Справа № 2-519\230\12р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Кулика С.В., при секретарі Чубаровій Т.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, виділ 1\2 частини спадкового майна та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачки, зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що відповідачка є його рідною сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх сестра ОСОБА_3.Спадкоємців першої черги за законом не мається, тому позивач та відповідачка як рідні брат та сестра померлої є спадкоємцями другої черги за законом. Про смерть сестри позивач дізнався тільки в березні 2011 року, після того, як отримав повідомлення з Першої Маріупольської державної нотаріальної контори від 09.03.2011 року, про відкриття спадкової справи. У вказаному листі нотаріальної контори було зазначено що у спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 увійшли частка в колективному фонді організації орендарів «ММК ім. Ілліча», а також грошові вклади. Оскільки строк передбачений законом для прийняття спадщини був пропущений, позивач звернувся до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.07.2011 року ОСОБА_1 було надано додатковий строк для прийняття спадщини. Вказане рішення суду, після розгляду апеляційної скарги відповідачки вступило в закону силу 31.08.2011 року. Позивач звернувся до першої Маріупольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, після чого йому стало відомо, що його сестра відповідачка по справі отримала свідоцтво про право спадщини за законом ВРІ №517175 виданого 15.04.2011 року, відносно майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 та звернулась до ПАТ «Ілліч-Сталь», яке провело виплату частки у колективному фонді організації орендарів «ММК ім. Ілліча», який належав їх померлій сестрі у сумі 53006 грн за відрахуванням ПДФО у сумі 8822,82 грн. Тобто позивачка отримала фактично кошти у сумі 44183,18 грн. При цьому під час розгляду справи про надання додаткового строку прийняття спадщини позивачу як в Жовтневому суді м.Маріуполя так і в апеляційному суді Донецької області відповідачка жодного разу не повідомила про те що нею отримані вказані кошти. З урахуванням наведеного, просить визнати свідоцтво про спадщину за законом недійсним та виділити позивачу 1\2 частину у спадковому майні померлої ОСОБА_3 Також позивач вважає, що діями відповідачки йому була спричинена моральна шкода яку він оцінює у суму 1500 грн, оскільки відповідачка приховала від позивача факт смерті сестри, а потім приховала й факт отримання спадщини.

В судовому засіданні позивач та його представник надали аналогічні за змістом пояснення викладеним у позовній заяві.

Відповідачка позовні вимоги визнала частково, зазначивши, що позивач не цікавився долею їх хворої сестри, а тільки після смерті, став претендувати на її майно. Ще за життя, сама спадкодавець висловила свою волю з приводу майна надавши відповідачці довіреність за якою вона мала можливість розпоряджатися її коштами. Проте за життя спадкодавця, відповідачка не зняла кошти з рахунків сестри та не реалізувала частку в колективному фонді організації орендарів «ММК ім. Ілліча». Після смерті спадкодавця позивач не був присутній на похованні та не ніс ніяких витрат. Вона ж навпаки понесла значні витрати та з отриманих коштів у вигляді спадщини придбала пам'ятник сестрі. Вказала, що якби позивач бажав дізнатися то він би дізнався про смерть сестри та про її похорони раніше. В подальшому коли вона зверталась до нотаріальної контори то не скривала той факт, що окрім неї у спадкодавця ще є брат, який також може претендувати на спадщину. Нотаріус направляв листи на адресу позивача, проте тільки після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини позивач проявив свій інтерес до цієї справи. В подальшому позивач звертався до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини та направляв на адресу нотаріуса листа з приводу того, що він зобов'язується надати відповідну ухвалу суду про заборону видачі свідоцтва на спадщину. Він звернувся з відповідним позовом до суду, проте в подальшому свій позов залишив без розгляду. Тому вона на законних підставах отримала в нотаріальній конторі свідоцтво про спадщину після чого стала розпоряджатися майном померлої. Зазначила, що вона не заперечує проти визнання за позивачем право власності на грошові вклади у банківських установах спадкодавця та позивач повинен також сплатити витрати по встановленню пам'ятника сестрі.

Представник відповідача також її доводи підтримала та зазначила, що відповідачка ніяким чином не приховувала інформацію від позивача про смерть сестри та можливість вступу у спадщину, тому вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не обґрунтованими. Крім того зазначила, що позивач просить визнати свідоцтво про спадщину недійсним в цілому, проте відповідачка також має право на 1\2 частину спадщини як спадкоємець за законом другої черги тому в цій частині заперечувала проти задоволення позовних вимог. Вказувала, що позивач як спадкоємець також повинен нести витрати на поховання та встановлення пам'ятнику спадкодавцю.

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 16.07.2011 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що зроблений актовий запис в книзі реєстрації смертей від 17.08.2010 року за №1741.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 НОМЕР_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька так і з боку матері.

Згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого законом не подав заяви про прийняття спадщини, він вважаться таким що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно листа державного нотаріусу Першої Маріупольської нотаріальної контори від 09.03.2011 року ОСОБА_1 повідомляється, що він є спадкоємцем за законом другої черги після смерті його сестри ОСОБА_3. Проте оскільки він не мешкав разом із спадкодавцем то ним пропущено шестимісячний строк для звернення про прийняття спадщини до нотаріальної контори і він вважається таким що спадщину не прийняв. Йому роз'яснено, що він може в судовому порядку звернутися для продовження строку прийняття спадщини.

Згідно Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13.07.2011 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволене, та ОСОБА_1 надано додатковий строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 31.08.2011 року, вказане рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.07.2011 року залишено без змін.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит №193 від 20.07.2011 року ПАТ „Ілліч-Сталь" на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 15.04.2011 року, провело виплату грошових коштів ОСОБА_2 у сумі 53006 грн., в тому числі сплата ПДФО у сумі 8822,82 грн, які призначалися померлій ОСОБА_3

З отриманих під час судового розгляду копій спадкової справи відкритою після смерті ОСОБА_3 вбачається, що нотаріусом було зроблено запит до Маріупольського відділення ощадного банку України з приводу наявності вкладів ОСОБА_3 З відповіді від 10.02.2011 року №1-5\870, випливає, що у ОСОБА_3 малися вклади НОМЕР_3 з залишком 0,16 грн., компенсаційний НОМЕР_4 з залишком вкладу 1838,95 грн., НОМЕР_6 з залишком вкладу 2555,45 грн. Крім того малися 2 вклади компенсаційних НОМЕР_5 з залишком 2856,55 грн., та НОМЕР_7 з залишком 1804,09 грн.

Згідно відповіді на запит №351 від 13.01.2011 року, з ПАТ „Ілліч-Сталь" частка ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, в колективному частковому фонді організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча складає 0,002989 % номінальною вартістю 8984 грн.

Відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 04.08.2010 року, ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_2 одержувати у поштовому відділенні належну їй пенсію, продавати за ціну на умовах на власний розсуд частку в колективному фонді організації орендарів „ММК ім. Ілліча", а також отримувати в установах банку, ощадного банку або інших установах та організаціях належні їй як члену цієї організації виплати.

Згідно довідки з МЛ№2 №499 від 12.10.2011 року, ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку з приводу цукрового діабету, та атеросклерозу артерій, хронічного гепатиту та панкреатиту.

Відповідно до довідки МСЕК серії ДОН-05 №127228 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 30.08.2007 року, була інвалідом першої групи загального захворювання, в наслідок чого потребувала постійного догляду. Відповідно до квитанцій від 04.07.2011 року та 17.08.2011 року ОСОБА_2 сплатила за пам'ятник ОСОБА_3 2000 грн., та 6243 грн. відповідно.

Згідно ухвали Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 14.12.2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 у перегляді рішення Жовтневого районного суду від 13.07.2011 року, у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Донецької області вказану ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя залишено без змін.

Відповідно до заяви наданої відповідачкою до першої Маріупольської державної нотаріальної контори від 15.04.2011 року №829, остання вступила у спадщину після смерті її сестри ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадщина прийнята шляхом надання відповідної заяви на адресу нотаріуса від 28.12.2010 року №3192. При цьому у заяві вказано, що окрім неї є інший спадкоємець за законом ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про права на спадщину за законом від 15.04.2011 року, спадкоємцем всього майна що залишилося після смерті ОСОБА_3 , що складається з грошових внесків та частки у колективному частковому фонді організації орендарів металургійного комбінату імені Ілліча є ОСОБА_2.

Відповідно до листа державного нотаріусу першої державної нотаріальної контори від 09.03.2011 року №692\02-14 на адресу позивача, останньому роз'ясніться що він є спадкоємцем другої черги разом із сестрою ОСОБА_6 Проте позивачем пропущено строк на подання заяви про вступ у спадщину, який може бути відновлений у судовому порядку.

З заяви позивача від 16.03.2011 року, яка була зареєстрована у той же день у нотаріальній конторі №707\02-14, випливає, що позивач зобов'язується протягом 10 днів з дня отримання увідомлення з нотаріальної контори надати постанову суду про заборону видачі свідоцтва про спадщину. Згідно заяви від 08.09.2011 року, яка була зареєстрована в нотаріальній конторі 12.09.2011 року №2307\02-14 позивачем були надані відповідні судові рішення.

Згідно ст.1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Згідно ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передати їм у натурі частини майна, яке збереглося, або виплати грошової компенсації.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених законом.

Аналізуючи надані по справі докази, суд приходить до висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог, оскільки як було встановлено, під час розгляду справи, як позивач так і відповідачка є спадкоємцями за законом другої черги після смерті їх рідної сестри, та мають рівні права на спадщину ,яка залишилася після смерті ОСОБА_3, тому позовні вимоги про визнання повністю недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом не підлягають задоволенню. Відповідно до вимог закону позивач має право на 1\2 частину спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 Стосовно позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, проаналізувавши надані суду докази, суд вважає не доведеним той факт, що відповідачка умисно перешкоджала позивачу отримати спадщину, в наслідок чого позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню. Відносно доводів відповідачки, що ОСОБА_3 надала їй довіреність і тому бажала щоб майно яким вона мала б розпоряджатися відповідно до цієї довіреності залишилося б її також не є переконливими, оскільки у цьому випадку спадкодавець би склала заповіт. Доводи відповідачки, з приводу зобов'язання відповідача нести витрати на встановлення пам'ятнику спадкодавцю та на її поховання, повинні бути предметом самостійного позову.

При цьому відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає необхідним частково стягнути судові витрати ОСОБА_1 з ОСОБА_2 по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати на правову допомогу.

На підставі ст.ст. 1262,1270,1272,1278,1280, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ 1\2 частки спадкового майна, стягнення суми та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом ВРІ №517175 від 15.04.2011 року, яке було видане Першою Маріупольською нотаріальною конторою, частково недійсним, виділити ОСОБА_1 1\2 частку в спадковому майні, що залишилося після смерті ОСОБА_3, а саме 1\2 частку в колективному фонді організації орендарів ПАТ „Ілліч-Сталь", 1\2 частки грошових вкладів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1\2 частку грошових коштів, отриманих після продажу частки в колективному дольовому фонді організації орендарів ПАТ „Ілліч-Сталь" у розмірі 22091 грн, та 1\2 частку грошових вкладів у розмірі 4527 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 220 грн, сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. та витрати по сплаті юридичних послуг у розмірі 1800 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення, особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії зазначеного рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03.04.2012 року.

Суддя