Справа № 22ц-1531/ 2006 p. Головуючий у 1 -й інстанції Старжинська О.С.
Категорія 23 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
УXВАЛА Іменем України
24 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Цвєтковій Ю.В., за участю:
· представників позивача Кушпіль А.В., Ленца В.Є.,
· відповідача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 червня 2006 року
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Стан" (далі - ТОВ „Стан") до
ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 р. ТОВ „Стан" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди.
Позивач зазначав, що згідно укладеного договору оренди від 20 березня 2002 р. орендодавець ОСОБА_2. передала у володіння і користування ТОВ „Стан" земельну ділянку площею 8,82 га. Весною 2004 р. частина земельної ділянки площею 3,24 га була засіяна соняшником. В період з 1 по 7 жовтня 2004 р. відповідач самовільно скосив соняшник, чим заподіяв матеріальну шкоду у сумі 7290 грн.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 червня 2006 р. стягнено з ОСОБА_1. на користь ТОВ „Стан" 4134 грн. 34 коп. матеріальної шкоди та 481 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на незаконність рішення, просить його скасувати, а провадження по справі закрити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну правову оцінку доказам та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач без законних підстав зібрав урожай соняшника на 3,24 га земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2. і знаходилася в користуванні позивача за договором оренди, чим позивачу завдана матеріальна шкода, яка на підставі ст. 1166 ЦК України підлягає відшкодуванню відповідачем.
Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Договір оренди земельної ділянки, укладений 20 березня 2002 р. між ОСОБА_2. та ТОВ „Стан", який відповідач вважає недійсним, в судовому порядку не визнавався недійсним. Більш
того, ОСОБА_2. зверталася до суду з позовом про розірвання вказаного договору, тобто вважала його дійсним. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 травня 2006 р. цей договір був розірваний та стягнена на користь ОСОБА_2. орендна плата за 2004 р. (а.с.25).
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 червня 2006 р. залишили без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.