Справа № 412/12959/2012

2/412/5046/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Соцковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, державна міграційна служба головне управління в Дніпропетровській області про усунення перешкод у користуванні домоволодінням та виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що рішенням Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська від 08 вересня 2010 року встановлено факт проживання позивача з ОСОБА_3 однією сім*єю з 1990 року по 1999 рік . За час спільного проживання вони збудували будинок по АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, інших родичів крім ОСОБА_1 у нього немає. Після смерті ОСОБА_3, позивач продовжувала проживати у спірному домоволодінні, на протязі майже 6 років, оскільки вважала, що оскільки домоволодіння будувалося за її з покійним кошти, а родичів у ОСОБА_3 немає, то вона вважала себе власником спірного домоволодіння. 21 червня 2005 року відповідач безпідставно вселилися у спірне домоволодіння де проживає по теперішній час та чинить позивачу перешкоди у користуванню її власністю, тому позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні домоволодінням шляхом виселення відповідача зі спірного домоволодіння.

В судовому засіданні позивач посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві, просила задовольнити її позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки вважають їх безпідставними та не обґрунтованими.

Представник Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явився про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Третя особа Державна міграційної служби головного управління в Дніпропетровській області Жовтневого РВ в Дніпропетровській області в судове засідання не з*явилися надали заяву про слухання справи за їх відсутності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні з'ясовано, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2009 року та 08 вересня 2010 року встановлено факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 однією сім*єю з 1990 року по 1999 рік, які відповідно, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року та ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2011 року скасовані.

Відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановленні судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, посилання ОСОБА_1 про спільне проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 повністю спростовується набраним законної сили рішеннями апеляційного суду і згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Згідно ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, законом передбачено звернення до суду із відповідним позовом тільки власнику майна.

Відповідно довідки виданої головою квартального комітету № 1 Жовтневого виконкому м. Дніпропетровська від 23 листопада 2012 року ОСОБА_4 проживає у збудованому будинку по АДРЕСА_1. В будинку також проживає онук померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_5. /а.с. 53/.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності непорушно, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, власник може бути позбавлений права власності або обмежений в його здійсненні тільки у випадках і в порядку, встановленому законом, примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване тільки як виняток по мотивах суспільної необхідності на підставах і в порядку, встановленому законом, і за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи позовні вимоги що до усунення перешкод у користуванні домоволодінням та виселення, суд вважає їх безпідставними та такими що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано будь яких доказів, що вказане спірне домоволодіння належить їй.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 10, 11 , 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова