УКРАЇНА

______ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ_____

Справа № 11 -1033   2006р.                                 Головуючий у 1 -й інстанції

Категорія 187 ч.ІІІ                                          Окунь Т.Т.

Доповідач - Тараненко Ю.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року вересня місяця  „20" дня    Колегія суддів судової палати з

кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді - КожевніковдО.В. Суддів - Тараненко; Ю.П., Лісіченко Л.М. з участю прокурора - Адамець A.M. та адвоката - ОСОБА_1 засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3 потерпілої - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3,   потерпілої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1   в   інтересах   засудженого   ОСОБА_2   на   вирок Козельщинського районного суду від „22" червня 2006 року. Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Комсо-мольська, раніше не судимий

засуджений за ст. 187 ч.П КК України із застосуванням ст.69 КК України   до 4 років позбавлення волі.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий,

засуджений за ст. 187 ч. ПКК України із застосуванням ст.69 КК України до

5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією /4 частини належного йому

майна.

За вироком суду засуджені визнані винними в скоєнні розбійного нападу на гр.ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 в ніч на 29 липня 2003р. на території ВАТ „Полтавський гірнозбагачувальний комбінат" в м. Комсомольську, побивши потерпілого: ОСОБА_3 і ОСОБА_6 - руками та ногами, а ОСОБА_2 - палицею в різні частини тіла і заволодівши належними ОСОБА_5 5 гривнями.

Після цього засуджені прийшли з потерпілим на територію садового товариства „Мічурінець", де той працював сторожем, продовжуючи його бити, внаслідок чого ОСОБА_5 втрачав свідомість.

З метою заволодіння чужим майном засуджені зламали вхідні двері адміністративної будівлі садового товариства, виявивши за ними ще одні металеві двері.

Після цього ОСОБА_2, вибивши скло, проник всередину приміщення, заволодівши алюмінієвим дротом гр. ОСОБА_7 вартістю 6 грн.

Потерпілому ОСОБА_5 в результаті нападу були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, ран голови, перелому кісток носа, перелому лівої ліктьової кістки та численних крововиливів і ссадин на тілі, які спричинили тривалий розлад здоров"я.

На вирок засудженим ОСОБА_3 подана апеляція, в якій він просить про пом"якшення покарання, посидаючись на тяжке сімейне становище та матеріальне скрутне положення.

Захисник ОСОБА_1 в апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_2а зазначає про неправильну кваліфікацію дій останнього за ст.187ч.ПКК України, вважаючи, що підзахисний скоїв хуліганські дії, однак, в силу неповноліття не міг усвідомлювати їхню суспільну небезпеку.

Вказує про надмірну суворість визначеного ОСОБА_2 покарання і просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Потерпіла ОСОБА_4 в поданій апеляції також вказує про неправильну кваліфікацію дій засуджених та на суворість призначеного їм покарання і просить вирок скасувати, дії ОСОБА_3 і ОСОБА_2а перекваліфікувати на ст.296 ч.П КК України, пом"якшивши обом покарання із застосуванням правил ст.ст.69, 75 КК України.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про обґрунтованість вироку, міркування засуджених та захисника, які підтримали подані апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Обставини скоєного злочину ОСОБА_2 і ОСОБА_3 фактично визнали повністю, як на досудовому слідстві, так і в суді.

Підтвердив їх в судовому засіданні і допитаний з цього приводу засуджений ОСОБА_6.

Викривав засуджених в тому, що вони скоїли на нього напад, при якому побили кулаками і ногами, а також палицею, після чого заволоділи його грошима в сумі 5 грн. і допитаний в якості потерпілого на досудовому слідстві гр. ОСОБА_5, упізнавши всіх трьох нападників при пред'явленні на впізнання по фотознімкам та розмежувавши і конкретизувавши роль кожного з них в скоєному злочині./а.с.27,129, 131 том П, а.с. 109, 9 том Ш/.

Підтвердив свої показання потерпілий і в судовому засіданні 15.07.2005р. /а.с.240-245/.

Висновком судово-медичних експертиз визначена ступінь тяжкості та характер спричинених потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, які зазначені у вироку, /а.с.46 том 1/, /а.с.281, 279 том Ш/.

Потерпілі: ОСОБА_4 пояснила про відомі їй обставини скоєного відносно її чоловіка злочину, а ОСОБА_8- про заволодіння належним йому алюмінієвим дротом в сторожовому приміщенні с/т „Мічурінець", де було виявлено розбите вікно та сліди крові /а.с. 18, 350 том Ш/.

Зафіксовані сліди проникнення до цього приміщення і даними протоколу огляду місця пригоди /а.с.5 томі/.

Таким чином, судом обгрунтовано визнано доведеним, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб вчинили розбійний напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров"я особи, а також поєднаний з проникненням в приміщення, а тому висновок суду про необхідність кваліфікації дій засуджених в даному випадку за ст.187ч.П КК України є правильним.

Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2а на ст.296 ч.П КК України не вбачається.

Доводи з цього приводу в апеляціях захисника та потерпілої ОСОБА_9 безпідставні.

Не ґрунтується на вимогах закону та фактичних обставинах, встановлених по справі і твердження захисника в апеляції про те, що засуджений ОСОБА_2 на час вчинення злочину міг перебувати в стані обмеженої осудності.

Спростовуються ці ж доводи захисту і висновком проведеної засудженому амбулаторної судово-психіатричної експертизи.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при судовому розгляді справи не допущено.

Покарання засудженим призначене у відповідності до вимог ст.65 КК України.

При цьому, враховуючи пом"якшуючі покарання обставини, в тому числі і ті, на які посилаються апелянти в поданих апеляціях, суд при визначенні покарання, як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 застосував правила ст.69 КК України.

За таких умов надмірно суворим призначене засудженим покарання колегія суддів не вважає, а тому і підстав для його подальшого пом"якшення, в тому числі і для застосування вимог ст.75 КК України не вбачає, у зв"язку з чим, враховуючи викладене, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_4 залишити без задоволення , а вирок Козельщинського районного суду від 22 червня 2006р. відносно засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - без змін.

СУДДІ:

Кожевніков О.В.          Тараненко Ю.П.        Лісіченко Л.М.

ТР5 25.09.06р.