Справа № 0909/5623/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Чернової О.А.

представника позивача адвоката ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коломиї адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання незаконною відмову відповідача щодо переведення позивача на пенсію по лінії МВС України та перерахунку пенсії, зобов’язання відповідача перевести позивача на пенсію по лінії МВС України відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за попередніх 12 місяців з дня переведення, а саме з 30.04.2011 року до 30.04.2012 року, та виплатити заборгованість, що виникне врезультаті перерахунку,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_3 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу в органах МВС та 22.09.1988 року був звільнений за власним бажанням. 28.09.1988 року він був прийнятий на службу в Міністерство оборони СРСР (далі в тексті – МО СРСР) та проходив службу в м.Мончегорськ Мурманської області.

Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові від 03.08.1999 року прізвище позивача «Решетов» змінено на «Бербенчук», а 12.03.2004 року його прізвище змінено з «Бербенчук» на «Кушнірчук», що також стверджується відповідним свідоцтвом від 29.04.2004 року.

Позивач також зазначає, що на даний час він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області як одержувач пенсії.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за

документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за

нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

У зв'язку з цим він звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок йому пенсії по лінії МВС. На його письмові звернення йому приходило декілька листів із відмовою в перерахунку пенсії. Свою відмову відповідач мотивував тим, що нібито він не звільнявся із органів МВС, а був переведений із даного Міністерства в Міністерство оборони для проходження подальшої служби, а, отже, підстави для перерахунку пенсії по лінії МВС відсутні.

Із даною відмовою він категорично не погоджується, виходячи з наступних обставин.

Так, згідно виписки із наказу командира військової частини 64215 від 28.10.1988 року (м. Мончегорськ Мурманської області) позивача призвано Коломийським ОМВК для проходження надстрокової служби. В м.Мончегорськ він був направлений згідно припису від 24.10.1988 р. Жодної інформації щодо його переведення в зазначеному наказі не вказано. На думку позивача, це означає, що в структурі МО СРСР він рахувався новоприйнятим.

Окрім того, між датою звільнення позивача з органів МВС та датою прийняття його в органи Міністерства оборони є різниця 6 днів, що, на думку позивача, додатково свідчить про те, що в його стажі була перерва, а, отже, він не міг бути переведений.

Також позивач вказує, що в його грошовому атестаті зазначено про виплату йому вихідної допомоги по вислузі років, а при переведенні вихідна допомога не виплачується, така допомога виплачується лише при звільненні із повним розрахунком.

До того ж в трудовій книжці позивача на сторінках 6-7 чітко зазначається, що 22.09.1988 року він був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ МВС СРСР.

Таким чином, позивач вважає, що є всі підстави для визнання незаконною відмову відповідача щодо переведення позивача на пенсію по лінії МВС та перерахунку пенсії, зобов’язання відповідача перевести позивача на пенсію по лінії МВС України відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за попередніх 12 місяців з дня переведення, а саме з 30.04.2011 року до 30.04.2012 року, та виплатити заборгованість, що виникне врезультаті перерахунку.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві, та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач 22.09.1988 року звільнився із органів МВС не у зв’язку із виходом на пенсію, а у зв’язку із переведенням в інше міністерство. Крім того, позивач на час звільнення із органів МВС не досяг віку, який би надавав йому право на отримання пенсії по лінії МВС. Тому представник відповідача в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Із копії долученого до справи представником позивача витягу з наказу №108 о/с від 22.09.1988 року вбачається, що позивач, який на той час носив прізвище «Решетов» та звання старшого лейтенанта міліції лінійного відділу внутрішніх справ на ст.Коломия, ЛВВС на ст.Івано-Франківськ, звільнився із органів МВС в зв’язку з переходом на роботу в інше Міністерство (а.с.50).

Із копій свідоцтв про переміну прізвища, імені, по батькові від 03.08.1999 року та 29.04.2004 року вбачається, що 03.08.1999 року позивач змінив своє прізвище з «Решетов» на «Бербенчук», а 12.03.2004 року – з «Бербенчук» на «Кушнірчук» (а.с.7).

Згідно пункту 7 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року (далі-Положення), особи середнього, старшого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби, перебувають на службі в органах внутрішніх справ до досягнення 45-річного віку.

Пунктом 8 вказаного Положення встановлено, що дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема, у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства, відомства (організації, установи).

Відповідно з пунктом 18 цього Положення пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Із копії паспорта позивача вбачається, що він народився 13.05.1953 року (а.с.15).

В зв’язку з цим cтаном на 22.09.1988 року, тобто на час звільнення з органів МВС, позивач не досяг 45-річного віку, який би надавав йому право звільнитися зі служби в органах внутрішніх справ у зв’язку з призначенням пенсії.

Копією вищевказаного витягу з наказу № 108 о/с від 22.09.1988 року підтверджено, що позивач був звільнений з органів МВС у зв’язку з переходом на роботу в інше міністерство, що узгоджується з нормою пункту 8 зазначеного Положення.

Крім того, саме переведення позивача з органів МВС в органи Міністерства оборони, а не його звільнення з призначенням пенсії, підтверджується копією грошового атестату (а.с.14).

Абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” № 393 від 17.07.1992 року установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Згідно пункту 6 вказаної постанови пенсії, які призначаються особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день звільнення зі служби, а звільненим зі служби до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" - із суми грошового забезпечення, встановленого для відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день введення в дію цього Закону.

Враховуючи те, що позивача було звільнено з органів МВС у зв’язку з переходом на роботу до Міністерства оборони, то у відповідності до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, інших зазначених нормативно-правових актів позивачу призначено пенсію як військовослужбовцю після його звільнення з органів Міністерства оборони.

Тому позовні вимоги суд вважає необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 2,17,18, 99, 104,105,158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову відмовити повністю.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання незаконною відмову відповідача щодо переведення позивача на пенсію по лінії МВС України та перерахунку пенсії, зобов’язання відповідача перевести позивача на пенсію по лінії МВС України відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за попередніх 12 місяців з дня переведення, а саме з 30.04.2011 року до 30.04.2012 року, та виплатити заборгованість, що виникне врезультаті перерахунку.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 28 грудня 2012 року

                    Суддя                                                   Калинюк О. П.