Справа №22-а-537/2006 р. Суддя першої інстанції Алейніков В.О.
Категорія 36 Суддя-доповідач апеляційною суду Довжук Т.С.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Буренкової К.О.,
суддів: Козаченко В.І., Довжук Т.С,
при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В.
за участю позивача ОСОБА_1.,
представника відповідача Кочанової Г.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року, ухвалену за позовом
ОСОБА_1 до
відділу фінансових ресурсів і економіки Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області (далі - відділ ФРЕ УМВС України в Миколаївській області)
про захист права на пенсійне забезпечення, ВСТАНОВИЛА:
30 січня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що проходив службу в складі Міністерства внутрішніх справ Укра їни 20 років. 21 травня 2002 року він був звільнений зі служби.
З цього ж дня йому була призначена щомісячна пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 237 грн. 43 коп. В подальшому розмір пенсії йому неодноразово перераховувався. З 01 січня 2005 року він отримує вже перераховану пенсію в розмірі 291 грн. 46 коп., з 22 березня 2005 року - в розмірі 349 грн. 75 коп., а з 01 січня 2006 року - в розмірі 582 грн. 91 коп.
На його думку, після введення в дію нормативно-правових актів про запровадження для військовослужбовців, а також і для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, певних додаткових видів грошового забезпечення, відповідач зобов'язаний був перерахувати його пенсію із врахуванням:
· щомісячної надбавки в розмірі 40% посадового окладу, передбаченої Указом Президента України від 14 липня 1999 р. "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" - з 01 вересня 1999 року до 31 грудня 2002 року;
· щомісячної надбавки в розмірі 100%, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 р. "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" - з 01 січня 2003 року;
· щомісячної надбавки в розмірі 90% , встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 р. "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" - з 01 травня 2003 року та 01 січня 2005 року;
· щомісячної премії, передбаченої розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом МО України від 05 березня 2001 року - з 01 березня 2001 року по 31 грудня 2004 року.
Проте відділом фінансових ресурсів і економіки УМВС в Миколаївській області відмовлено йому в такому перерахунку пенсії.
Посилаючись на наведене, позивач просив зобов'язати Головне Управління МВС провести дорахування і виплату йому пенсії за минулий час з урахуванням вказаних вище надбавок і премії з дати набрання чинності вказаними нормативними актами.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення його вимог.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1. відмовився від позову в частині зобов'язання відповідача перерахувати його пенсію із врахуванням щомісячної надбавки в розмірі 40% посадового окладу, передбаченої Указом Президента України від 14 липня 1999 р. "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" - з 01 вересня 1999 року до 31 грудня 2002 року та щомісячної надбавки в розмірі 90% , встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 р. "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" - з 01 травня 2003 року та 01 січня 2005 року. Вказана відмова колегією суддів була прийнята, а провадження по справі в цій частині було закрито.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, які залишились після відмови позивача від частини позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_1. не має права на перерахунок пенсії відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих за період з 1992 року по 2004 рік.
Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить конституційним засадам регулювання пенсійних відносин в Україні, зокрема:
- ст. 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що
включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працезда
тності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості
та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом;
- рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року (справа про рі
вень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) визначено, що в Україні як со
ціальній правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують
достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної
цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1,3,6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.
Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості;
- для реалізації зазначених конституційних засад - ст. 63 Закону України від 09 квіт
ня 1992 року "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і ря
дового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (з наступними змінами і
доповненнями) (далі - Закон від 09 квітня 1992 року) передбачає, що перерахунок раніше
призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим За
коном та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію Закону від 09 квітня 1992 року про
вадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, по
даними пенсіонерами на час перерахунку.
Призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим же Законом та членам їх сімей, пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом;
· п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 15 червня 2004 року "Про внесення змін до ст. 43 Закону від 09 квітня 1992 року" (далі - Закон від 15 червня 2004 року) також встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до цього Закону, мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень Закону від 09 квітня 1992 року та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а зі січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії. Кабінет Міністрів України був зобов'язаний в місячний термін з дня набрання чинності Законом від 15 червня 2004 року забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам відповідно до цього пункту;
· на реалізацію вказаних конституційних принципів ст. 28 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік було передбачено виплата пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ - 416.445,6 тис. гривень, у тому числі 378.916,8 тис. гривень на підвищення пенсів у наступному році для подальшого усунення диспропорцій у розмірах пенсій залежно від часу виходу цих осіб на пенсію;
Водночас, залишились без уваги ті військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які вийшли на пенсію до визнання державою наявності такої диспропорції. Хоча при вирішенні цього питання перша редакція Закону від 15 червня 2004 року передбачала обов'язок Кабінету Міністрів України визначити до 01 вересня 2004 року строки і порядок усунення диспропорцій у пенсійному забезпеченні
військовослужбовців, які утворитися залежно від часу звільнення їх з військової служби, та інформувати про це Верховну Раду.
Визнавши указаними вище нормативними актами існування диспропорцій у розмірах пенсій залежно від часу виходу на пенсію, і як наслідок порушення принципів рівності та справедливості, держава усунула такий недолік лише частково - взявши на себе зобов'язання про перерахунок пенсій лише з 01 січня 2005 року, тим самим не дотримавши принципів, про які велась мова в зазначеному рішенні Конституційного Суду.
За такого, суперечливим є роз'яснення, викладене в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" про те, що вимоги щодо перерахунку пенсій з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час задоволенню не підлягають, оскільки такі перерахунки пенсій вказаним особам державою вже зроблені: спочатку з 01 січня 2005 року - на 50 відсотків, а з 01 січня 2006 року - на 100 відсотків.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1., то судом встановлено, що йому з 21 травня 2002 року була призначена щомісячна пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у розмірі 237 грн. 43 коп. В подальшому розмір пенсії йому неодноразово перераховувався. З 01 січня 2005 року він отримує вже перераховану пенсію в розмірі 291 грн. 46 коп., а з 01 січня 2006 року - в розмірі 582 грн. 91 коп.
Таким чином, до 01 січня 2005 року при розрахунку розміру пенсії позивача відповідачем не були в повному обсязі враховані конституційні принципи рівності і справедливості та вимоги зазначених нормативно-правових актів про запровадження для військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ певних додаткових видів грошового забезпечення та премій.
Встановивши наявність цих обставин, а також той факт, що з 01 січня 2006 року ОСОБА_1. отримує перераховану пенсію, судова колегія прийшла до висновку, що його позов підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, відповідно до ст. 202 КАС України, - скасуванню з ухваленням нового рішення.
Оскільки позивачу пенсія не була перерахована з вини відповідача, то відповідно до ст. 55 Закону від 09 квітня 1992 року вона підлягає перерахуванню і виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року скасувати і ухвалити нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Відмову УМВС в Миколаївській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1. визнати неправомірною.
Зобов'язати УМВС в Миколаївській області здійснити перерахунок раніше призначеної Гущину Дмитру Геннадійовичу пенсії, врахувавши при цьому:
- щомісячну 100-відсоткову надбавку, встановлену Указом Президента Україні від 23 лютого 2002 року "При посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів Внутрішніх Справ" - починаючи з 01 січня 2003 року по 01 січня 2005 року;
- щомісячну премію, передбачену розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом МО України від 05 березня 2001 року - з 01 березня 2001 року по 31 грудня 2004 року.
Зобов'язати УМВС в Миколаївській області визначити та виплатити Гущину Дмитру Геннадійовичу загальну суму заборгованості станом на 01 січня 2005 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.