Справа № 2603/8718/12
РІШЕННЯ
іменем України
19.12.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування ОСОБА_3 районної у м. Києві державної адміністрації, Відділ РАЦСу ОСОБА_3 районного управління юстиції в місті Києві про скасування усиновлення та внесення змін до актового запису про народження дитини, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 21.04.2011 року, він уклав шлюб з відповідачем. ОСОБА_1 мала дошлюбну дитину – сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва 2011 року позивачем було усиновлено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та було видане нове свідоцтво про народження дитини зі змінами. З самого початку дитина виявилася дуже складною в вихованні, практично недоступною в спілкуванні. ОСОБА_1 не дозволяла робити дитині жодних зауважень стосовна навчання, незадовільної поведінки в школі та інше. Отже, взаєморозуміння між ним та дитиною так і не було досягнуто. Взаємовідносини між ним, та ОСОБА_1 погіршувались, що призвело до втрати зв’язків та порозуміння з дитиною, яка була ним усиновлена. Він не мав авторитету в очах дитини, дитина не слухалась його та робила що заманеться. Зухвала поведінка дитини, його неслухняність, в чому ОСОБА_1 завжди підтримувала дитину, унеможливлювали виконання його батьківських обов’язків. Між ним та відповідачем були припинені сімейні стосунки, спільне господарство ними не ведеться. Відповідач за своїм власним бажанням розірвала їх сімейні стосунки, зібрала свої речі та речі усиновленої ним дитини та поїхала в невідомому для нього напрямку. Таким чином, як і під час шлюбу з ОСОБА_1 так і після припинення спільного проживання, у нього з дитиною склалися незалежно від його волі стосунки, які роблять неможливим виконання ним, як усиновлювачем своїх батьківських обов’язків. А тому, він змушений звертатись до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов, посилаючись на викладене в позові, а також зазначила, що стосунки між позивачем та дитиною були та є погані, неповнолітня дитина не сприймала позивача як свого батька, між ним та дитиною так і не виникло родинних стосунків, не відбулось психологічного контакту, був відсутній будь – який біологічний контакт. Усиновлена дитина не слухала позивача, не бажав з ним спілкуватися, що свідчило про те, що усиновлення існує лише формально. Спочатку позивач сподівався на педагогічну запущеність дитини, а тому приділяв дуже багато уваги саме вихованню дитини: намагався йому роз’яснювати елементарні правила поведінки, огортав любов’ю, прививав любов і повагу до оточуючих, проводив з дитиною досить багато часу. Але всі його намагання зводилися на нівець. Жодного контакту між позивачем та дитиною не досягнуто, вони не спілкуються навіть по телефону. Від спільних знайомих позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 планує створити іншу сім’ю. Дитина залишається постійно проживати з відповідачем, таким чином просила винести рішення про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, тим більше на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1, в якій вона підтримала позовні вимоги, та просила розглядати справу у її відсутність.
Представники третіх осіб належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явились, однак від них до суду надійшли заяви з проханням слухати справу за відсутності їхніх представників.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що 21.04.2011 року, ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище «Контаністова»), що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб від 27 липня 2012 року, виданого Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї. (а.с.7)
Від шлюбу у подружжя спільних дітей не було. Однак ОСОБА_1 від першого шлюбу мала дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого в 2011 році позивачем було усиновлено за рішенням Деснянського районного суду м. Києва, що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження дитини від 27 липня 2012 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3 районного управління юстиції у м. Києві. Відповідно до якого, були внесені зміни в актовий запис № 1226 від 29.06.2002 року, вчиненого відділом РАГСу ОСОБА_3 районного управління юстиції у м. Києві, про народження ОСОБА_4, а саме: змінено прізвище дитини з “Контаністов” на “Псков”, по-батькові з “Олександрович” на “Анатолійович”, та було вказано в графі “Батько” - “Псков Анатолій Васильович”. Дату народження дитини було залишено без змін.
Як було встановлено в судовому засіданні, що підтверджується здобутими по справі доказами, зокрема поясненнями в судовому засіданні представника позивача та представника відповідача, до моменту усиновлення дитини ОСОБА_1, в їх сім’ї стосунки складались гарні, вони разом вели спільне господарство, підтримували шлюбно – сімейні стосунки, разом виховували дитину. Однак, після офіційного усиновлення дитини, сімейне життя подружжя поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Між позивачем та відповідачем постійно виникали сварки, свідком яких нерідко була неповнолітня дитина. Піклування про побудову сімейних відносин між подружжям та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги стало неможливе. На даний момент ведення спільного господарства та сумісне проживання між сторонами припинено.
Відповідно до ст. 238 СК України усиновлення може бути скасовано за рішенням суду, якщо:
1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
ОСОБА_3 районного у м. Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді від 05.09.12 за № 936 на запит №8 від 05.09.2012 р. ОСОБА_1 з приводу надання інформації про психологічне обстеження психологом Центру дитини – ОСОБА_5, 17.05.2002 року, зазначено, що під час психологічного обстеження ОСОБА_5 йшов на контакт з психологом, поводив себе спокійно, залюбки відповідав на запитання. На цікаву для нього тематику давав розгорнуті відповіді. Пізнавальна тема дитини відповідає віковій нормі та характеризується високим рівнем розвитку. Емоційно – особиста сфера ОСОБА_5 характеризується такими особливостями: внутрішньою емоційною стабільністю та гармонійністю, життєрадісністю, комунікабельністю, відчуттям дитиною безпеки, перебуваючи з матір’ю. Але при згадуванні батька – ОСОБА_1, має місце виражена невротична тривожність, яка пов’язана з порушенням дитячо – батьківських відносин у зв’язку з розлученням батьків та позовом ОСОБА_1 щодо скасування усиновлення ОСОБА_5. ОСОБА_6 виявляє сильну прихильність до матері, бабусі та інших членів родини ОСОБА_1 На питання хотів би хлопець поспілкуватись з батьком, ОСОБА_1, ОСОБА_6 відповів негативно, виражаючи при цьому емоції тривоги.
За результатами психодіагностичних методик дитина демонструє високий ступінь прихильності до матері і менший ступінь прихильності до батька. Мрії про повну сім’ю відповідає потребам та інтересам дитини. Рекомендації психолога Центру матері ОСОБА_5 – ОСОБА_1 з питань виховання дитини, з урахуванням особливостей їх сімейної ситуації, а саме: необхідно створити умови для спокійного й розміреного життя дитини, з відсутністю стресів, конфліктів, серйозних протиріч міжособистісного характеру, при спілкуванні з дитиною необхідно уникати дискредитучих висловів про поведінку батька – ОСОБА_1, відгуків про нього в негативній формі, необхідно уникати суперечливих вимог матері та інших близьких родичів до дитини щодо питань виховання.
Таким чином, в сім’ї ОСОБА_1, незалежно від їх волі, склалися саме такі стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання, а також спільне проживання між позивачем та усиновленою ним дитиною – ОСОБА_5 і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків по відношенню до нього.
Відповідно до ст. 239 СК України, усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішення суду. У разі скасування усиновлення припиняється на майбутнє права та обов’язки, що виникли у зв’язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.
Суд повно, всебічно та об’єктивно розглянувши матеріали справи, дійшов до висновку, що доводи, викладені у позові, обґрунтовані, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 238 – 240 СК України, ст. ст. 4, 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Скасувати усиновлення малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлене в 2011 році рішенням Деснянського районного суду м. Києва.
Зобов’язати відділ РАЦСу ОСОБА_3 районного управління юстиції в місті Києві внести зміни в актовий запис № 1226 від 27 липня 2012 року, вчинений відділом РАЦСу ОСОБА_3 районного управління юстиції у м. Києві, про народження ОСОБА_5, а саме: виключити запис про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінити прізвище дитини з “Псков” на “Контаністов”, в графі по-батькові змінити з “Анатолійович” на “Олександрович”.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва шляхом подання протягом 10 днів апеляційної скарги.
Суддя: