АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/968/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.185 ч.3, ст.115 ч.1, ст.186 ч.3, ст. 307 ч.2 КК України Грабовий П.С.

Доповідач в апеляційній інстанції: Безверхий І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.,

суддів Демиденка А.І., Ятченка М.О.,

з участю прокурора Якушиної А.В.,

з участю засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

з участю адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

з участю захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Щербина М.Ю., апеляцією захисника ОСОБА_9 в зміненому її вигляді з доповненнями, апеляціями захисника ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_5 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний тримання під вартою. Строк відбуття покарання обчислюється з 24 січня 2011 року. У строк відбуття покарання зараховано строк перебування під вартою з 03 квітня 2010 року по 23 січня 2011 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою і його було взято під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання обчислюється з 27 липня 2012 року. У строк відбуття покарання зараховано строк перебування під вартою з 05 червня 2010 року по 14 лютого 2011 року.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскації всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_5 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою і його було взято під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання обчислюється з 27 липня 2012 року. У строк відбуття покарання зараховано строк перебування під вартою з 07 травня 2010 року по 13 травня 2010 року та з 04 червня 2010 року по 14 лютого 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 матеріальної шкоди на користь ОСОБА_12 - 26.000 гривень та моральної шкоди в сумі -100.000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 матеріальної шкоди на користь ОСОБА_13 - 1.500 гривень та моральну шкоду в сумі - 1.000 гривень.

Цивільні позови ОСОБА_14 та законного представника ПБП „Промзв"язок" ОСОБА_15 залишено без розгляду і рекомендовано звернутися за захистом своїх прав у цивільно-правовому порядку.

У вироку вирішено питання судових витрат та долю речових доказів по справі.

Згідно вироку місцевого суду ОСОБА_3, в період з 27 по 29 листопада 2009 року, з метою викрадення чужого майна, проник в приміщення сараю, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно належне гр. ОСОБА_14 на загальну суму 5.904 грн.

Він же, 01 грудня 2009 року, близько 16 год. 30 хв., на території домоволодіння в м. Городище Черкаської області, де мешкав ОСОБА_16, під час бійки з останнім, будучи обуреним діями ОСОБА_16, який чинив активний опір, вийшов за межі попередньої домовленості з ОСОБА_17 та ОСОБА_18, у зв"язку з раптово виниклим умислом, спрямованим на вчинення умисного вбивства ОСОБА_16, дістав з кишені одягу ніж та наніс останньому три удари лезом у ліву частину грудної клітки, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_16

Він же, повторно, 22 лютого 2010 року, близько 20 год., за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою відкритого викрадення чужого майна, проникли до будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_13, де із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров"я останньої, відкрито викрали її грошові кошти в сумі 3.000 грн.

Він же, повторно, 24 лютого 2010 року, близько 22 год. за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_19, з метою відкритого викрадення чужого майна, проникли до будинку АДРЕСА_3, в якому проживали ОСОБА_20 та ОСОБА_21, де із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров"я останніх, відкрито викрали їх грошові кошти в сумі 2.000 грн.

Також, ОСОБА_4 04 жовтня 2009 року, з метою таємного викрадення чужого майна, проник на територію ПП „Промзв"язок" у м. Черкаси, звідки скоїв крадіжку майна підприємства на загальну суму 8.061 грн.

Крім того, ОСОБА_5 06 травня 2010 року, близько 19 год., знаходячись біля „Будинку торгівлі" в м. Черкаси у невстановленої досудовим слідством особи незаконно придбав порошкоподібну речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину - амфетамін, переніс її до місця свого проживання, де незаконно зберігав з метою збуту.

07 травня 2010 року, в період з 13 до 14 години, знаходячись біля спортивного клубу „Геракл" у м. Черкаси, ОСОБА_5 незаконно збув її частину в розмірі 0,02 гр. ОСОБА_22 за 100 грн.

Він же, повторно, в цей же день, близько 14 год. біля магазину „Фреш" у м. Черкаси, знаходячись в салоні автомобіля марки ВАЗ 2101, що належить ОСОБА_19, в рахунок оплати за надані послуги по перевезенню на транспортному засобі, збув останньому частину придбаної психотропної речовини - амфетамін, після чого був затриманий працівниками міліції та у нього було виявлено та вилучено 14 згортків з психотропною речовиною - амфетаміном, загальною масою 0, 57 грн.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в своїй апеляції не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушує питання про скасування вироку суду у зв"язку з невідповідністю призначеного даним засудженим покарання тяжкості вчинених злочинів та їх особам внаслідок м"якості. На думку прокурора судом не в достатній мірі враховано те, що злочини, скоєні засудженими, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів внаслідок підвищеного рівня суспільної небезпеки, так-як посягають на охоронюване Конституцією України право власності та на найвищу соціальну цінність - життя людини та має підвищений рівень суспільної небезпечності, оскільки вчинений небезпечним знаряддям - ножем; також судом не в повній мірі враховано те, що ОСОБА_3 скоїв вбивство ОСОБА_16 перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння. Також, на думку прокурора, судом при винесенні оскаржуваного вироку не в повній мірі були враховані дані характеризуючі особу засуджених, а саме те, що вони ніде не працювали, вели антигромадський спосіб життя і злочинним шляхом бажали поліпшити своє матеріальне становище, що свідчить про стійке неприйняття останніми загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві та їх небажання стати до нормального життя. А тому прокурор просить вирок суду першої інстанції від 27.07.2012 року скасувати з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених внаслідок м"якості і постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ст. 115 ч.1 КК України до 9 років позбавлення волі, за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст. 186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, ст. 70 КК України - 9 років позбавлення волі; ОСОБА_4 за ст. 185 ч.3 до 3 років позбавлення волі, за ст. 186 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, ст. 70 КК України - 5 років позбавлення волі; ОСОБА_5 за ст. 186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, ст. 70 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. В послідуючому прокурором були внесені зміни до його вищезазначеної апеляції де він зазначає, що вирок місцевого суду підлягає зміні з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону під час судового розгляду даної кримінальної справи, а зокрема вирок підлягає зміні в частині стягнення судових витрат. Так, судом не вірно вирахувано суми судових витрат, що підлягають стягненню з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до епізодів злочинів, що їм інкримінуються. Таким чином прокурор вважає за необхідне стягнути з засудженого ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1090 грн. 92 коп., а з засудженого ОСОБА_5 судові витрати в сумі 3242 грн. 40 коп. В решті вирок суду першої інстанції прокурор просить залишити без змін.

Захисник засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_9 в своїй апеляції з послідуючими її змінами та доповненнями не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_4 зазначає, що призначене ОСОБА_9 місцевим судом покарання за своїм видом є занадто суворим і не відповідає ступені тяжкості скоєного ним злочину і його особи, а зокрема судом не в повній мірі було враховано те, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 ппритягується вперше, до скоєння злочинів мав постійне місце проживання, власну сім"ю, виховував малолітнього сина ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_4, приводів в органи міліції не мав, по всих епізодах пред"явленого обвинувачення свою вину визнав і написав явки з повинною, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, добровільно у повному обсязі відшкодував завдані потерпілим збитки, допомагає батьку інваліду 2 групи, що є ліквідатором аварії на ЧАЕС та особою похилого віку. Також зазначає, що ОСОБА_4 після винесення вироку по даній справі перший раз місцевим судом в добровільному порядку здійснив оплату судових витрат на проведення експертних досліджень по справі в сумі 1.376 грн. 84 коп. (т. 18 а.с.11). Але при винесенні по цій справі вироку від 27.07.2012 року дана обставина не була врахована і з ОСОБА_4 судом помилково було стягнуто значно більші суми коштів, що виходить за межі його обвинувачення, які останнім сплачені 23.11.2011 року. на суму 1.376 грн. 84 коп., що місцевим судом при винесенні оскаржуваного вироку зроблено не було. Просить апеляційнй інстанцію змінити оскаржуваний вирок Соснівського райсуду м. Черкаси від 27.07.2012 року, застосувати до нього вимоги ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від покарання з випробуванням, а також зменшити суму судових витрат, що підлягають до стягнення з ОСОБА_4 за проведення по справі судових експертиз та досліджень, в межах пред"явленого обвинувачення.

Захисник засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 в своїй апеляції не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_5 зазначає, що призначене ОСОБА_5 місцевим судом покарання за своїм видом є занадто суворим і не відповідає ступені тяжкості скоєного ним злочину і його особи, а зокрема судом не в повній мірі було враховано те, що її підзахисний чистосердечно визнав свою вину у скоєнні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинах, щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочинів, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має молодий вік, характеризується за місцем проживання позитивно, в повному обсязі відшкодував нанесені збитки потерпілим по справі. Просить апеляційнй інстанцію змінити оскаржуваний вирок Соснівського райсуду м. Черкаси від 27.07.2012 року, звільнивши засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши відносно нього іспитовий термін.

Засуджений ОСОБА_5 в своїй апеляції не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій зазначає, що призначене йому місцевим судом покарання за своїм видом є занадто суворим і не відповідає ступені тяжкості скоєного ним злочину і його особи, а зокрема судом не в повній мірі було враховано те, що він став на шлях виправлення, з місця роботи і місця проживання характеризується позитивно, добровільно відшкодував потерпілим по справі шкоду, а отже на думку самого засудженого він перестав бути суспільно небезпечною для суспільства особою. Просить апеляційнй інстанцію змінити оскаржуваний вирок Соснівського райсуду м. Черкаси від 27.07.2012 року, пом"якшити призначене покарання і застосувати до нього вимоги ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від призначеного судом першої інстанції реальної міри покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку до 3-х років.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в її зміненому вигляді, адвоката ОСОБА_6, який підтримав апеляції свого підзахисного - засудженого ОСОБА_5 і його захисника ОСОБА_8 та просив в задоволенні апеляції прокурора відмовити, адвоката ОСОБА_7, який підтримав апеляцію захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_9 та просив в задоволенні апеляції прокурора відмовити, захисника засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_8, яка підтримала свою апеляцію та апеляцію засудженого ОСОБА_5 і просила в задоволенні апеляції прокурора відмовити, захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_9, яка підтримала свою апеляцію і просила в задоволенні апеляції прокурора відмовити, засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою апеляцію та апеляцію свого захисника ОСОБА_8 і просив в задоволенні апеляції прокурора відмовити, засудженого ОСОБА_4, який підтримав апеляцію свого захисника ОСОБА_9 і просив в задоволенні апеляції прокурора відмовити, засудженого ОСОБА_3, який вважав за необхідне в задоволенні апеляції прокурора відмовити вивчивши і дослідивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначених апеляцій, колегія суддів судової палати вважає, що апеляція прокурора та апеляції: захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_5 підлягають до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні тих злочинів, за які вони засуджені при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, які належним чином були досліджені в суді першої інстанції і яким дана вірна юридична оцінка, і які не оспорюються в апеляціях.

Розгляд справи в суді першої інстанції відбувся з дотриманням вимог ч.3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України (в редакції 1960 року). В апеляції прокурора та апеляціях: захисника засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_5, захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_9 не оскаржуюється ні ця процедура, ні питання про доведеність вини ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ні правильність кваліфікацій їхніх дій. А тому відповідно до положень ч.1 ст. 365 КПК України (в редакції 1960 року), вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції, тобто в даному випадку тільки в частині призначення покарання засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та в частині правильності стягнення судових витрат з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Колегія суддів судової палати вважає, що місцевим судом при винесенні оскаржуваного вироку по справі міру покарання районний суд обрав засудженому ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст.ст. 65-67 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даних про особу даного засудженого, та обставин, що пом"якшують покарання та при наявності обставин, що обтяжують покарання, а зокрема скоєння злочину у стані алкогольного сп"яніння. Судом при цьому враховано, що ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні особливо тяжкого та трьох тяжких злочинів, а тому колегія суддів вважає, що призначене йому покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Проте, колегія суддів судової палати вважає, що при призначенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання за скоєння інкримінованих їм органом досудового слідства злочинів місцевий суд не в повній мірі виконав вимоги ст.ст. 65, 66, 69 КК України, та вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 24.10.2003 року „ Про практику призначення судами кримінального покарання ", що в свою чергу призвело в кінцевому результаті до призначення даним засудженим покарання, яке є несправедливим внаслідок його суворості. А тому колегія суддів стосовно ОСОБА_4 приймає до уваги пом"якшуючі його відповідальність обставини, а зокрема, те що він чистосердечно визнав свою вину та розкаявся у скоєному, своїми діями активно сприяв розкриттю злочинів, відшкодував потерпілим завдану шкоду у повному обсязі, на утриманні у нього знаходиться неповнолітня дитина - син ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_5 При цьому колегія суддів приймає до уваги також відсутність по справі обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4 у скоєному. За відсутності обставин, що обтяжують покарання, та наявності вищезазначених пом"якшуючих покарання обставин засудженому ОСОБА_4, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що передбачений ч.3 ст. 186 КК України; з урахуванням позитивної характеристики з місця проживання, колегія суддів судової палати вважає за необхідне та можливе призначити ОСОБА_4 за цим законом покарання на підставі ст. 69 ч.1 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст. 186 КК України. Але приймаючи до уваги вищенаведені обставини по справі колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе лише за умови призначення йому покарання у вигляді реального позбавлення волі, підстав для застосування стосовно ОСОБА_4 вимог ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно визначити за сукупністю злочинів, тобто за правилами ч.1 ст. 70 КК України.

Стосовно ОСОБА_5 колегія суддів також приймає до уваги пом"якшуючі його відповідальність обставини, а зокрема, те що він також чистосердечно визнав свою вину та розкаявся у скоєному, своїми діями активно сприяв розкриттю злочинів, відшкодував потерпілим завдану шкоду у повному обсязі, має молодий вік, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. При цьому колегія суддів приймає до уваги також відсутність по справі обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_5 у скоєному. За відсутності обставин, що обтяжують покарання, та наявності вищезазначених пом"якшуючих покарання обставин засудженому ОСОБА_5, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, що передбачені ч.3 ст. 186 та ч.2 ст. 307 КК України; з урахуванням позитивної характеристики з місця проживання, колегія суддів судової палати вважає за необхідне та можливе призначити ОСОБА_5 за цими законами покарання на підставі ст. 69 ч.1 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями ч.3 ст. 186 та ч.2 ст. 307 КК України. Також, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає за можливе на підставі ч.1 ст. 69 КК України не призначати ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді конфіскації його майна. Але приймаючи до уваги вищенаведені обставини по справі колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе лише за умови призначення йому покарання у вигляді реального позбавлення волі, підстав для застосування стосовно ОСОБА_5 вимог ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Остаточне покарання ОСОБА_5 необхідно визначити за сукупністю злочинів, тобто за правилами ч.1 ст. 70 КК України.

Також, як вбачається з матеріалів справи, згідно вироку суду першої інстанції із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стягнуті судові витрати при проведенні судових експертиз та експертних досліджень відповідно: із ОСОБА_4 - 12134 грн.74 коп., а із ОСОБА_5 - 13168 грн. 42 коп.

Але, згідно вимог ст. 93 КПК України (в редакції 1960 року) та відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №12 від 03.12.97 року „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" п.11 та 12 передбачено, що відповідно до ст. 93 КПК України судові витрати в кримінальній справі покладаються на засуджених. У справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених. Розмір судових витрат визначається і вони стягуються з засудженого в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним.

А тому, виходячи з вищенаведеного та об"єму в межах доведеного обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, колегія суддів судової палати вважає за необхідне зменшити суму стягнутих судових витрат і стягнути відповідно судові витрати з засудженого ОСОБА_4 в сумі - 1090 грн. 92 коп., а з засудженого ОСОБА_5 судові витрати в сумі - 3242 грн. 40 коп. При цьому необхідно врахувати ту обставину, що засудженим ОСОБА_4 вже 22.11.2011 року було сплачено суму в розмірі 1376 грн.84 коп. в рахунок погашення судових витрат (див. копія квитанції в мат.справи: а.с.11 т.18).

Відповідно до положень ст. 399 КПК України (в редакції 1960 року), вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов"язковими для органів досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи (див. ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.10.2011 року: а.с.239-243 т.17).

Керуючись ст. ст. 362, 366, 367 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в зміненому її вигляді - задоволити частково.

Апеляції захисника ОСОБА_9, захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_5 задоволити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2012 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - змінити.

Пом"якшити призначене ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за ч.3 ст.186 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

Пом"якшити призначене ОСОБА_5 покарання за ч.3 ст. 186 та ч.2 ст. 307 КК України і призначити йому покарання: за ч.3 ст.186 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 3-х років позбавлення волі, а за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Зменшити суму стягнених судових витрат з засудженого ОСОБА_4 і стягнути з ОСОБА_4 1090 грн. 92 коп. в рахунок відшкодування судових витрат при проведенні судових експертиз та досліджень.

Зменшити суму стягнених судових витрат з засудженого ОСОБА_5 і стягнути з ОСОБА_5 3242 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування судових витрат при проведенні судових експертиз та досліджень.

В решті частини вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Головуючий

Судді