УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0611/2-523/11
Категорія 46
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жигановської О.С.
суддів: Косигіної Л.М., Матюшенка І.В.
з участю секретаря
судового засідання Крижанівській М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ФІДОБАНК" /надалі ПАТ „ФІДОБАНК"/
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2011 року
по цивільній справі за позовом ПАТ „ФІДОБАНК" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - орган опіки і піклування Коростишівської РДА про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором
в с т а н о в и л а :
В червні 2011 року ПАТ „СЕБ Банк" звернулось до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову зазначено, що 16.04.2008 року між Акціонерним банком „Факторіал-Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №М-003/48_08 про надання кредиту в сумі 250 000 грн. зі сплатою 18% річних за користування кредитними коштами на строк з 16.04.2008 року по 15.04.2015 року.
В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /майновий поручитель/ був укладений договір іпотеки, за яким Банк прийняв в іпотеку нерухоме майно, належне іпотекодавцям на праві приватної власності по 1/2 частині кожному, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 59,3кв.м., жилою площею 37,00 кв.м.).
Строк повернення грошових коштів по кредитному договору не закінчився, але позичальник не виконує своїх зобов'язань перед банком, тобто не сплачує кредит та відсотки за користування
Справа №22ц/0690/1711/12 Головуючий в 1 інстанції Василенко Р.О.
Категорія 46 Доповідач Жигановська О.С.
кредитними коштами, а тому банк має право на дострокове стягнення відповідних коштів.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 242 226 грн. 80 коп. заборгованості по невиконаним зобов'язанням за кредитним договором №М-003/48_08 від 16.04.2008 року з додатковими угодами та додатками шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, та стягнути понесені судові витрати.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ „СЕБ БАНК" заборгованість за кредитним договором №М-003/48_08 від 16.04.2008 року в сумі 242226,8 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме належну ОСОБА_3 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. В задоволенні позову щодо ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю. Вирішено питання відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_2 та постановити нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції до участі у справі залучений ПАТ „ФІДОБАНК", який є правонаступником ПАТ „СЕБ БАНК" (а.с.281-287).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.04.2008 року між Акціонерним банком „Факторіал-Банк" та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №М-003/48_08 про надання кредиту в сумі 250 000 грн. зі сплатою 18% річних за користування кредитними коштами на строк з 16.04.2008 року по 15.04.2015 року (а.с.18-23).
В забезпечення виконання зобов'язання по даному кредитному договору між Банком та відповідачами був укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки, за яким Банк прийняв в іпотеку нерухоме майно, належне іпотекодавцям на праві власності в рівних частках, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 59,3кв.м., жилою площею 37,00 кв.м. (а.с.34-39).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не виконує обов'язків за вищевказаним кредитним договором і її заборгованість перед Банком становить 242 226 грн. 80 коп. Вказані обставини відповідачкою не оспорюються.
При укладенні кредитного договору його сторони передбачили право Банку на дострокове погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків тощо у випадках невиконання позичальником умов цього договору (п.4.3 Договору), що цілком узгоджується з вимогами ст.611, ч.2 ст.1050 ЦК України.
Відповідно до п.4.1 іпотечного договору (а.с.37) в разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем-позичальником зобов'язання за договором кредиту та/або цим договором, сторони домовилися про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснене згідно ст.38 Закону України „Про іпотеку", у позасудовому порядку, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому визначений цим пунктом спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає останньому застосовувати інші встановлені цим договором та Законом способи звернення на предмет іпотеки /абзац 7 п.4.1 іпотечного договору/.
Тобто, у даному випадку сторони визначили декілька способів задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вирішуючи спір, місцевий суд виходив з того, що укладений між ОСОБА_2 та позивачем іпотечний договір був вчинений без дозволу органу опіки і піклування, а відтак порушує житлові права неповнолітнього сина відповідачки. Отже, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо звернення стягнення на 1/2 частину квартири, що належить на праві власності ОСОБА_2 і право на користування якою має її неповнолітній син.
Проте, з таким висновком погодитись неможливо, виходячи з наступного.
Одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки або особи, які їх замінюють, без дозволу органів опіки і піклування, відповідно до ст.177 СК України, ст.12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" та ч.3 ст.17 Закону України „Про охорону дитинства", є відмова від майнових прав дитини.
Як вбачається із матеріалів справи, при укладенні іпотечного договору була надана довідка (а.с.35,86) про те, що ОСОБА_4 /чоловік відповідачки/ та його син ОСОБА_5 (а.с.92), ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно зареєстровані за місцем проживання в АДРЕСА_2
Крім того, рішенням апеляційного суду Житомирської області від 21.06.2012 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до ПАТ „СЕБ Банк" про визнання недійсним договору іпотеки (а.с.271-273).
Отже, неповнолітній син ОСОБА_2 зареєстрований і проживає разом зі своїм батьком, що відповідає вимогам ч.4 ст.29 ЦК України, власних майнових прав на спірну квартиру він не має, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки його прав не порушує.
Крім того, частково задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на належну відповідачу ОСОБА_3 1/2 частину названої вище квартири, суд 1-ї інстанції не зазначив у своєму рішенні вимоги, передбачені ч.1 ст.39 Закону України „Про іпотеку".
Враховуючи вищенаведене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ФІДОБАНК" задовольнити.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2011 року скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 59,3кв.м., жилою площею 37,00 кв.м.), шляхом проведення прилюдних торгів.
Визначити початкову ціну предмета іпотеки в сумі 414400,00 грн. для його реалізації.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки задовольнити вимоги ПАТ „ФІДОБАНК" відповідно до кредитного договору №М-003/48_08 від 16.04.2008 року у розмірі 242226,8 грн., з яких:
- прострочені нараховані проценти - 21 663 грн. 94 коп.;
- нараховані проценти за період з 16.06.2011 року по 19.06.2011 року включно - 431 грн. 72 коп.;
- пеня за прострочення сплати кредиту і процентів, розрахована за період з 17.09.2009 року по 19.06.2011 року включно - 4 271 грн. 44 коп.;
- борг за несплаченою (простроченою) частиною кредиту станом на 20.06.2011 року - 19 782 грн. 83 коп.;
- залишок строкової заборгованості станом на 20.06.2011 року - 196 076 грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ „ФІДОБАНК" по 1150 грн. з кожного понесених судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: