Справа №22а/1356 Категорія 12

Головуючий в суді 1 інст. Зайцев А.В. Доповідач Худяков A.M.

Ухвала

Іменем  України

"09"  листопада  2006 року

Апеляційний  суд  Житомирської  області  у  складі: головуючого:   Худякова  A.M.,

суддів:   Товянської  О.В.,   Широкової  Л.В.,

при  секретарі  -  Прищепі  О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі

справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового  комісаріату   про відновлення конституційного права на належне пенсійне забезпечення та перерахунок  розміру  пенсії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 квітня  2006  року,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що в 1983 році звільнився у запас і з червня того ж року отримує пенсію. Посилаючись на те, що на його звернення Житомирський обласний військовий комісаріат відмовляється здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням щомісячної премії в розмірі 33,3%, починаючи з 01.05.2001 року, надбавки в розмірі 100%, введеної Указом Президента від 23.02.2002 року №173, та надбавки в розмірі 70% з 01.06.2003 року, введеної Указом Президента України від 05.05.2003 року №389, позивач просив зобов'язати відповідача донарахувати пенсію  з  урахуванням  вказаних  нормативних  актів.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомир­ської області від 17 квітня 2006 року в задоволенні позову відмовлено  за  безпідставністю.

У апеляційній скарзі позивач порушує  питання про скасування постановленого судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на те,   що  суд  неправильно  застосував  норми  матеріального  права.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає  задоволенню  з  наступних  підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 позивач був звільнений з військової служби у запас. Пенсія позивачу була призначена відповідно до вимог чинного на той час пенсійного законодавства.

Доводи апелянта про те, що відповідачем безпідставно не проведено перерахунок пенсії з урахуванням положень Указу Президента України від 23.02.2002 року №173 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького      складу     органів      внутрішніх      справ",      Указу Президента України від 14.07.1999 року №847 "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військо­вослужбовців Збройних Сил України" та Указу Президента України від 05.05.2003 року №38 9 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" є необґрунтованими, оскільки під час проходження позивачем військової служби, надбавки, які передбачені цими Указами Президента  України,   йому  не  виплачувалися.

Крім того, статтею 2 Прикінцевих положень Закону України №1769-ІУ від 15.06.2004 року, яким внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх перерахунок з урахуванням положень нового Закону на виплату 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005 року, а з 01.01.2006 року - 100% перерахованої пенсії з врахуванням премії  в  розмірах,   встановлених  законодавством.

Правильним є висновок суду першої інстанції про безпідставність позову ОСОБА_1 в частині вимог щодо включення до розрахунку його пенсії 33,3% премії, передбаченої п.З Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 "Про грошове забезпечення військово­службовців", оскільки премія, передбачена цією постановою, хоча і є додатковим видом грошового забезпечення, але не включена до переліку додаткових видів забезпечення, що надаються щомісячно (Постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №452 "Про упорядкування додаткових видів грошо­вого забезпечення військовослужбовців"). А тому доводи апеляційної  скарги  в  цій  частині  є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при постановленні судового рішення порушенні норми матеріального та  процесуального  права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись          ст.ст.196, 198, 200,  205, 206        КАС        України,

апеляційний  суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без  задоволення.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомир­ської  області  від  17  квітня  2006  року  -  залишити  без  зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду  України  протягом  місяця.

Головуючий           Судді