Справа № 2-5810/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16 грудня 2011 року звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів. Позивач у своєму позові посилалася на те, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 23 січня 2010 року. Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Матеріальну допомогу на дитину відповідач не надає, тому позивач змушена звертатись до суду. Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Позивач надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 23 січня 2010 року по 24 листопада 2011 року. Від цього шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На теперішній час позивач проживає разом зі своїм малолітнім сином, займається його вихованням та утриманням. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Син сторін ОСОБА_3 малолітній, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_3.

За таких обставин суд вважає доведеними обставини позову, а тому можливим їх задоволення.

У відповідності з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина з дня подання позову, тобто з 16 грудня 2011 року.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів -у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 180-191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, ч. ч. 2, 3 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218, 367 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська, не працюючого, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_3, починаючи стягнення з 16 грудня 2011 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.В. Залімська