Справа №22-ц-1844/06                                                  Суддя першої інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 44                                          Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного

суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                    Буренкової К.О.,

суддів:                                                  Довжук Т.С., Козаченка В.І.

при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В.,

за участю: прокурора Крупі Т.О., представника позивача ОСОБА_2., представ­ника відповідача Клис А.А. та представника третьої особи ОСОБА_4.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за   апеляційними   скаргами  Фонду  державного   майна  України  (далі-ФДМ України)  та   ОСОБА_1,  до   яких  приєднав­ся прокурор Миколаївської області,

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2006 року за по­зовом ОСОБА_1 до Державної акціонерної холдингової ком­панії "Чорноморський суднобудівний завод" (далі - ДАХК "ЧСЗ") та Закритого акціо­нерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Наваль" (далі - ЗАТ "МСЗ "Наваль") про визнання недійсним рішень та дій спостережної ради,

ВСТАНОВИЛА:

31  березня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з основним, а 25 липня 2006

року - з уточненим позовом про визнання неправомірними та недійсними рішень і дій спо­

стережної ради ДАХК "ЧСЗ".

Позивач зазначав, що відповідно до сертифікату акцій №НОМЕР_1 від 21 травня 2004 року, він є власником 3060 простих іменних акцій ДАХК "ЧСЗ.

15 червня 2004 року на засіданні спостережної ради ДАХК "ЧСЗ" було ухвалено рі­шення про утворення за участю цього товариства нового суб'єкта господарювання - закри­того акціонерного товариства "Наваль" (далі - ЗАТ "Наваль") з дольовою часткою ДАХК "ЧСЗ" у статутному капіталі нового товариства в розмірі 99, 889%, а також рішення про передачу основних засобів виробництва, що входять до складу цілісного майнового ком­плексу ДАКХ "ЧСЗ", до статутного фонду ЗАТ "Наваль".

21 червня 2004 року установчими зборами ЗАТ „Наваль" ухвалене рішенням про ство­рення закритого акціонерного товариства „Наваль" зі статутним фондом 180,2 млн. грн. у складі двох засновників: ДАХК „ЧСЗ" та акціонерної корпорації "Мерибені Енерджі Корп." (Канада). Статут ЗАТ „Наваль" був зареєстрований 25 червня 2004 року Печерсь-кою районною в м. Києві державною адміністрацією.

17 вересня того ж року до статутного фонду ЗАТ „Наваль" було передано майно ДАХК „ЧСЗ" загальною вартістю 180 млн. грн.

18 вересня 2004 року спостережна рада ЗАТ „Наваль" ухвалила рішення про створен­ня ЗАТ „МСЗ „Наваль" за участю ЗАТ "Наваль" з дольовою часткою останнього не менше 75%, а також про передачу основних засобів виробництва, що входять до складу цілісного майнового комплексу ЗАТ „Наваль", і об'єктів незавершеного будівництва і незавершеного технічного переозброєння до статутного фонду ЗАТ „МСЗ „Наваль".

 

20 вересня 2004 року установчими зборами ЗАТ „МСЗ „Наваль" було ухвалене рі­шення про створення ЗАТ „МСЗ „Наваль" зі статутним фондом 200 млн. грн. у складі двох засновників: ЗАТ „Наваль" та ТОВ „Центр розвитку проектів". Внесок ЗАТ „Наваль" до статутного фонду ЗАТ „МСЗ „Наваль" становить 199,8 млн. грн., з яких: грошима -55911000 грн., а решту - майном.

В той же день до статутного фонду ЗАТ „МСЗ Наваль" було передано майно, загаль­ною вартістю 143 млн. грн., яке ЗАТ „Наваль" отримало 17 вересня 2004 року від ДАХК „ЧСЗ".

Постановою Господарського суду м. Києва від 22 вересня 2005 року ЗАТ „Наваль" ви­знано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру.

Позивач вважає, що такими діями та рішеннями відповідачів порушено його право на участь в управлінні ДАХК „ЧСЗ", а майно цієї компанії незаконно перейшло до ЗАТ „МСЗ „Наваль".

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1. посилався на порушення його прав акці­онера, на ст. 98 ЦК України Статут та Положення про спостережну раду ДАХК „ЧСЗ", за­твердженого рішенням загальних зборів акціонерів цієї компанії 26 травня 2004 року, яки­ми визначено, що ухвалення рішення про відчуження майна вартістю понад 50% загальної вартості майна компанії до компетенції спостережної ради не належить, а також на те, що відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" створення дочірніх підприємств, яким на його думку є ЗАТ "Наваль", належить до виключної компетенції за­гальних зборів акціонерів.

Виходячи з такого позивач просив суд:

· визнати неправомірними дії спостережної ради ДАХК „ЧСЗ" щодо ухвалення 15 че­рвня 2004 року рішень про створення за участю цієї компанії ЗАТ „Наваль" з її дольовою часткою у статутному капіталі такого товариства у розмірі 99,889% та про передачу основ­них засобів виробництва, що входять до складу цілісного майнового комплексу компанії, до статутного фонду ЗАТ „Наваль", а також визнати такі рішення недійсними з моменту їх ухвалення.

· визнати неправомірними дії ДАХК „ЧСЗ" щодо передачі майна компанії до статут­ного фонду ЗАТ „Наваль".

· припинити право власності ЗАТ „Наваль" на майно, одержане від ДАХК „ЧСЗ" як внесок до статутного фонду ЗАТ „Наваль" за актом приймання-передачі від 17 вересня 2004 року.

· припинити право власності ЗАТ „МСЗ „Наваль" на майно, одержане від ЗАТ „На­валь" як внесок до статутного фонду ЗАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Наваль" за актом приймання-передачі від 20 вересня 2004 року.

Рішенням Заводського районного суду від 16 серпня 2006 року в задоволенні позов­них вимог ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційних скаргах позивач та ФДМ України, посилаючись на неправильне засто­сування місцевим судом норм матеріального права, просили рішення скасувати і ухвалити нове, яким повністю задовольнити позов. До цих скарг приєднався прокурор Миколаївсь­кої області та Виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та пе­ревіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляцій­них скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія судців вважає, що апеляційні скарги піддягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1. місцевий суд виходив з того, що рішення та дії спостережної ради ДАХК „ЧСЗ" щодо передачі майна компанії до статутно­го фонду ЗАТ „Наваль" відповідали цивільному та господарському законодавству України, а також Положенню про спостережну раду цієї компанії.

Проте з такими висновками погодитись не можна, оскільки при цьому суд не повніс­тю врахував обставини справи та вимоги цивільного і господарського законодавства Укра­їни, які регулюють діяльність господарських товариств, у зв'язку з чим помилково відмо­вив позивачу в задоволенні його позову.

 

Так, судом встановлені обставини, які не оспорюються сторонами:

· на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1998 року на базі державного підприємства "Чорноморський суднобудівний завод" була створена ДАХК „ЧСЗ" зі статутним фондом у розмірі 129195520 грн., який поділений на 515782080 прос­тих іменних акцій номінальною вартістю 25 коп. кожна;

· загальними зборами акціонерів "ДАХК „ЧСЗ" від 26 травня 2004 року були затвер­джені нова редакція статуту (далі - Статут) компанії та положення про спостережну раду (далі - Спостережна рада), яка є органом управління компанії, що здійснює лише контроль за діяльністю правління цього товариства та подає загальним зборам акціонерів рекомен­дації щодо доцільності створення або припинення діяльності дочірніх підприємств;

 

· 15 червня 2004 року на засіданні Спостережної ради були ухвалені рішення про утворення за участю цього товариства нового суб'єкта господарювання - ЗАТ "Наваль" з дольовою часткою ДАХК "ЧСЗ" у статутному капіталі ЗАТ "Наваль" в розмірі 99, 889%, а також про передачу основних засобів виробництва, що входять до складу цілісного майно­вого комплексу ДАКХ "ЧСЗ", до статутного фонду ЗАТ "Наваль";

· потім, 21 червня 2004 року, установчими зборами ЗАТ „Наваль" ухвалене рішення про створення закритого акціонерного товариства „Наваль" зі статутним фондом 180,2 млн. грн. у складі двох засновників: ДАХК „ЧСЗ" та акціонерної корпорації "Мерибені Енерджі Корп." (Канада). Статут ЗАТ „Наваль" був зареєстрований 25 червня 2004 року Печерсь­кого районною в м. Києві державною адміністрацією;

· затим, 17 вересня 2004 року, до статутного фонду ЗАТ „Наваль" було передано май­но ДАХК „ЧСЗ" загальною вартістю 180 млн. грн.;

· однак, вже 18 вересня 2004 року спостережна рада ЗАТ „Наваль" ухвалила рішення про створення ЗАТ „МСЗ „Наваль" за участю ЗАТ "Наваль" з дольовою часткою останньо­го не менше 75%, а також про передачу основних засобів виробництва, що входять до складу цілісного майнового комплексу ЗАТ „Наваль", і об'єктів незавершеного будівництва і незавершеного технічного переозброєння до статутного фонду ЗАТ „МСЗ „Наваль";

· установчими зборами ЗАТ „МСЗ „Наваль" від 20 вересня 2004 року було ухвалене рішення про створення ЗАТ „МСЗ „Наваль" зі статутним фондом 200 млн. грн. у складі двох засновників: ЗАТ „Наваль" та ТОВ „Центр розвитку проектів". Внесок ЗАТ „Наваль" до статутного фонду ЗАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Наваль" становить 199,8 млн. грн., з яких: грошима - 55 911 000 грн., а решту - майном;

· в той же день до статутного фонду ЗАТ „МСЗ Наваль" було передане майно, загаль­ною вартістю 143 889 000 грн., яке ЗАТ „Наваль" отримало 17 вересня 2004 року від ДАХК „ЧСЗ";

· в наступному, постановою Господарського суду м. Києва від 22 вересня 2005 року ЗАТ „Наваль" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, а 15 листопада 2005 року це товариство вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організа­цій України. В зв'язку з цим судовою колегією апеляційного суду провадження за позовом ОСОБА_1. до такого товариства було закрите.

Таким чином, ЗАТ „МСЗ Наваль", всупереч волі акціонерів ДАХК „ЧСЗ", безвідпла­тно стало власником частини майна холдингової компанії, загальною вартістю 199,8 млн. грн., не маючи жодних майнових чи фінансових зобов'язань перед цим господарським то­вариством.

В той же час, ст. 8 Конституції України встановлено, що в нашій державі визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Зако­ни та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй.

Вказаний конституційний принцип знайшов своє безпосереднє відображення в ч. 1 ст. З ЦПК України (ч. 1 ст. 4 ЦПК України 1963 року), в якій зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх по­рушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

До того ж, ч. 4 ст. 41 Конституції та ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

 

Станом на 15 червня 2004 року державі, в особі ФДМ України належало 49818776 простих іменних акцій, що становило 9,64% статутного фонду ДАХК "ЧСЗ, а позивачу -3060 простих іменних акцій ДАХК "ЧСЗ, що підтверджується сертифікатом акцій №НОМЕР_1 від 21 травня 2004 року.

Виходячи з такого, видається безспірним право ОСОБА_1. звернутись до суду з указаним позовом, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес), розтлумачено, що положення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року (тепер ч. 1 ст. З ЦПК України), на які посилався позивач при зверненні до суду, треба розуміти так, що ак­ціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товарист­вом, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

При системному аналізі спірних правовідносин даної справи судова колегія встанови­ла, що розпорядженням КМ України від 26 грудня 2005 року затверджено перелік госпо­дарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підляга­ють продажу в 2006 році. Державний пакет акцій ДАХК "ЧСЗ, який залишився нереалізо­ваним, включений до вказаного переліку.

Згідно ж п. 142 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України ще 18 травня 2000 року, до закінчення виконання плану приватизації (розміщення акцій) рі­шення про участь відкритого акціонерного товариства в об'єднаннях підприємств і промис­лово-фінансових групах та про його внески до статутних фондів інших господарюючих суб'єктів приймаються лише за рішенням загальних зборів акціонерів.

Відповідно до ч. 8 ст. 63, ст. 126 ГК України, ЗАТ „Наваль" фактично було дочірнім підприємством ДАХК "ЧСЗ, так як частка компанії у статутному фонді цього господарсь­кого товариства становила 99,889%.

В той же час, частинами 5 і 6 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що питання про створення дочірніх підприємств належить до виключної компе­тенції загальних зборів акціонерів і не може бути передане іншим органам товариства.

До того ж, ч. 2 ст. 98 ЦК України передбачено, що рішення про відчуження майна то­вариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, приймаються зага­льними зборами учасників товариства більшістю не менш як 3/4 голосів.

Отже, рішення про відчуження майна ДАХК „ЧСЗ" вартістю понад 180 млн. грн. мог­ло прийматись лише на загальних зборах акціонерів цієї компанії.

Ні Статут, ні положення про Спостережну раду ДАХК „ЧСЗ" не передбачають мож­ливості вирішення нею питань про створення такого дочірнього підприємства як ЗАТ „На­валь" та про передачу до його статутного фонду майна компанії, що становить 50 і більше відсотків майна товариства.

Внаслідок чого є неправомірними та недійсними з моменту їх ухвалення рішення Спостережної ради ДАХК „ЧСЗ" від 15 червня 2004 року про створення за участю цієї компанії ЗАТ „Наваль" та про передачу основних засобів виробництва, що входять до складу цілісного майнового комплексу компанії, до статутного фонду ЗАТ „Наваль".

Також є неправомірними дії посадових осіб ДАХК „ЧСЗ" щодо передачі майна ком­панії до статутного фонду ЗАТ „Наваль".

Недійсність указаних рішень та дій Спостережної ради обумовлює неправомірність отримання майна ЗАТ „Наваль", а потім ЗАТ „МСЗ „Наваль", яке раніше належало ДАХК „ЧСЗ".

Посилання відповідачів на лист арбітражного керуючого ОСОБА_3. від 21 че­рвня 2004 року, як на належне погодження розпорядника майна ДАХК „ЧСЗ" на відчужен­ня майна цього товариства, не можуть бути прийняті судом до уваги через наступне.

Дійсно, ухвалою арбітражного суду Миколаївської області від 10 вересня 1997 року ДП "ЧСЗ" був визнаний банкрутом, а ухвалою того ж суду від 25 вересня 1998 року ОСОБА_3. був призначений розпорядником майна цього підприємства.

Відповідає дійсності і те, що ДАХК „ЧСЗ" є правонаступником ДП "ЧСЗ".

 

Однак, обставини справи вказують на те, що вказаний лист був виданий пізніше ніж відповідачами були прийняті оспорювані рішення та вчинені протиправні дії щодо передачі майна до статутних фондів ЗАТ „Наваль", а потім ЗАТ „МСЗ „Наваль".

До того ж, реалізація такого листа повинна була провадитись відповідно до зазначе­них судовою колегією норм цивільного та господарського права України, а не так як не­правомірно здійснили відповідачі.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку, що оскаржене рішення ра­йонного суду не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому воно, відповідно до ви­мог ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задово­лення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 303, 307,309,313,314,316 ЦПК України року, колегія суддів

В ИРІШИЛА:

Апеляційні скарги Фонду державного майна України та ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2006 року за позо­вом ОСОБА_1 до Державної акціонерної холдингової компа­нії "Чорноморський суднобудівний завод" та Закритого акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Наваль" про визнання недійсним рішень та дій спостережної ради скасувати та ухвалити нове.

Визнати неправомірними дії спостережної ради ДАХК „ЧСЗ" щодо ухвалення рішен­ня від 15 червня 2004 року про створення ЗАТ „Наваль" з дольовою часткою компанії у статутному капіталі такого товариства у розмірі 99,889% та щодо ухвалення рішення від 15 червня 2004 року про передачу основних засобів виробництва, що входять до складу ціліс­ного майнового комплексу компанії, до статутного фонду ЗАТ „Наваль", а також визнати такі рішення недійсними з моменту їх ухвалення.

Визнати неправомірними дії ДАХК „ЧСЗ" щодо передачі майна компанії до статутно­го фонду ЗАТ „Наваль".

Припинити право власності ЗАТ „МСЗ „Наваль" на майно, одержане від ЗАТ „На­валь" як внесок до статутного фонду ЗАТ „Миколаївський суднобудівний завод „Наваль" за актом приймання-передачі від 20 вересня 2004 року та повернути вказане майно ДАХК „ЧСЗ".

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.