Справа № 2-а-38/2008
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від 31.07.2008р. смт. Чорнухи
Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Орел І.І.
при секретарі Аранчій О.Г..
За участю сторін:
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Чорнухинському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “дітям війни ”,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1. звернулася до Чорнухинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду в Чорнухинському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “дітям війни”.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила , що відповідно до Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” вона є “дитиною війни” та згідно із ст. 6 зазначеного Закону з січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .
Верховна Рада України Законом України від 20.12.05 року ”Про Державний бюджет України на 2006 рік” та Законом України від 19.12.06 року ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” призупинила дію ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”.
Однак Конституційний Суд України рішенням від 09.07.2007 року визнав пункт 12 ст. 71 положення Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” , яким призупинено дію ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами .
Розмір соціальної допомоги відповідно ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” становить 30% мінімальної пенсії за віком . Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.
Згідно із Законом України ”Про Державний бюджет України на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 350 грн.; з 1 квітня - 359 грн.; з 1 жовтня - 366 грн..
Згідно із Законом України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 грн.; з 1 квітня - 406 грн.; з 1 жовтня - 411 грн..
Оскільки за 2006-2007 роки позивачці державна соціальна допомога як “дитині війни” не виплачувалась та на підставі вище викладеного, просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 до 31.12.2007 року та зобов'язати Управління Пенсійного фонду у Чорнухинському районі нарахувати на її користь недоплачену їй як „дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 гривні 33 копійок.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. підтримала свої позовні вимоги.
Представник відповідача Самойлік Ю.І. проти позову заперечив, зазначаючи, що вимоги позивачки щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2006 року є безпідставними оскільки рішенням Конституційного Суду України, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” набрало чинності з моменту його прийняття, тобто з 09.07.2007 року і зворотної сили не має. Тому і перерахунок пенсії з 01.01.2006 року здійснити неможливо так, як дія даного рішення на правовідносини в період з 01.01.2006 по 09.07.2007 року не поширюється.
Крім того, представник відповідача вказав, що на час підписання Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” нарахування підвищень та надбавок до пенсій здійснювалося виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., що було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року ”Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів , фінансування ,яких здійснюється за рахунок державного бюджету “, згідно даної постанови встановлено, що розрахунок провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Станом на 01.01.2006 року до зазначеної постанови зміни щодо її застосування при нарахування підвищення дітям війни згідно Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” внесено не було.
Водночас представник відповідача зазначив, що Законом України ”Про соціальний захист дітей війни” передбачено фінансування виплат по даному Закону проводиться з Державного бюджету України , а не з бюджету Пенсійного фонду України . Так, положення Конституції України , зокрема ст. 95, зазначають , що тільки законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Виходячи з вищевикладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали , заслухавши пояснення позивача та представника відповідача , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини , на яких ґрунтуються позовні вимоги , об'єктивно оцінивши докази , які мають юридичне значення для розгляду справ та вирішення спору по суті , суд приходить до наступних висновків.
Позивачка ОСОБА_1. отримує пенсію за віком . Згідно зі ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” вона є „дитиною війни”.Суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії , передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” , в тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” з 1 січня 2006 року позивачу , як “дитині війни ”, повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Верховна Рада України Законом України від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік ” та Законом України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.
Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 9 липня 2007 року визнав неконституційним пункт 12 статті 71 положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” .
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету” та на Закон України від 05.10.2005 року „Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту” суд не бере до уваги, так як вважає їх недоцільними та такими, що не стосуються даної справи.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист , що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також в старості та інших випадках , передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для “дітей війни ” є формою соціального забезпечення громадян , які відповідно до спеціального закону, є “дітьми війни ”. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян , які є “дітьми війни ”, на соціальний захист.
Заперечення представника відповідача про безпідставність позовних вимог в зв'язку з тим , що виплати надбавок “дітям війни ” повинні здійснюватися не за рахунок Пенсійного фонду України , а за рахунок Державного бюджету України, не заслуговує на увагу, так як на думку Суду , це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі і на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених вимог , системного аналізу чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню, тобто відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу кошти в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року .
Керуючись ст.ст. 69-71,160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Чорнухинський районний суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Чорнухинському районі здійснити нарахування ОСОБА_1 надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” в редакції від 9 липня 2007 року , у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі за правилами , встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений до подання заяви про апеляційне оскарження.