Справа № 444/8059/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2012 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Мазурчака В.М.,
при секретарі Марущак І.А.,
за участі:
прокурора Рева Г.М.,
підсудного ОСОБА_1,
представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в Російській Федерації, Свердловська область, Туринський район, село Чернишево, українець, громадянин України, має середньо-спеціальну освіту, працює на посаді охоронника публічного акціонерного товариства «Криворізький суриковий завод», одружений, проживає за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області 08.04.1997 року, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудній обвинувачується у тому, що він вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.164 КК України, а саме:
Підсудний зобов'язаний згідно виконавчого листа №12-40 від 01.06.2011 року Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу щомісячно виплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на утримання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 до її повноліття на користь матері ОСОБА_2, починаючи з 04.02.2000 року.
Знаючи про це, підсудній від виплат аліментів злісно ухиляється на суму, що перевищує суму виплат за шість місяців аліментних платежів. На неодноразові попередження державного виконавця про необхідність погашення заборгованості та виплати поточних аліментних платежів не реагує.
Сторона обвинувачення вказані дії кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Під час судового слідства у справі встановлено:
Підсудній вину у вчиненні злочину повністю визнав та пояснив, що він з квітня 2012 року по даний час працює на посаді охоронника публічного акціонерного товариства «Криворізький суриковий завод» та отримує заробітну плату. Довідка про його заробітну плату від 18.10.2012 року №89 (т.1 а.с. 58) відповідає дійсності. Про рішення суду та виконавчий лист знав, оскільки неодноразово був у державного виконавця. Аліменти у встановленому рішенням суду розмірі не сплачував, оскільки перебував у важкому фінансовому становищі.
Потерпіла суду пояснила, що підсудній умисно не сплачує аліменти та приховує свої фінансові можливості, про що свідчить той факт, що він знайшов кошти на адвоката, подав позов, приховавши інформацію про її місце проживання, що стало причиною порушення її прав, на підставі рішення суду виписав їх спільну дитину і відчужив квартиру. У подальшому вона подала апеляційну скаргу і рішенням апеляційного суду від 07.12.2011 року права їхньої спільної дитини було відновлено. Однак, вона не змогла відновити місце реєстрації дитини, оскільки підсудний на той час уже відчужив квартиру. Просила врахувати ці обставини як такі, що характеризують підсудного.
Підсудний підтвердив покази потерпілої, зазначив, що квартиру АДРЕСА_1 розі продав спільно із матір'ю за 13 тис.доларів США, при цьому жодних аліментних платежів не сплатив, знаючи про свій обов'язок, а придбав спільно із новою дружиною будинок АДРЕСА_2, де його частка у спільній частковій власності становить 1/4.
Допитаний свідок державний виконавець Центрально-Міського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_6 пояснила, що підсудній дійсно неодноразово попереджався і про обов'язок сплати аліментів і про кримінальну відповідальність, у тому числі 03.09.2012 року, 18.10.2012 року, при цьому приховав факт офіційного працевлаштування і аліментів не сплачує.
Окрім вказаних вище показів підсудного, потерпілої та свідка, вина підсудного у вчиненні злочину, підтверджується дослідженими під час судового слідства такими доказами:
Відповідно до постанови Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 04.02.2000 року (т.1 а.с.10), ухвали Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 01.06.2011 року (т.1 а.с.18), виконавчого листа Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 01.06.2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини зобов'язано підсудного сплачувати на користь потерпілої 1/4 частини усіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 до її повноліття, починаючи з 04.02.2000 року (т.1 а.с.9).
Факт обізнаності підсудного про аліментні зобов'язання підтверджується також протоколом допиту підозрюваного від 16.10.2012 року (т.1 а.с. 33), протоколом очної ставки від 26.10.2012 року (т.1 а.с.43), протоколом допиту обвинуваченого від 26.10.2012 року (т.1 а.с.46).
Відповідно до довідки про заробітну плату підсудного від 18.10.2012 року №89 (т.1 а.с. 58) вбачається, що він 6 місяців працює та отримує заробітну плату за виконання обов'язків охоронника публічного акціонерко товариства «Криворізький суриковий завод», а саме у період квітень-вересень 2012 року.
Згідно показів підсудного він і на час судового слідства продовжує працювати на цьому ж підприємстві на цій же посаді, при цьому за період квітень-вересень 2012 року жодних відрахувань на користь потерпілої не здійснював, а також не здійснював їх і в період з 01 жовтня 2012 року до моменту винесення постанови про порушення кримінальної справи від 10.10.2012 року (т.1 а.с.1).
Таким чином, така поведінка підсудного свідчить про прямий умисел на вчинення злочину, даний умисел триває більше 6-и місяців та спрямований на невиконання рішення суду (приховування доходів), що призвело до виникнення заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців платежів, а саме за квітень - вересень 2012 року.
Відповідно до примітки до ст.164 КК України дане діяння є злісним ухиленням.
Надані підсуднім квитанції (т.1 а.с.60, 61, 90-118) не спростовують доводів сторони обвинувачення, оскільки не стосуються періоду (квітень-вересень 2012 року) вчинення злочину.
Оцінюючи досліджені під час судового слідства докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність підсудного у вчиненні інкримінованого злочину доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.1 ст.164 КК України за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При індивідуалізації покарання суд враховує таке:
Суд, погоджуючись з доводами прокурора та представника потерпілої, не вбачає ознак щирого каяття у поведінці підсудного під час судового слідства. Інших обставин, що пом'якшують покарання судом також не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Вчинений злочин за ступенем тяжкості відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості.
Підсудний не перебуває під наглядом психіатра (т.1 а.с.52), лікаря-нарколога (т.1 а.с.54); за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с.59).
За вказаних умов підсудному з метою його покарання та виправлення слід призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі; на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 (один) рік; на підставі п.2), 3) та 4) ч.1 ст.76 КК України покласти на підсудного такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази та судові витрати у справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись п.11 розділу XI Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року № 4651-VI, ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960 року,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 (один) рік.
На підставі п.2), 3) та 4) ч.1 ст.76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту виконання вироку.
Міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Мазурчак В.М.