Справа № 4-1803/08
ПОСТАНОВА
13 серпня 2008 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Фінагєєв В.О., при секретарі Кабанець О.С., за участю прокурора Грицая Ю.І. розглянувши скаргу представника громадянина ФРН ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства Генеральної прокуратури України, радника юстиції Грицая Ю.І., від 30.05.2008 року про закриття кримінальної справи 13-2500, порушеної за ч. 3 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Представник скаржника звернувся до суду з даною скаргою та просив суд винести постанову, якою скасувати постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства Генеральної прокуратури України, радника юстиції Грицая Ю.І., від 30.05.2008 року про закриття кримінальної справи 13-2500 та направити її для проведення досудового слідства у відповідності з вимогами чинного законодавства України.
Свою скаргу представник скаржника обґрунтовує тим, що рішення про закриття кримінальної справи є передчасним, безпідставним, незаконним та підлягає скасуванню оскільки при прийнятті вказаного рішення прокурор повністю проігнорував вимоги ст. 22 КПК України, якою передбачено повне, всебічне та об'єктивне розслідування кримінальної справи. По справі сама ОСОБА_2 за викликом слідчого для проведення очної ставки не з'являється, у справі не допитані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, представники кредитного відділу банку „Універсального банку Розвитку та партнерства", як можуть цілком і повністю підтвердити його покази. Не встановлено джерело появи у ОСОБА_2 такої великої кількості грошей, не долучено до справи рух коштів по розрахункових рахунках, не виконані інші необхідні та можливі слідчі дії.
Скаржник та його представник до суду не з'явилися, що у відповідності до вимог ст. 236-6 КПК України не є перешкодою до розгляду скарги так як їх явка не є обов'язковою.
Представник прокуратури в судовому засіданні скаргу не визнав, просив суд відмовити в її задоволенні та суду пояснив, що прокурор при прийнятті оскаржуваної постанови керувався нормами КПК України. Постанова відповідає всім нормам закону, а тому є законною і скасуванню не підлягає.
Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши надані суду матеріали закритої кримінальної справи, на підставі яких прокурором прийнято рішення про закриття справи приходжу до висновку про не обґрунтованість скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 КПК України слідчий зобов'язаний в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання. Згідно зі ст. 98 цього Кодексу при наявності приводів і підстав (ст. 94 КПК України) слідчий зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи. Частиною другою статті 94 КПК України визначено, що справу може бути порушено лише при наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.
Якщо кримінальну справу порушено без законних підстав і по ній проводились слідчі дії прокурор зобов'язаний її закрити у відповідності до вимог ст. 100 ч. 3 КПК України.
Вивченням матеріалів, на підставі яких слідчим було порушено кримінальну справу, а прокурором винесено постанову про закриття кримінальної справи встановлено, що справа слідчим була порушена без достатніх законних підстав, без наявності достатніх даних, які вказували на наявність ознак злочину, чим порушено вимоги ст. 94 ч. 2 КПК України. В зв'язку з чим прокурор діяв у відповідності до вимог ст. 100 КПК України і в його діях порушень закону не вбачається.
Так, порушуючи зазначену кримінальну справу слідчий мав у розпорядженні лише заяву громадянина ОСОБА_1 про вчинення шахрайства відносно нього громадянкою ОСОБА_2, пояснення самого заявника та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно. При цьому слідчий отримавши заяву про злочин в гр. ОСОБА_1 діяв всупереч вимогам ст. 97 КПК України, а саме належної дослідчої перевірки не провів, не відібрав пояснень в самої ОСОБА_2 та у осіб на яких посилався заявник в своєму поясненні. Тобто слідчий не проводив дослідчої перевірки заяви про злочин як того вимагає ст. 97 КПК України, а тому прийняв рішення про порушення кримінальної справи всупереч вимогам ст. 94 КПК України, відповідно до якої кримінальна справа може бути порушена лише в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Але слідчий, перевірку заяви не проводив і не встановлював чи є достатні дані, які вказують на ознаки злочину. З моменту надходження заяви до слідчого і до моменту винесення постанови про порушення кримінальної справи по ст. 190 ч. 3 КК України ні слідчим, ні працівниками органу дізнання крім відібрання пояснення в самого заявника не виконано жодної дії направленої на перевірку заяви про злочин.
Оскільки дослідча перевірка проведена не була, матеріали на підставі яких була порушена кримінальна справа, не містили підстав до її порушення, тобто достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, прокурором прийняте законне рішення про закриття справи, що цілком відповідає вимогам ст.ст. 213-214, ч. 3 ст. 100 КПК України.
Таким чином суд приходить до висновку, що прокурором при винесені оскаржуваної постанови про закриття справи, не було допущено порушень норм КПК України, законність постанови слідчого про порушення кримінальної справи перевірена прокурором повно, всебічно та об'єктивно, в ході перевірки вивчені матеріали, які були підставою до порушення кримінальної справи, підстав до порушення кримінальної справи в ході перевірки встановлено не було, в зв'язку з чим постанова про закриття кримінальної справи є законною та обґрунтованою, а скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 94, 97, 98, 100, 213, 214, 236-5, 236-6 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Копію постанови направити прокурору та особі, яка подала скаргу.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.
Суддя: