30.11.2012

Справа № 1-149

за 2012 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

при секретарі Каптар Г.В.

з участю прокурора Сімків Є.В.

захисника ОСОБА_1

перекладача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоселиця кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, молдованина, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2012 року близько 10 години ОСОБА_3, знаходячись на подвір’я господарства ОСОБА_4, яке розташовано в с. Динівці Новоселицького району, на ґрунті боргових відносин, влаштував сварку із останньою, в ході якої умисно наніс ОСОБА_4 один удар лезом сапи по правій руці, в результаті чого потерпілій були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді відкритих переломів кісток правого зап’ястя з пошкодженням сухожиль розгиначів 1-5 пальців та рубленої рани зап’ястя, які призвели до тривалого розладу здоров’я.

Підсудний винним себе визнав повністю і показав, що дійсно 10 травня 2012 року перебуваючи у господарстві потерпілої ОСОБА_4 в с. Динівці Новоселицького району, в ході сварки з останньою, він вдарив її сапою по руці, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження. У вчиненому розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що 10 травня 2012 року підсудний, перебуваючи в її господарстві в с. Динівці Новоселицького району, в ході сварки із-за боргових відносин, вдарив її сапою по руці, внаслідок чого зламав кістки зап’ястя руки, якою вона захищалася.

Враховуючи, що підсудний свою вину визнав повністю, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду в порядку ст. 299 ч. 3 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів про вищевказані обставини справи, оскільки такі обставини ніким не оспорюються.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина підсудного у нанесені потерпілій умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 122 ч.1 КК України, як умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що підсудний є пенсіонером, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Суд визнає обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного його щире каяття, яке виразилось у тому, що він визнав свою вину та щиро жалкує про скоєння ним злочину, засуджує свою протиправну поведінку, в процесі досудового та судового розгляду справи давав правдиві показання, які сприяли органам правосуддя встановити істину по справі.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Приймаючи до уваги, що підсудний є пенсіонером, вперше притягується до кримінальної відповідальності, у вчиненому щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає за доцільне призначити йому міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі і звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Підстав для застосування відносно підсудного вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Заявлений прокурором цивільний позов по справі до підсудного про стягнення коштів, затрачених на лікування потерпілої від злочину, слід залишити без розгляду за заявою прокурора.

Керуючись ст.ст. 321-344 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі –господарську сапу, яка знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4, після вступу вироку в законну силу, вважати повернутою власнику.

Цивільний позов прокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах Новоселицької центральної районної лікарні до ОСОБА_3 про стягнення коштів, затрачених на лікування потерпілої від злочину, залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області протягом п’ятнадцяти днів через райсуд з моменту його проголошення.