27.12.2012
Справа № 212/6927/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2012 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., за участю секретаря Тронт М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції, про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та просила визнати офіс-магазин промислової групи товарів у будинку № 4 по вул. Арх. Артинова у м. Вінниці та ? частку квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати частки у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рівними, по ? частці кожному з них, визнавши за ОСОБА_1 право власності на ? частку офіс-магазину промислової групи товарів у будинку № 4 по вул. Арх. Артинова у м. Вінниці та ? частку квартири АДРЕСА_1, та визнавши за ОСОБА_2 право власності на ? частку офіс-магазину промислової групи товарів у будинку № 4 по вул. Арх. Артинова у м. Вінниці та ? частку квартири АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що вказане нерухоме майно було придбане та переобладнане під час зареєстрованого шлюбу з відповідачем, а тому в силу вимог ст. ст. 60, 62, 69, 70 СК України є спільним сумісним майном подружжя та підлягає поділу у рівних частках.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 липня 2012 року було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на строні відповідача, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак до суду надійшла телеграма, у якій він просив розглянути справу у його відсутність, позов визнав частково, оскільки, незважаючи на придбання спірного майна за спільні сімейні грошові кошти, більша частина цих коштів належала йому, а не його колишній дружині.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції -Горобець Д.Г. просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи, оскільки спірне нерухоме майно передано в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(Договір іпотеки № 012/03-11/1193 від 20.12.2007 року, Договір іпотеки № 010/03-11/64 від 30.01.2007 року, Договір від 23.07.2008 року про внесення змін до договору іпотеки № 010/03-11/64 від 30.01.2007 року), а тому не може бути відчужене без згоди Іпотекодержателя, у тому числі шляхом поділу спільного сумісного майна подружжя.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали інвентаризаційних справ № 2027 та № 45384 оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України; відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Як вбачається з телеграми відповідача ОСОБА_2, він не заперечує, що спірне майно придбавалося за спільні грошові кошти подружжя, а тому дана обставина не підлягає доказуванню.
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При цьому, відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2012 від 19 вересня 2012 року, положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом; у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Судом встановлено, що 12.12.1987 року міським відділом ЗАГС м. Вінниці за актовим записом № 3587 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.10.2011 року, яке набуло законої сили 21.10.2011 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
30 січня 2007 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 («Продавці») та ОСОБА_2 («Покупець») було укладено Договір купівлі-продажу квартири № 8 у будинку № 4 по вул. Арх. Артинова (9-го Січня) в м. Вінниці, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 199, та зареєстрований КП «ВООБТІ»30.01.2007 року у реєстровій книзі № 148 за реєстровим № 1115/5921.
У подальшому квартиру № 8 у будинку № 4 по вул. Арх. Артинова (9-го Січня) в м. Вінниці було реконструйовано в офіс-магазин промислової групи товарів загальною площею 82,1 кв.м (визнано нежитловим приміщенням), право власності на який ОСОБА_2 підтверджується Свідоцтвом про право власності на офіс-магазин промислової групи товарів № 792 від 10.06.2008 року, зареєстрованим КП «ВООБТІ»26.06.2008 року у реєстровій книзі № 14 (додаткова) за реєстровим №1115.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 березня 2007 року, яке набуло законної сили 11.04.2007 року, було визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальна площа якої після самочинного переобладнання складає 112,2 кв.м (до переобладнання загальна площа квартири складала 59,8 кв.м). Право власності на зазначене нерухоме майно було зареєстровано КП «ВООБТІ»25.04.2007 року у реєстровій книзі № 314 за реєстровим № 918/28927. Отже, в силу вимог ст. 372 ЦК України частка ОСОБА_2 у вказаній квартирі становить ?.
Таким чином, спірне нерухоме майно було придбане та переобладнане за час шлюбу сторін, а тому є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу.
При цьому, суд звертає увагу, що заборона розпорядження предметом іпотеки без згоди Іпотекодержателя не розповсюджується на поділ спільного сумісного майна подружжя, оскільки останній неможна вважати відчуженням майна, а тому наявність Договору іпотеки № 012/03-11/1193 від 20.12.2007 року, Договору іпотеки № 010/03-11/64 від 30.01.2007 року, Договору від 23.07.2008 року про внесення змін до договору іпотеки № 010/03-11/64 від 30.01.2007 року не перешкоджає поділу спільного сумісного майна подружжя.
Даний висновок повністю узгоджується з практикою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (зокрема, ухвала від 2 листопада 2011 року), згідно якої положення законодавства та договору іпотеки про те, що іпотекодавець не має права розпоряджатися нерухомим майном без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки, не означає, що в судовому порядку неможливо поділити спільне майно подружжя шляхом визнання права власності на нього, оскільки право володіння та користування майном не заборонено, а поділ майна подружжя не є розпорядженням ним.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 020 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 60, 62, 69, 70 СК України, ст. ст. 368, 372 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати об'єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках (по ? частці кожному) наступне майно:
- ? частку квартири АДРЕСА_1;
- офіс-магазин промислової групи товарів у будинку № 4 по вул. Арх. Артинова у м. Вінниці.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку офіс-магазину промислової групи товарів у будинку № 4 по вул. Арх. Артинова у м. Вінниці та ? частку квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку офіс-магазину промислової групи товарів у будинку № 4 по вул. Арх. Артинова у м. Вінниці та ? частку квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 020 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 29.12.2012 року.
Суддя