Справа № 22-11028/2006 Головуючий в першій
Категорія № 19(2) інстанції - Тимошенко Т.І.
Доповідач - Михайлів Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судці - МИХАЙЛІВ Л.В., суддів - КАРНАУХ В.В., МИТРОФАНОВОЇ Л.В. при секретарі - ЧОБАНЮК М.В. за участю : представника позивача-ОСОБА_2,
представника відповідача- ВАТ «Суха Балка»- Харитонової М.О., преставника відповідача- Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі-Семанюк Л.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку і компенсації,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ВАТ «Суха Балка») на користь позивача стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 8661 грн.29коп., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди в сумі 4916 грн.18коп., та державне мито на користь держави в сумі 135грн.77коп.
Крім того, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі - Відділення Фонду) на його користь стягнуто заборгованість за щомісячними страховими виплатами відшкодування втраченого заробітку в сумі 8735 грн.22коп. та щомісячні страхові виплати в сумі 701грн.70коп., починаючи з 01 січня 2006р. до зміни обставин.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з нього сум та ухвалення нового рішення про відмову у позові, оскільки суд не взяв до уваги, що перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився, тому висновки суду про необхідність застосування коефіцієнту 2,5 - з 01 січня 1996 року необгрунтовані. Відповідач також вважає, що суд не застосував строк позовної давності та необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.
Відділення Фонду в своїй апеляційній скарзі також просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього сум та направити справу на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 січня 1996 року 2,5 та з 01 квітня 2000р. - 1,24; не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував її. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обґрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає задоволенню в повному обсязі, а апеляційна скарга ВАТ «Суха Балка»- частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач працював у відповідача підземним гірничим майстром, начальником дільниці в підземних умовах.
За висновком МСЕК від 04.02.1986 року позивачеві вперше було встановлено 30 % втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом на строк до 01.03.1987 року. При переоглядах 03.03.1987р. встановлено 25 %, 02.03.1989р - 10% стійкої втрати працездатності.
03.02.1993р. встановлено 50 % втрати працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом та третю групу інвалідності, що підтверджувалось щорічно при оглядах МСЕК.
3 01.03.2003р.- 50% втрати працездатності по трудовому каліцтву та третю групу інвалідності позивачу встановлено безстроково.
Спір між сторонами виник з приводу базового розміру середньої заробітної плати позивача, яка застосована відповідачем для вирахування сум відшкодування шкоди, а також коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), які застосовувалися відповідачем для підвищення сум відшкодування втраченого заробітку.
Задовольняючи вимоги позивача в межах, які перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що строк позовної давності не порушено, оскільки своєчасно не призначені або не виплачені суми відшкодування шкоди, згідно з «Правилами відшкодування шкоди...» сплачуються без обмеження на протязі будь-якого часу та підлягають корегуванню у зв'язку з ростом цін на споживчі товари та послуги в порядку встановленому ст. 34 Закону «Про оплату праці». Проте районний суд не врахував наступне.
З 01.07.1993 року по 11.07.2001 року, тобто під час виникнення спірних правовідносин діяли «Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або у уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року, які є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини по відшкодуванню власником підприємств, установ і організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я.
Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву про відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, а саме п. 22 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Районний суд зазначених посилань на законодавство не врахував і стягнув недоплачені суми за період з 01 липня 1994р. по 01 січня 2006 року, хоча позивач звернувся з позовом у вересні 2003 року.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження. Зокрема, не вирішене це питання при розрахунку розміру виплати заборгованості за період з 01.04.2000р. по 01.04.2001р.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303, 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ "Суха Балка" та задовольнити частково, апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі задовольнити в повному обсязі.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2006 скасувати .
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
СУДДІ: