Справа № 212/13374/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2012 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Липовської Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка за довіреністю діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування жилим приміщенням, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1, яка за довіреністю діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування жилим приміщенням.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2, володіє на праві приватної власності 1/8 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.07.2008 року. Квартира складається з трьох окремих кімнат розміром 17,2, 17,1, 10,4 кв. м., загальною площею 44,7 кв. м., кухні, коридору, туалету, ванної кімнати. Загальна площа квартири становить 64,9 кв. м. 20 серпня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці прийняв рішення по цивільній справі №2-4357/10, яким вирішив вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язав усунути перешкоди на користування житлом. З часу смерті свого батька по 11.07.2012 року позивач не міг користуватися своїм майном, оскільки ОСОБА_3 не допускала його до помешкання. 11 липня 2012 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20.08.2010 року було примусово виконано державним виконавцем Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції. Відповідно до складеного державним виконавцем акту від 11.07.2012 року ОСОБА_2 було передано ключі від квартири АДРЕСА_1. Однак між позивачем та відповідачем виникають спори з приводу користування квартирою. Крім того виявилося, що станом на 01.07.2012 року існує борг за житлово-комунальні послуги, якими позивач не користувався. Через цей борг в квартирі відключено електроенергію. На думку представника позивача, даний борг створено штучно, з метою унеможливлення проживання позивача в квартирі, оскільки самостійно сплатити таку суму він не в змозі. Даний спір в добровільному порядку сторони вирішити не можуть.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1, не з'явилась, але до початку розгляду справи по суті надала суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, але до початку розгляду справи по суті надала суду нотаріально засвідчену заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 174 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд ухвалив провести судове засідання без фіксування технічними засобами звукозапису.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно реєстраційного посвідчення від 26.09.2008 року виданого Віницьким обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2, належить на праві приватної власності 1/8 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.07.2008 року про що в реєстрову книгу внесено запис №257 за реєстровим №597/22927.

Загальна площа даної трьохкімнатної квартири складається 64,9 кв. м., з них 44,7 кв. м. житлової площі. До складу квартири входять наступні приміщення: три окремих кімнати розміром 17,2, 17,1, 10,4 кв. м., кухня, коридор, туалет, ванна кімната.

20 серпня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці прийнято рішення по цивільній справі №2-4357/10, за яким ОСОБА_2 вселено в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язано відповідачів усунути перешкоди на користування житлом.

11 липня 2012 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20.08.2010 року було примусово виконано державним виконавцем Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції. Відповідно до складеного державним виконавцем акту від 11.07.2012 року ОСОБА_2 було передано ключі від квартири АДРЕСА_1.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 2 статті 386 Цивільного кодексу України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушувати його право.

Відповідно до п.14 Пленуму Верховного Суду України №20 «Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності»судом може бути встановлено користування приміщеннями квартири, що є спільною власністю, якщо про це заявлено позов.

Судом у відповідності до ч.4, ч.5 ст.174 ЦПК України встановлено, що визнання позовних вимог відповідачем є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи безумовне визнання відповідачем позовних вимог, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 317, 319, 386 Цивільного кодексу України, статтями 10, 15, 30, 60, 88, 212 -215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_2 житлову кімнату -площею 10,4 кв. м., ОСОБА_3 житлові кімнати -площею 17,2 та 17,1 кв. м., залишити у спільному користуванні сторін приміщення коридору, кухні, туалету, ванної кімнати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 107,30 грн. в рахунок понесених позивачем судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя: