Справа № 22/1934                   Головуючий в суді 1 -ї інстанції Ковальчук М.В.

Категорія 41                            Доповідач Балашкевич С .В.

Рішення Іменем України

9 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Балашкевича С.В. суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В. при секретарі Малайчук Н.Д. за участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Олевський завод електротехнічного фарфору» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ВАТ «Олевський завод електротехнічного фарфору» на його користь 2540 грн. заборгованості по заробітній платі, 3150 грн. середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку та 1000 грн. моральної шкоди. На обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що з 2.03.2005 року по 28 жовтня 2005 року перебував з відповідачем у трудових відносинах і останній при його, позивача, звільненні з роботи не провів з ним розрахунку.

Рішенням Олевського районного суду від 28 серпня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Олевський завод електротехнічного фарфору» на користь ОСОБА_1 4139,08 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та на користь держави 51 грн. судового збору. У решті позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ВАТ «Олевський завод електротехнічного фарфору» просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що вирішуючи спір про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, суд першої інстанції неправильно визначив суму стягнення. Крім того, на думку апелянта, рішення суду про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн. є необгрунтованим.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем і наказом НОМЕР_1 був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст.36 КЗпП.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що при звільненні відповідач не виплатив позивачу заробітну плату в сумі 744,56 грн., а   здійснював виплату цієї суми частками в період з 28.10.2005 року до 4 серпня 2006 року і тому за цей період повинен сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку, однак не врахував вимог постанови КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 і невірно обчислив суму цього заробітку.

Число робочих днів за два місяці, що передували дню звільнення ОСОБА_1 при п'ятиденному робочому тижні складає 44 р.д. ( серпень 2005 року - 22 р.д., вересень 2005 року -22 р.д.)

Заробітна плата позивача за цей період становить: 924,94 грн. (серпень 2005 року - 419,50 грн., вересень - 505,44 грн.)., а середньоденний заробіток -21,02 грн. (924,94 грн. :44).

Середній заробіток, який повинен бути стягнутий за час затримки остаточного розрахунку за період з 28 жовтня 2005 року по 4 серпня 2006 року складає 4077,88 грн. (21,02 грн. х 194 р.д.).

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а сума стягнутого середнього заробітку за час затримки розрахунку зменшенню з 4139,08 грн. до 4077, 88 грн.

Виходячи з вимог статті 237-1 КЗпП, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди. Разом з цим при визначенні суми такого відшкодування суд послався на те, що затримка розрахунку, який не проводився майже один рік призвела до моральних страждань позивача. При цьому суд не врахував ту обставину, що після звільнення позивача з роботи йому частково виплачувалася заборгованість по заробітній платі, яка на день поставлення рішення суду повністю погашена.

З огляду на наведене, рішення суду в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні, а сума стягнення зменшенню з 1000 грн. до 200 грн.

Керуючись, ст.ст. 209,303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ВАТ «Олевський завод електротехнічного фарфору» задовольнити частково.

Рішення Олевського районного суду від 28 серпня 2006 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши суму стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 4139,08 грн. до 4077,88 грн. та моральної шкоди з 1000 грн. до 200 грн.

Урешті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.