив його і забрав мобільний телефон «Нокія» вартістю 285 гривень. Суд першої інстанції незаперечно встановив, що покази потерпілого щодо вчинення злочину засудженим ОСОБА_1 послідовні, логічні, не змінювались протягом досудового слідства і в судовому засіданні, ствердились дослідженими судом показами свідків та матеріалами справи.
Суд обґрунтовано послався у вироку на покази свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про те, що всі били ОСОБА_2, а ОСОБА_1 наносив потерпілому пістолетом удари по голові. Після побиття ОСОБА_2 вони пішли по вулиці, а біля потерпілого залишився ОСОБА_1 і відібрав у нього мобільний телефон.
Постановою слідчого від 01 квітня 2006 року відмовлено у порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Дана постанова не оскаржувалась ( т. 1 а. с. 309-310 ).
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили покази потерпілого про те, що його били ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 і після бійки у ОСОБА_1 був мобільний телефон ОСОБА_2. Свідок ОСОБА_4 на запитання прокурора у судовому засіданні пояснив, що він не звертався із заявою про вчинення щодо нього будь якого насильства ( т.2 а. с. 44).
Згідно з висновком судово - медичної експертизи № 251 від 15 лютого 2006 року ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, їх утворення при падінні на площину не можливе (т. 1 а. с. 138 - 139).
З висновку судово - медичної експертизи № 456 від 28 березня 2006 року слідує, що виявлена у ОСОБА_2 закрита черепно - мозкова травма не могла утворитись внаслідок поштовху до стіни будинку. Утворення підшкірної гематоми потиличної ділянки голови внаслідок нанесення удару руків'ям пістолету не виключається ( а. с. 271 - 272).
При постановленні вироку дана належна оцінка показам свідка ОСОБА_3, які оголошені судом.
Про виготовлення протоколу судового засідання повідомлені всі учасники судового розгляду, в тому числі і засуджений ( т. 2 а. с. 118), яким було роз'яснено право знайомитись з протоколом судового засідання і принести свої письмові зауваження на нього в установлений законом термін. Учасники судового розгляду не виявили бажання знайомитись з протоколом, зауважень не направили.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив докази у справі, правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 187 ч. 1 КК України, а міру покарання визначив відповідно до правил ст. 65 КК України.
За наведених обставин доводи засудженого надумані.
Колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінально-процесуального чи норм матеріального закону, які б тягли за собою скасування вироку суду та повернення справи на додаткове розслідування.
Керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів,-
УХ ВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 7 вересня 2006 року щодо нього - без зміни.