Справа № 22ц-1894                                   Головуюча першої інстанції: Шаманська Н.О.

Категорія: 19                                             Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

УХВАЛА

Іменем України

24 жовтня 2006 року                     колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Славгородської Н.П.,

суддів:             Мурлигіної О.Я.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:                                                                       Цвєтковій Ю.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою    ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2006.року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В березні 2006 р. ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3. про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.

Позивачка вказувала, що рішенням Заводського районного суду від 5 листопада 2003 р. на її користь з відповідачів стягнуто 1476 грн. 83 коп. заборгованості по комунальним послугам та судові витрати.

Посилаючись на те, що рішення суду до цього часу не виконано і на вимоги ст. ст. 625, 1166, 1167 ЦК України, позивачка просила суд стягнути з відповідачів 469 грн. 63 коп. збитків, спричинених невиконанням судового рішення у зв'язку із зростанням індексу інфляції, 114 грн. 44 коп. 3% річних за час затримки виконання грошового зобов'язання та 5000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2006 р. позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. в солідарному порядку 541 грн. 99 коп. збитків та 51 грн. судового збору.

Додатковим рішенням того ж суду від 5 вересня 2006 р. відмовлено в позові ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду змінити, задовольнивши позовні вимоги в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди, так як, на її думку, суд помилково відмовив в їх задоволенні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Суд в межах заявлених вимог, на підстав наданих сторонами доказів правильно встановив, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2003 р. з відповідачів на користь позивачки стягнуто 1476 грн. 83 коп. заборгованості по комунальним послугам та судові витрати. Рішення суду на час розгляду справи не виконано, чим, на думку позивачки, їй спричинено моральну шкоду.

Суд, виходячи з наведених обставин та враховуючи положення ст. ст.23, 1167 ЦК України, правильно відмовив у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди,

оскільки законом не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди у зв'язку з невиконанням судового рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є хибними, так як ґрунтуються на неправильному тлумачення положень цивільного законодавства.

Оскільки рішення суду та додаткове рішення в частині вирішення позову про відшкодування моральної шкоди розглянуто з дотриманням положень матеріального й процесуального закону, колегія не вбачає підстав для їх скасування в цій частині. В іншій частині рішення суду не було предметом апеляційного оскарження.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 307, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 5 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.