31 жовтня 2006 року

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м. Івано-Франківськ

Колегія  суддів   судової  палати  у  кримінальних  справах  Апеляційного  суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді суддів

Хруняка Є.В.,

Гриновецького Б.М., Іванів О.Й.,

розглянувши 31 жовтня 2006 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Надвірнянського району від 01 серпня 2006 року, -

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженка АДРЕСА_1 Надвірнянського

району, жителька м. Надвірна

Івано-Франківської області,

з середньою освіто, неодружена,

на   утриманні   має   двоє   неповнолітніх

дітей, пенсіонерка, раніше не судима,

засуджена за ст.125 ч.І КК України на 80 годин громадських робіт, за ст.126 ч.І на 60 годин громадських робіт. На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань і остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженка і жителька АДРЕСА_1 Надвірнянського району Івано-Франківської області, українка, громадянка України, з середньою освітою, вдова, пенсіонерка, раніше не судима, -засуджена за ст.125 ч.І КК України на 510 грн. штрафу.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженка та жителька АДРЕСА_1 Надвірнянського району Івано-Франківської області, українка, громадянка України,

Справа №11-467/2006р. Категорія ст.125 ч.І КК України

Головуючий у 1-й інстанції Вінтоняк М.В. Доповідач: Хруняк Є.В.

2

з середньою освітою, одружена, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судима, -

засуджена за ст.125 ч.І КК України на 60 годин громадських робіт.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженець і житель АДРЕСА_1 Надвірнянського району Івано-Франківської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, раніше не судимий,-

засуджений за ст.125 ч.2 КК України на 200 годин громадських робіт.

Постановлено стягнути із засудженої ОСОБА_1 в користь: потерпілої ОСОБА_2. - 405 грн. матеріальної шкоди і 1000 грн. моральної шкоди; в користь потерпілих ОСОБА_3. і ОСОБА_4. по 400 грн. моральної шкоди кожному; в користь ОСОБА_1 з: ОСОБА_4. 700 грн. моральної шкоди; ОСОБА_3. -400грн. моральної шкоди, із ОСОБА_2. - 100грн. моральної шкоди.

За вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. визнані винними та засуджені за те, що 05 вересня 2005 року приблизно oil годині в АДРЕСА_1 Надвірнянського району, будучи в неприязних відносинах між собою, виникла сварка із-за користування господарськими спорудами, внаслідок чого почали наносити один-одному тілесні ушкодження спричинивши ОСОБА_2., ОСОБА_4. легкі тілесні ушкодження без розладу здоров"я, а ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.

Не погодившись з вироком, потерпіла-засуджена ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить вирок відносно неї скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що вона даний злочин, за який її засуджено, не вчиняла, суд першої інстанції не взяв до уваги ряд доказів, які підтверджують її невинуватість, а також суд призначаючи їй покарання у вигляді громадських робіт, не врахував, що вона є інвалідом 3-ої групи, а тому таке покарання вона не може відбувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених-потерпілих ОСОБА_2. і ОСОБА_3., які вважали вирок законним і обгрунтованим, а апеляція ОСОБА_1 безпідставна, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, як вбачається із показань засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. і ОСОБА_4., між ними виник конфлікт із-за користування господарськими спорудами, під час якого ОСОБА_1 схопила ОСОБА_3. за волосся і кинула іі на землю, де наносила їй удари та ногами в різні частини тіла, спричинивши їй фізичний біль. ОСОБА_2. і ОСОБА_4. намагались оборонити ОСОБА_3., однак ОСОБА_1 схопивши металевий прут, почала наносити ОСОБА_2. і ОСОБА_4. удари в різні частини тіла. Після чого ОСОБА_4. наніс сильний удар рукою ОСОБА_1 в голову, спричинивши їй тілесні ушкодження.

Про те, що 5.09.2005 року мало місце конфліктна ситуація між засудженими і було нанесено один-одному тілесні ушкодження, підтвердили свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10.

Згідно актів судових медичних оглядів: у ОСОБА_2. і у ОСОБА_4. виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; у ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров"я.

Суд першої інстанції, оцінивши докази по справі, правильно прийшов до висновку про винуватість засуджених і правильно кваліфікував їх дії: ОСОБА_2. за ст.125 ч.І

з

КК України; ОСОБА_3. за ст.125 ч.І КК України, ОСОБА_1 за ст.125 ч.І, 126 ч.І КК України, ОСОБА_4. за ст.125 ч.2 КК України.

Призначене покарання засудженим відповідає вимогам ст.65 КК України, при цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних і обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання.

Цивільний позов, на думку колегії судді, вирішений правильно.

Твердження засудженої ОСОБА_1 про те, що суд всупереч ст.56 КК України призначив їй покарання у вигляді громадських робіт є неправильним, оскільки вона визнана інвалідом 3-ої групи, не заслуговує на увагу.

Згідно ст.56 ч.З КК України громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи та іншим.

Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 є інвалідом 3-ої групи, суд першої інстанції правильно призначив їй покарання.

Апеляційних підстав для зміни або скасування вироку, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію засудженої-потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 01 серпня 2006 року відносно засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3і ОСОБА_4 залишити без зміни.