АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-10385/2006 Головуючий в першій
Категорія №21 інстанції-Тимошенко Т.І.
Доповідач - Михайлів Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - МИХАЙЛІВ Л.В.
суддів - КАРНАУХ В.В., МІТРОФАНОВОЇ Л.В.
при секретарі - Чобанюк М.В.
за участю - позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача Гришенкової В.О., Артеменко СМ.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок сум відшкодування шкоди, стягнення компенсації за затримку виплати, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що він працював шахті "ІНФОРМАЦІЯ_1" прохідником 5 розряду в шкідливих умовах праці, де і була заподіяна шкода здоров'ю і він втратив професійну працездатність.
У зв'язку з ушкодженням здоров'я ВАТ «КЗРК» установило йому розмір щомісячних виплат і виплачувало їх.
Вважаючи такі нарахування щомісячних виплат неправильними, оскільки при встановленні розміру не завжди враховувався коефіцієнт підвищення тарифних ставок і окладів, позивач просив здійснити перерахунок щомісячних виплат та стягнути компенсацію за затримку виплат.
В процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнював позовні вимоги і на час постановления рішення просив стягнути з ВАТ «КЗРК» на його користь заборгованість по виплаті сум відшкодування шкоди за період з січня 1996 по 01.04.2001 року в сумі 4450 грн. 91 коп., та компенсацію у сумі 2499 грн. 40 коп., . З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі - Відділення Фонду) просив стягнути заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01.04.2001 року по 01.08.2005 року 6746грн. 75 коп. Компенсацію за період з 01.04.2001 року по 01.01.2005 року 1236 грн. 24 коп. і зобов'язати Відділення Фонду виплачувати на його користь щомісячні страхові виплати у сумі 274 грн.74 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок виплат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2005 року позов задоволено, стягнуто з ВАТ «КЗРК» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті сум відшкодування шкоди в сумі 4450,91 грн. за період з 01 січня 1996 року по 01.04.2001 року, компенсацію за затримку виплати сум у розмірі 2499,40 грн., З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по виплаті щомісячних страхових виплат у сумі 6746,75 грн., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням строків виплати за період з 01.04.2001 р. по 01.01.2005 р. в сумі 1236,24 грн. і щомісячно по 274,74 грн., починаючи з 01.08.2005 року до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, обґрунтовуючи скаргу порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням матеріального права.
ВАТ «КЗРК» не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій також ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції керувався положеннями Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоровя, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (далі Правила...), які діяли на момент встановлення позивачу страти працездатності й призначення йому відповідних виплат.
Судом було зазначено, що відповідно до вказаних Правил правовідносини, що виникли, є трудовими і на них розповсюджується дія статті 238 Кодексу Законів про Працю (далі КЗпП) України.
З 01.07.1993 року по 11.07.2001 року, тобто під час виникнення спірних правовідносин діяли «Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або у уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року, які є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини по відшкодуванню власником підприємств, установ і організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я.
Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву про відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, а саме п. 22 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Районний суд зазначених посилань на законодавство не врахував і стягнув недоплачені суми за період з 1996 року по 01.04.2001 року, хоча позивач звернувся до суду з позовною заявою в лютому 2005 року.
Крім того, відповідно до абзацу 6 пункту 28 «Правил...» перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим, від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Суд цих положень також не врахував, не витребував від відповідача відомості про розмір середнього заробітку по професії позивача на кожний момент підвищення тарифних ставок і не провів порівняння розміру нарахованого відшкодування і встановлених обмежень.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИ Л А:
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2005 року скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.