Справа № 0907/12079/2012 року
Провадження № 2/0907/5898/2012 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Домбровської Г.В.,
при секретарі с/з: Дзюбак Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського регіонального управління банку «Фінанси та Кредит», Івано-Франківської філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (надалі - «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського регіонального управління банку «Фінанси та Кредит» (надалі - «Відповідач 1»), Івано-Франківської філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» (надалі - «Відповідач 2»), треті особи - ОСОБА_3 (надалі - «Третя особа 1»), ОСОБА_4 (надалі - «Третя особа 2»), в якому просив визнати недійсними і скасувати прилюдні торги по реалізації квартири, що знаходиться АДРЕСА_1, які проведені Івано-Франківською філією Приватного підприємства «Спеціалізованого підприємства юстиція».
Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Додатково Позивач посилався на факт порушення відповідачами при реалізації квартири АДРЕСА_1 визначеної чинним законодавством України процедури проведення прилюдних торгів, а також на те, що всупереч вимогам закону Позивача, як поручителя за кредитним договором та як співвласника спірної квартири не було повідомлено про її реалізацію з прилюдних торгів.
Крім того, Позивач звернув увагу на те, що ціна, за якою було реалізовано спірну квартиру, є значно нижчою від її ринкової вартості.
Представник Відповідача 1 - Івано-Франківського регіонального управління банку «Фінанси та Кредит», - в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність, та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.
Зокрема, представник Відповідача 1 посилався на те, що при проведенні прилюдних торгів з реалізації спірної квартири державним виконавцем та Відповідачем 2 було дотримано встановленої чинним законодавством процедури та не порушено прав Позивача, який, на думку представника Відповідача 1, не є власником спірної квартири.
Відповідач 2 - Івано-Франківська філія Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», - явку уповноваженого представника до суду не забезпечила, про причини неявки суду не сповістила, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином; письмового відношення до заявлених позовних вимог суду не надала.
Треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, - в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не сповістили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином; письмового відношення до заявлених позовних вимог суду не надали.
Проаналізувавши пояснення Позивача, представника Відповідача 1, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
27 лютого 2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 7 філії Івано-Франківське регіональне управління (Банк) та громадянкою України ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 455pv7-07 (надалі - «Кредитний договір»), відповідно до якого Банк надав Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 49 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 11 (одинадцять) процентів річних (пункт 2.1 Кредитного договору).
Згідно з пунктом 2.3 Кредитного договору кредитні ресурси отримані Позичальником за цим Договором використовуються за цільовим призначенням: для придбання трьохкімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 57,03 кв.м., житловою площею - 42,66 кв.м.
На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним Кредитним договором, 27 лютого 2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 7 філії Івано-Франківське регіональне управління (Банк) та громадянином України ОСОБА_2 (Поручитель), громадянкою України ОСОБА_3 (Боржник) було укладено Договір поруки № 1 (надалі - «Договір поруки»), відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором № 455pv7-07 від 27 лютого 2007 року.
27 лютого 2007 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (Продавці) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого Продавці продали, а Покупець купила належну Продавцям квартиру АДРЕСА_1.
27 лютого 2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 7 філії Івано-Франківське регіональне управління (Іпотекодержатель) та громадянкою ОСОБА_3 (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого Іпотекодавець передає в заставу Іпотекодерржателю наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (пункт 1 Іпотечного договору). Зазначена у п.1 цього Договору квартира передається в іпотеку в забезпечення: повернення кредитних ресурсів, виданих за Кредитним договором № 455pv7-07 від 27 лютого 2007 року, укладеним між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем.
Згідно з пунктом 6.2 Іпотечного договору Іпотекодавець свідчить та гарантує,що предмет іпотеки є її особистою власністю, так як вона є неодруженою та однією сім'єю з іншою особою не проживає.
Згідно Свідоцтва про шлюб (повторне) серія НОМЕР_3 від 6 липня 2012 року (а.с. 11) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 13 лютого 2008 року.
3 квітня 2009 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано Судовий наказ № 2н-3699/2009 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_4, Україна, на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси і кредит», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 85, Україна, 76000 заборгованість за кредитним договором в сумі 368 829,55 грн.
6 червня 2012 року Івано-Франківською філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» було проведено прилюдні торги з реалізації, зокрема, трьохкімнатної квартири по АДРЕСА_1, за результатами яких громадянином ОСОБА_4 було придбано вищевказану квартиру за ціною 126 000,00 грн. (Протокол № 15/278/11-1-1 проведення прилюдних торгів від 6 червня 2012 року (а.с. 136).
Вищевказані прилюдні торги Позивач ОСОБА_2 вважає такими, що були проведені з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому просить визнати їх недійсними та скасувати.
Відповідно до частини 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Аналогічна позиція вбачається з окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, рішення № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_11 щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та рішення № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням громадян ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що передумовою отримання судового захисту є встановлення судом факту порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду.
Відповідно до частин 1-2 статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відтак, системний положень вищенаведених норм права свідчить про те, що особа має право звернутись до суду з цивільним позовом лише у разі, якщо вона вважає, що відповідачем порушено її права, свободи чи інтереси у сфері приватно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
В обгрунтування факту порушення діями щодо проведення прилюдних торгів прав та інтересів Позивача ОСОБА_2 посилався на те, що він є співвласником спірної квартири, а тому відповідачі зобовязані були повідомляти його про реалізацію даної квартири з прилюдних торгів.
В той же час, належних доказів, які б підтверджували право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, Позивачем Суду надано не було.
Відповідно ж до частини 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Посилання ОСОБА_2 на положення статті 74 Сімейного кодексу України, як на підставу наявності в нього права власності на спірну квартиру, Суд вважає необґрунтованим, у зв'язку з чим вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
В той же час, як випливає зі змісту Іпотечного договору, укладеного 27 лютого 2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 7 філії Івано-Франківське регіональне управління та громадянкою ОСОБА_3, в пункті 6.2 даного договору Іпотекодавець ОСОБА_3 засвідчила та гарантувала, що предмет іпотеки є її особистою власністю, так як вона є неодруженою та однією сім'єю з іншою особою не проживає.
Крім того, в заяві на отримання кредиту (а.с. 71) ОСОБА_3 в графі «сімейний стан на поточний момент» зазначила «не одружена»; в графі «Інші близькі родичі» зазначила батька та матір.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази суперечать поясненням Позивача щодо того, що станом на час придбання квартири він та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах.
В той же час, згідно Свідоцтва про шлюб (повторне) серія НОМЕР_3 від 6 липня 2012 року (а.с. 11) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 13 лютого 2008 року, тобто вже після придбання ОСОБА_3 спірної квартири.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності у Позивача відповідного правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності на спірну квартиру (яким могло б слугувати рішення суду про визнання права власності на спірну квартиру), Суд вважає посилання Позивача на фактичне перебування із ОСОБА_3 у шлюбних відносинах, та у зв'язку із цим, на наявність у нього права власності на спірну квартиру, необґрунтованими та безпідставними.
При цьому, Суд звертає увагу на те, що вимоги про визнання спірної квартири об'єктом права спільної сумісної власності, не є предметом розгляду в даній цивільній справі.
Відтак, необґрунтованими є посилання Позивача на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині неповідомлення ОСОБА_2 про вчинення виконавчих дій, пов'язаних з підготовкою та проведенням прилюдних торгів, оскільки Позивач не був стороною виконавчого провадження.
Не встановлено Судом також порушень прав Позивача, як особи - потенційного покупця спірної квартири з прилюдних торгів, оскільки, як встановлено Судом, організатором прилюдних торгів Івано-Франківською філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» на веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про реалізацію спірного нерухомого майна, що Позивачем не спростовано.
Відтак, Позивач, як і будь-яка інша особа, мав можливість отримати інформацію із ЗМІ та подати заявку на участь в прилюдних торгах.
За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства України, оцінивши подані сторонами докази, Суд дійшов висновку про те, що Позивачем не доведено факту порушення його прав, свобод чи інтересів у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 1,3,10,59 ЦПК України, ст.ст. 57, 74 СК України, керуючись ст. ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК України, Суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Івано-Франківського регіонального управління банку «Фінанси та Кредит», Івано-Франківської філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Домбровська Г.В.