Справа № 0909/6424/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі:

головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Чернової О.А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ при УМВС України в Івано-Франківській області про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду з позовом до Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківській області про визнання незаконною, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі.

Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду від 12.12.2012 року належним відповідачем в справі визнано УДАІ при УМВС України в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.12.2012 року інспектор ВДАІ Тлумацького РВ УМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_2 склав протокол про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.5 КУпАП.

За наслідками розгляду зазначеного протоколу того ж дня цим же інспектором винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 135557, в якій вказано, що 05.12.2012 року о 14:55 год. в м. Тлумач Івано-Франківської області позивач, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2109» д.н.з. «А 3272 IB», не пристебнув ремінь безпеки під час руху.

З даною постановою позивач не погоджується, оскільки вона не відповідає дійсним обставинам справи, є незаконною та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві, та пояснив, що в час і місці, вказаних в оскаржуваній постанові, він рухався автомобілем марки «ВАЗ-2109» д.н.з. «А 3272 IB» та під час руху користувався ременем безпеки. Коли він побачив, що його автомобіль зупиняли працівники міліції, він відстебнув ремінь безпеки та вийшов з автомобіля. Працівник міліції усно звинуватив позивача в тому, що він під час керування автомобілем не користувався ременем безпеки, на що позивач відповів, що він користувався ним та відстебнув його після зупинки автомобіля. На це працівник міліції запитав: «Навіщо ми тут стоїмо?», після чого склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс оскаржувану постанову.

В судовому засіданні позивач ствердив, що він не вчиняв правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові, а в протоколі безпідставно вказані свідки, оскільки на час складення цього протоколу ніхто не був присутній, а інші працівники міліції знаходилися в службовому автомобілі.

Тому, на думку позивача, відсутні будь-які докази, вказані в ст.251 КУпАП, які б стверджували про вчинення ним адміністративного правопорушення. За таких обставин він просить його позов задовільнити, скасувати оскаржувану постанову, а провадження в справі закрити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач надіслав до суду письмове заперечення на позов, в якому вказує, що позовні вимоги не визнає, просить справу розглядати без участі представника.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та оцінюючи досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 135557 від 05.12 2012 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 85 грн.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів та іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження правомірності свого рішення про притягнення позивача 05.12.2012 року до адміністративної відповідальності за ст..121 ч.5 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 85 грн.

Крім того, в оскаржуваній постанові невірно вказано номерний знак автомобіля позивача, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення, а також позовної заяви та особистих пояснень позивача номер його автомобіля НОМЕР_1», а в постанові вказано - «А 3275 ІВ».

Вказані розбіжності порушують вимоги ч.2 ст.283 КУпАП, в якій вказано, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна, крім іншого, містити опис обставин, установлених при розгляді справи, однак, працівником відповідача ці вимоги належним чином не виконано.

Тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та ст.ст. 247 п.1, ст. 293, 294, 296 КУпАП України, керуючись ст.ст. 18, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 №135557 від 05 грудня 2012 року, винесену інспектором ВДАІ Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч.5 ст. 121 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 85 гривень скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв’язку з відсутністю події даного адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова в повному обсязі складена 28 грудня 2012 року

                    Суддя                                                   Калинюк О. П.