Справа № 22-Ц-1564 2006 р.          Головуючий у 1-й інстанції: Свиненко М.Д.

Категорія 39                                      Судця-доповідач: Маслов В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого - Маслова В.О.

Суддів -              Попруги С.В.

Сибільової Л.О. з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Шосткинського міськрайонного суду від 29 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шосткинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним рішенням Шосткинського міськрайонного суду стягнуто з Шосткинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 на користь ОСОБА_1 50 грн. за завдану моральну шкоду, держмито на користь держави 51 грн. та 8 грн. 50 коп., ЗО грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Оскаржуючи це рішення суду, апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, на її думку, судом не звернута увага на характер порушення, глибину душевних страждань, настання негативних наслідків, а тому судом несправедливо визначений розмір моральної шкодив сумі 50 грн. Крім того вважає, що обов'язок по відшкодуванню зазначеної шкоди повинен бути покладений на директора школи. Ставиться питання про скасування рішення місцевого суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному об'ємі..

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд дійшов до висновку про те, що в зв'язку з звільненням позивачки з порушенням вимог діючого законодавства, певний період вона не мала роботи, відчувала моральні страждання, мала нервові навантаження, приймала зусилля для встановлення налагодженого ритму життя, маючи на утриманні хвору доньку, що є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів знаходить, що апеляційні скарги підлягають відхиленню.

Місцевим судом встановлено, що позивачка з 1998 року працювала в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом НОМЕР_2 вона була звільнена з роботи у зв'язку з скороченням штатів. Наказом НОМЕР_3 відмінений вищезазначений наказ у зв'язку з порушенням норм трудового законодавства про звільнення, позивачка поновлена на роботі з 18 вересня 2006 року, їй сплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Виходячи з наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що звільнення відповідачем позивачки з порушенням вимог діючого законодавства є порушенням її прав, чим заподіяно ОСОБА_1 моральні страждання.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд врахував характер та обсяг страждань, які зазнала позивачка, не досить тривалий час перебування позивачки без роботи, те, що розрахунок при звільненні було проведено одразу і вона мала кошти на існування, матеріальний стан відповідача та характер негативних наслідків для позивачки від дій відповідача, а також вимоги розумності і справедливості.

Посилання апелянта на порушення судом вимог ст. 237 КЗпП України, щодо покладення матеріальної відповідальності на покриття шкоди, заподіяної школі на директора школи, судовою колегією не може бути взято до уваги, оскільки зазначена норма передбачає обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, і не стосується моральної шкоди. Да і такого позову в даній справі не заявлялось.

Виходячи з вище викладеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1, а рішення Шосткинського міськрайонного суду від 29 вересня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий - Маслов В.О.

Судді -               Попруга С.В.

Сибільова Л.О.

Вірно: суддя апеляційного суду