Справа № 232/5502/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Липовської Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 із позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення -магазину з баром-кафетерієм, що розташоване в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, виданого виконкомом Вінницької міської ради 14.01.2010 року, зареєстрованого КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»09.02.2010 року, реєстраційний номер 29657598, номер запису 689 в книзі 17 дфо. На підставі вказаного свідоцтва позивачу належить приміщення, позначене на плані літерою «А»-магазин з баром-кафетерієм на першому поверсі, яке складається з приміщення №19: №1-№8, площею 69,4 кв. м. З метою більш ефективного використання зазначеної вище нерухомості у підприємницькій діяльності, ОСОБА_1 за власний рахунок здійснила перепланування приміщень та добудову нових приміщень, в т.ч. облаштовано підвал під існуючими приміщення. Однак таке перепланування та добудова здійснені без отримання відповідних дозволів та висновків від контролюючих органів. Проте, таке самочинне будівництво та перепланування здійснювались з дотриманням всіх вимог чинних будівельних норм, будівельних стандартів, правил пожежної безпеки, санітарних норм, без порушення існуючих несучих конструкцій будинку, без погіршення його міцності і надійності, що не суперечить використанню приміщення з метою, визначеною його власником, а від того таке самочинне перепланування та будівництво проведено правомірно, оскільки відповідно до положень статей 319-321 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своєю власністю на свій розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Перепланування приміщень та добудова нових, виконані позивачем, є невід'ємною частиною нежитлового приміщення - магазину з баром-кафетерієм, що розташований в АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності, виконані з дотриманням санітарно-епідеміологічних, будівельних та пожежних норм, ОСОБА_1 має право на визнання за нею права власності на самочинно добудовані та переплановані приміщення. При виконанні будівельних робіт скарг та заперечень з боку будь-яких осіб не надходило. Однак, право власності позивача на зазначену нерухомість не визнається з боку виконавчого комітету Вінницької міської ради, тому в зв'язку з такими обставинами вона змушена звернутись в суд із зазначеним позовом.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник Вінницької міської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні при вирішенні спору поклався на розсуд суду.
В ході розгляду справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право власності на нежиле приміщення № 12, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 5 від 14.01.2010 року, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення -магазину з баром-кафетерієм, що розташоване у АДРЕСА_1.
09.02.2010 року КП «ВООБТІ»проведено державну реєстрацію власності на нежиле приміщення за ОСОБА_1, реєстраційний номер 29657598, номер запису 689 в книзі 17 дфо.
Згідно наданого позивачем висновку судового експерта Подільського центру судових експертиз ОСОБА_4 від 17.12.2012 року про технічний стан та придатність до експлуатації реконструйованого нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що в процесі обстеження нежитлових приміщень застосовувався метод натурного обстеження, який дозволяє оцінити технічний стан конструктивних елементів об'єкта дослідження. За умови дотримання правил експлуатації об'єкта дослідження, проведення обстежень для безпечної та надійної експлуатації, проведення поточних та капітальних ремонтів - експлуатація приміщень за призначенням можлива. Ступінь будівельної готовності самочинно переобладнаних нежитлових приміщень, а саме: торговий зал 19-9 - пл. 31,5 м2, коридор 19-10 - пл. 10,9 м2, погріб п/а - пл.20,8м2 , що розташовані по АДРЕСА_1 - становить 100%.
Нежитлові приміщення, а саме: торговий зал 19-9 -пл. 31,5 м2, коридор 19-10 - пл. 10,9 м2, погріб п/а - пл.20,8м2 , що розташовані по АДРЕСА_1 переобладнані з дотриманням вимог Державних будівельних норм України, та знаходяться в задовільному стані та придатні для експлуатації за призначенням.
Конструктивні рішення та інженерне забезпечення самочинно переобладнаних нежитлових а саме: торговий зал 19-9 -пл. 31,5 м , коридор 19-10 - пл. 10,9м2 , погріб п/а - пл.20,8м2 , що розташовані по АДРЕСА_1 - відповідають будівельним нормам України.
Самочинно переобладнані нежитлові приміщення, а саме: торговий зал 19-9 - пл. 31,5 м2, коридор 19-10 - пл. 10,9м2 , погріб п/а - пл.20,8м2, що розташовані по АДРЕСА_1 відповідають санітарно-гігієнічному благополуччю та пожежній безпеці населення.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 16 ЦК України встановлюється, що одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів особи є визнання права.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається власністю на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити вимогу про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою. В силу вимог ст.182 ЦК України, а також ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»право власності та інші речові права не нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п.5 ч.1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»одним із право встановлювальних документів про право власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання речового права на нерухоме майно.
Разом з тим, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року «Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»слідує, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється лише за умови наявності правовстановлюючих документів.
Відповідно до п.1.3 Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивачем було здійснено переобладнання належного її нерухомого майна, а здійснені переобладнання відповідають чинним протипожежним та будівельно-технічним нормам, внаслідок переобладнання прав та законних інтересів інших осіб порушено не було, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує беручи до уваги усну заяву представника позивача про залишення судових витрат за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 41 Конституції України, статтями 16, 182, 319, 320, 321, 331, 392 Цивільного кодексу України, статтями 10, 15, 60, 114, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на реконструйоване нежитлове приміщення магазину з баром-кафетерієм, загальною площею 111,7 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1 та складається з приміщень, позначених на плані літерою «А», а саме: 1-ий поверх -приміщення № 19: 19-1 тамбур, площею 5,1 кв.м., 19-2 торговий зал, площею 32,6 кв.м., 19-3 кабінет, площею 5,3 кв.м., 19-4 санвузол, площею 1,2 кв.м., 19-5 кухня, площею 6,4 кв.м., 19-6 коридор, площею 3,4 кв.м., 19-7 торговий зал, площею 13,5 кв.м., 19-8 туалет, площею 1,8 кв.м, 19-9 торговий зал, площею 31,5 кв.м., 19-10 коридор, площею 10,9 кв.м.; погріб «п/а», площею 20,8 кв.м.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя: