Справа № 2/0544/3029/2012

                               ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          19 листопада 2012 року

          Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

          головуючої - судді Ільяшевич О.В.

          при секретарі Грибан А.В.,

          з участю позивачки ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов’янську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та просила постановити рішення, згідно якого визнати угоду купівлі-продажу дійсною. Свої вимоги мотивувала тим, що 06 червня 2001 року на Слов’янській філії Донецької товарної біржи між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1041Н, відповідно до якого позивачка придбала, а відповідач продав житловий будинок № 6, розташований по вул. Еременка в м. Слов’янську Донецької області. Фактично правочин обома сторонами повністю був виконаний: відповідачем була звільнений будинок, передані ключі, він знявся з реєстрації за вказаною адресою, а позивачка зареєструвала своє право власності на вказану квартиру. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв. Вартість зазначеної нерухомості сторони визначили в 2700 гривень. Вказана сума коштів за договором купівлі-продажу була передана позивачкою відповідачу в рахунок сплати за житловий будинок, розташований по вул. Еременка в м. Слов’янську Донецької області. 06 червня 2001 року позивач зареєстрував право власності в ДКП БТІ м. Слов’янська, за номером 138-10\50-1 в реєстровій книзі про що свідчить штамп реєстрації на оригіналі договору купівлі-продажу. На час укладення договору в червні 2001 року ні позивачу не було відомо, ні відповідач не знав, що правочин у відповідності до ст. 47 Цивільного Кодексу України (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15, якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися своїм майном як належний власник, що порушує його права, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Тому він звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати договір купівлі-продажу дійсним.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просила суд задовольнити позовні вимоги. Пояснила, що на момент укладання договору на біржі вважалось, що необхідності у нотаріальному посвідченні такого договору немає, крім того, відбулась державна реєстрація такого договору. Однак на даний час з’ясувалось, що нотаріальне посвідчення необхідне. Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення, а тому вирішити питання в поза судовому порядку неможливо. Просить позовні вимоги задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки представник позивача не заперечував проти винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, вирішивши її на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 червня 2001 року на Слов’янській філії Донецької товарної біржи між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1041Н, відповідно до якого позивачка придбала, а відповідач продав житловий будинок № 6, розташований по вул. Еременка в м. Слов’янську Донецької області ( а.с.4).

Фактично правочин обома сторонами повністю був виконаний: відповідачем була звільнена квартира, передані ключі, він знявся з реєстрації за вказаною адресою, а позивач зареєстрував право власності на вказану квартиру. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв. Вартість зазначеної нерухомості сторони визначили в 2700 гривень. Вказана сума коштів за договором купівлі-продажу була передана позивачем відповідачу в рахунок сплати за житловий будинок № 6, розташований по вул. Еременка в м. Слов’янську Донецької області. Позивач користується квартирою як власник, регулярно сплачує комунальні платежі та утримує її в належному санітарно- технічному стані. 06 червня 2001 року позивач зареєстрував право власності в ДКП БТІ м. Слов’янська, за номером 138-10\50-1 в реєстровій книзі про що свідчить штамп реєстрації на оригіналі договору купівлі-продажу та витяг про реєстрацію права власності на вказаний будинок(а.с.5, 28)

У судовому засіданні встановлено, що всі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, тому договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним, що передбачено ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, за якою якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

При розгляді справи суд користується нормами Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільний кодекс України в редакції 2003 року.

З урахування вищевикладеного суд вважає, що позов ОСОБА_1 являється обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 130, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ч.2 ст. 220 ЦК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, ст.. 15 ЗУ «Про товарну біржу», суд, –

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі –продажу нерухомого майна № 1041Н, укладений 06 червня 2001 року на Слов’янській філії Донецької товарної біржи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за яким останній продав, а ОСОБА_1 купила житловий будинок № 6, розташований по вул.. Еременка, в м. Слов’янську Донецької області.

Повний текст рішення виготовлений 23 листопада 2012 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, та в такий же строк відповідачем, з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду

          Донецької області : ОСОБА_3