04.03.2013
Справа № 212/1144/2012
Провадження 2/127/255/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
Головуючого судді Борисюк І.Е.,
За участю: секретаря Жовтун М. А.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - АКБ “Східно-Європейський банк”Національного банку України ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору та договору поруки припиненими, -
ВСТАНОВИВ:
До Ленінського районного суду м. Вінниці звернувся ОСОБА_3 до АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору та договору поруки припиненими.
Позов мотивований тим, що АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 укладено кредитний договір від 18.06.2007 року №100/2007. Згідно п. 1.1. кредитного договору банк відкриває ОСОБА_4 відкличну невідновлювальну кредитну лінію з урахуванням його платоспроможності з лімітом в сумі 52 000, 00 доларів США на споживчі цілі терміном з 18.06.2007 року по 18.06.2012 року із сплатою 15 % річних. Згідно п. 2.1. кредитного договору в забезпечення зобов'язань за кредитним договором банком прийнято в заставу майно - трьохкімнатну квартиру № 4, що розташована в м. Вінниця по вул. Грушевського в будинку № 66, загальною площею 55,2 кв. м., згідно договору іпотеки від 18.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та банком укладено іпотечний договір від 18.06.2007 року. Згідно п. 1.1. іпотечного договору вказаним договором забезпечується виконання ОСОБА_4 зобов'язань перед банком, що випливають з укладеного між ними 18.06.2007 року кредитного договору № 100/2007. Згідно п. 1.2. іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець передає в іпотеку належну йому на праві власності квартиру під № 4, що знаходиться в місті Вінниці, по вул. Грушевського, в будинку під № 66. Відповідно до відомостей, викладених у довідці-характеристиці, що видана Комунальним підприємством “Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації”25.05.2007 року за № 6677, предмет іпотеки складається із наступних приміщень: коридору 4-1, туалету 4-2, ванної 4-3, кухні 4-4, кімнат 4-5, 4-6, 4-8; комори 4-7, загальна площа предмету іпотеки становить 55,2 кв. м, житлова площа 40,5 кв. м. Пунктом 6.3. договору іпотеки від 18.06.2007 року передбачено, що всі зміни та доповнення до нього можуть бути оформлені за погодженням сторін та підлягають нотаріальному посвідченню. Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та банком укладено договір поруки від 18.06.2007 року. Згідно п. 2 договору поруки позивач зобов'язався перед кредитором в повному обсязі відповідати за виконання боржником –ОСОБА_4 його зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 100/2007 від 18.06.2007 року, та усіх додаткових договорів до нього (в тому числі майбутніх), в повному обсязі. В подальшому відповідачами укладено додатковий договір від 27.09.2007 року № 2 та додатковий договір № 3 від 02.06.2008 року до кредитного договору про викладення окремих положень договору у новій редакції. Вказаними додатковим договорами до кредитного договору внесено зміни, пов'язані із збільшенням обсягу відповідальності боржника ОСОБА_4, а відповідно і поручителя - позивача. Жодних змін чи доповнень до іпотечного договору, договору поруки сторонами в порядку п. 6.3. про надання згоди поручителем збільшення обсягу відповідальності не вносилися. До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо. Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов'язання. Таким чином, додаткові угоди до кредитного договору щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом та суми кредиту укладалися банком з ОСОБА_4, без участі поручителя, в той час як зазначені зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя, що, враховуючі положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, є підставою для припинення поруки. Позивач як майновий поручитель та фінансовий поручитель не повідомлявся про зміни умов договору кредиту і згоду на це не давав. Вказані зміни у кредитному договорі є такими, що тягнуть несприятливі наслідки для поручителя, і це дає підстави для припинення договору поруки. Зі змісту іпотечного договору видно, що укладений позивачем та банком іпотечний договір відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України є таким, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Банком не доведено до відома позивача, як майнового поручителя про зміну умов кредитного договору та не одержано його нотаріальної згоди на продовження іпотечного договору на нових умовах, що пов'язаних зі збільшенням його відповідальності, а тому зазначені обставини припиняють дію договору іпотеки на підставі п. 1. ст. 17 Закону України “Про іпотеку”іпотека припиняється через припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору при цьому відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про визнання договору іпотеки від 18.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та АКБ “Східно-Європейський банк”та договору поруки від 18.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_3, АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 припиненими і скасування заборони на відчуження квартири № 4 в м. Вінниці по вул. Грушевського, 66, накладену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 при посвідченні договору іпотеки від 18.06.2007 року з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.10.2012 року справу передано до Вінницького міського суду Вінницької області.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2012 справу прийнято до свого провадження.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві.
Представник відповідача АКБ “Східно-Європейський банк”в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Від представника відповідача судом отримано клопотання про розгляд справи у відсутність представника АКБ “Східно-Європейський банк”із зазначенням про не визнання позовних вимог і проханням про відмову в їх задоволенні.
Співвідповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - АКБ “Східно-Європейський банк”Національного банку України просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
18.06.2007 року між АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 100/2007, згідно якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з урахуванням його платоспроможності з лімітом в сумі 52 000, 00 доларів США на споживчі цілі терміном з 18.06.2007 року по 18.06.2012 року із сплатою 15 % річних. В свою чергу, згідно п. 3.3.1 даного договору, позичальник зобов’язався забезпечити повернення кредиту на рахунок № 22031040066801 згідно умов кредитного договору, але не пізніше 18.06.2012 року. Сплата відсотків за кредитом здійснюється на рахунок щомісячно по останній робочий день кожного звітного місяця.(а.с. 60-61)
Додатком № 1 до кредитного договору № 100/2007 від 18.06.2007 року сторонами договору визначено графік погашення заборгованості по кредиту. (а.с. 61а)
18.06.2007 року між АКБ “Східно-Європейський банк”, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно якого поручитель ОСОБА_3 зобов’язався перед кредитором в повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов’язань, що випливають з кредитного договору № 100/2007 від 18.06.2007 року та усіх додаткових договорів до нього (в тому числі майбутніх) в повному обсязі, а саме: погашення основної суми кредиту в розмірі фактично наданої суми, погашення відсотків по кредиту та погашення штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. При цьому сторони домовились про відсутність необхідності додаткового погодження з поручителем укладення додаткових договорів до кредитного договору та подальшого інформування поручителя про укладені додаткові договори (п. 2 договору поруки). (а.с. 62)
18.06.2007 року між АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, згідно якого цим договором забезпечено виконання боржником зобов’язань перед іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними 18.06.2007 року кредитного договору № 100/2007. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором іпотекодавцем передано в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 63-65)
27.09.2007 року між АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору № 100/2007 від 18.06.2007 року, згідно якого сторони домовились про відкриття банком позичальнику відкличної мультівалютної невідновлювальної кредитної лінії з урахуванням платоспроможності з лімітом в сумі 77 000, 00 доларів США на споживчі цілі терміном з 27.09.2007 року по 18.06.2012 року із сплатою 15 % річних. Банк надає позичальнику транш в межах відкритої кредитної лінії 126 250, 00 гривень терміном з 27.09.2007 року по 30.09.2008 року із сплатою 20 % річних. (а.с. 69)
27.09.2007 року між АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 укладено договір застави в забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 100/2007 від 18.06.2007 року та додаткового договору № 2 від 27.09.2007 року до нього. ОСОБА_4 передала в заставу товари в обороті, згідно з додатком № 1 до цього договору. (а.с. 66-68)
02.06.2008 року між АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 укладено додатковий договір № 3 до кредитного договору № 100/2007 від 18.06.2007 року, згідно якого сторони домовились, що терміном з 02.06.2008 року 18.06.2012 року банк встановлює позичальнику відсоткову ставку за користування відкличною мультівалютною невідновлювальною кредитною лінією у розмірі 21 % річних в гривнях та 16 % річних у доларах США. (а.с. 19)
16.03.2009 року АКБ “Східно-Європейський банк”на адресу ОСОБА_3 було направлено вимогу про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору № 100/2007 від 18.06.2007 року, яка виникла в зв’язку з неналежним виконанням його умов ОСОБА_4 ОСОБА_1 вимога була отримана позивачем того ж дні –16.03.2009 року, що підтверджується його підписом. (а.с. 79)
Судом встановлено, що 09.06.2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці було винесено заочне рішення про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 100/2007 від 18.06.2007 року та додатковим договором до нього з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь АКБ “Східно-Європейський банк”. Однак, ухвалою суду від 10.01.2011 року вище зазначене заочне рішення було скасовано. Ухвалою суду від 16.05.2011 року позов АКБ “Східно-Європейський банк” до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду, в зв’язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання. Дані обставини підтверджуються матеріалами цивільної справи № 2-694/11, витребуваною і дослідженою судом.
Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання, на що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 22 Постанови Пленуму № 5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин”.
Судом встановлено, що умовами договору поруки від 18.06.2007 року, а саме п. 2, передбачено, що поручитель ОСОБА_3 зобов’язався перед кредитором в повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов’язань, що випливають з кредитного договору № 100/2007 від 18.06.2007 року та усіх додаткових договорів до нього (в тому числі майбутніх) в повному обсязі, а саме: погашення основної суми кредиту в розмірі фактично наданої суми, погашення відсотків по кредиту та погашення штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. При цьому сторони домовились про відсутність необхідності додаткового погодження з поручителем укладення додаткових договорів до кредитного договору та подальшого інформування поручителя про укладені додаткові договори.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
У відповідності до ст. 203 ЦК України, судом встановлено, що зміст кредитного договору № 100/2007 від 18.06.2007 року, договору поруки від 18.06.2007 року та іпотечного договору від 18.06.2007 року не суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Позивач на момент укладення договору поруки від 18.06.2007 року та іпотечного договору від 18.06.2007 року мав необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину на момент його укладення було вільним і відповідало його внутрішній волі. Правочини вчинено у формі, встановленій законом і спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Відповідно до ст.ст. 1, 11 Закону України “Про іпотеку”майновий поручитель є іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов’язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
Статтею 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Підстави припинення договору іпотеки визначені ст. 17 Закону України “Про іпотеку”. Така підстава припинення договору іпотеки як внесення змін до основного зобов’язання, в тому числі й збільшення обсягу відповідальності боржника за основним зобов’язанням, без згоди іпотекодавця, законодавством не передбачена. Такі підстави не передбачені й умовами самого іпотечного договору від 18.06.2007 року.
Окрім того, додаткові угоди до кредитного договору ніяким чином не змінюють прав, обов'язків та обсягу відповідальності позивача, який не є стороною правочину, так як умови іпотечного договору залишилися незмінними.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, згідно ст. 60 ЦПК України.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, враховуючи принцип диспозитивності, суд прийшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтованим і недоведеним, зважаючи на вище викладене.
Суд прийшов до висновку про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог про визнання договору іпотеки від 18.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та АКБ “Східно-Європейський банк”та договору поруки від 18.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_3, АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 припиненими. Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в частині припинення договору іпотеки від 18.06.2007 року, відсутні й підстав для скасування заборони на відчуження квартири АДРЕСА_2, накладеної приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 при посвідченні договору іпотеки від 18.06.2007 року з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек. Тому дана вимога, також, не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем, враховуючи відмову суду в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи вище викладене, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 12, ст.ст. 203, 525, 526, 546, ч. 1 ст. 559, ст.ст. 575, 627 ЦК України, ст.ст. 1, 11, 17 Закону України “Про іпотеку”, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до АКБ “Східно-Європейський банк”та ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору та договору поруки припиненими і скасування заборони на відчуження квартири –відмовити.
Судові витрати залишити за ОСОБА_3.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :