АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № - 22 а - 2220 Головуючий по 1-й інстанції
2006 року Турченко Т.В.
Суддя-доповідач: Чічіль В.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року вересня місяця 19 дня м. Полтава. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Мартєва СЮ.
при секретарі: Сулимка С.В.,
з участю
позивача - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача - начальника юридичного сектору дочірнього підприємства „Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" Кривенко Юлії Леонідівни на рішення Київського районного суду М.Полтави від 25 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства „Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду;
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 25 травня 2006 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ДП „Нафтогазбезпека" НАК „Нафтогаз України" на користь ОСОБА_1 8100 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та 500 грн. моральної шкоди, а всього 8600 грн.
У апеляційній скарзі представник відповідача начальник юридичного сектору ДП „Нафтогазбезпека" НАК „Нафтогаз України" Кривенко Ю.Л. просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.
Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч.І ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч.І ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом першої інстанції вірно встановлено та сторони не заперечують, що позивач ОСОБА_1 працював з 16 вересня 2003 року водієм Київського регіонального підрозділу охорони згідно наказу НОМЕР_1, а з 01 листопада 2004 року згідно наказу НОМЕР_2 переведений на посаду водія Полтавського регіонального підрозділу охорони. 03 серпня 2005 року позивач звільнений з посади в зв'язку з ліквідацією підрозділу за п.1 ст.40 КЗпП України відповідно до наказу НОМЕР_3. При звільненні ОСОБА_1 підприємство не провело з ним повного розрахунку, але на час розгляду справи у суді першої інстанції заборгованість по заробітній платі відповідачем була виплачена.
Також судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу нарахування та виплати заробітної плати, але йому було відмовлено. Заробітна плата йому була виплачена лише 03 березня 2006 року.
Встановивши такі обставини по справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.І п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача Кривенко Юлії Леонідівни відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 25 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги.