Справа № 2-1047/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           13.12.2012 Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Біленькій Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці з вказаним вище позовом відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

          Посилався на те, що 30 жовтня 2010 року він припаркував свій автомобіль марки «Honda Accord»у дворі багатоповерхового будинку, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Руська, 235Б. Наступного дня йому стало відомо про те, що 31 жовтня 2012 року, біля 10 год. невідома особа, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ-2109-2108»«Москвич-2141», бежевого кольору, державний номерний знак «5751»допустила зіткнення з його автомобілем.

          Зазначає, що на місце дорожньо-транспортної пригоди прибули працівники ДАІ, які зробивши всі необхідні дії, повідомили, що вказаний вище автомобіль буде ними розшукуватись.

Зрозумівши, що винну особу знайти буде неможливо, він вирішив відремонтувати автомобіль самостійно. Однак для того, щоб зафіксувати розмір завданих йому збитків він 31 жовтня 2010 року звернувся до експерта ОСОБА_4, який оглянувши автомобіль марки «Honda Accord», склав звіт № 2010-346 про його оцінку. Відповідно до вказаного звіту, матеріальна шкода, яка завдана його автомобілю в результаті ДТП, з урахуванням ПДВ складає 6163 грн. 37 коп.

18 листопада 2010 року, проїжджаючи на своєму відремонтованому автомобілі в м.Чернівці, він побачив на розі вулиць Котляревського та Л.Українки, автомобіль НОМЕР_1. Як в подальшому з’ясувалось, на вказаному автомобілі ОСОБА_2 31 жовтня 2010 року допустив зіткнення з його транспортним засобом.

          24 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 працівниками ДАІ було складено протокол СЕ1№129761 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України. Проте, постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 січня 2012 року провадження по справі закрито у зв’язку з закінченням строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.

          Крім цього, зазначив, що внаслідок протиправних дій відповідача, йому була завдана моральна шкода, яка проявлялася у перенесенні стресу та душевних переживаннях.

Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6163 грн. 37 коп. та 1600 грн. моральної шкоди.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник –ОСОБА_5 позов підтримали і підтвердили обставини, викладені в ньому. Не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Справа слухалась у відсутність відповідача ОСОБА_2, який в судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Причину своєї неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. Від нього надійшла заява, в якій він посилався на те, що на даний час він не володіє та не користується транспортним засобом марки «АЗЛК 21412», державний номерний знак НОМЕР_2, оскільки вказаний автомобіль ним був проданий на підставі доручення. Просив вказаний спір вирішити на погляд суду та справу розглянути без його участі.

Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також те, що позивач та його представник не заперечували проти розгляду справи у відсутність відповідача, суд вважає, що по справі слід постановити заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 31.10.2010 року о 18 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом марки АЗПК-21412, державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Руській, 235 «А»в м.Чернівці, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_3. Однак після вчинення правопорушення зник в невідомому напрямку.

Внаслідок зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль ОСОБА_1 отримав значні технічні пошкодження.

Після розшуку винуватця ДТП ОСОБА_2, працівниками ДАІ 24 грудня 2011 року відносно останнього було складено протокол СЕ1№129761 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України (а.с.18).

На підставі вказаного вище протоколу, 17 січня 2012 року Вижницьким районним судом Чернівецької області було винесено постанову про закриття провадження по вказані справі у зв’язку із закінченням строку протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення (а.с.19).

Згідно даної постанови та заяви ОСОБА_2, останній вину свою у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнав в повному об’ємі (а.с.19-25).

          Таким чином, судом з достовірністю встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 31.10.2010 року по вул. Руській, 235 «А»в м.Чернівці, трапилась внаслідок зазначених вище неправомірних дій відповідача ОСОБА_2, що виразились у порушенні останнім Правил дорожнього руху України.

Як вбачається із відповіді УДАІ УМВС України в Чернівецькій області від 13.11.2012 року, власником транспортного засобу марки «АЗЛК 214112»1991 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_3М.(а.с.90).

Відповідно п.4 Постанови пленуму Веховного суду України №6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен відповідати за завдану ним шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

          Відповідно до звіту про оцінку автомобіля №2010-346 від 31.10.2010 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_4 в результаті його пошкодження складає 6163 грн. 37 коп. (а.с.8-18).

          Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Згідно ст.1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

          Оскільки судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2, суд вважає, що спричинена позивачу матеріальна шкода в розмірі 6163 грн. 37 коп. підлягає стягненню на його користь з відповідача в повному об’ємі.

          Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

          Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача, позивачу спричинена і моральна шкода, яка полягає в порушенні його права власності внаслідок пошкодження автомобіля та у моральних переживаннях у зв’язку з порушенням нормальних життєвих стосунків.

Виходячи з характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, їх тривалості, тяжкості заподіяної моральної травми, істотності вимушених змін у їх життєвих стосунках, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_6 1600 грн.

Саме така сума грошових коштів, на погляд суду, є розумною та достатньою для компенсації позивачам спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральної шкоди.

Керуючись п.4 Постанови пленуму Веховного суду України №6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11,58,60, 61, 64, 79, 81, 83, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6163 (шість тисяч сто шістдесят три гривні) грн. 37 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1600 (одна тисяча шістсот) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя Першотравневого

          районного суду м.Чернівці                                                             ОСОБА_7