АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/977/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : п.п.1, 6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1,2 ст.185, ч.2 ст.263, 70 КК України Орел С.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Літвінцев В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЛітвінцева В.М.,

суддівДемиденка А.І., Ятченка М.О.

з участю прокурораЄмельянової О.В.

засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7

та їх захисників -

адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку апеляції кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_10, засудженого ОСОБА_11, захисника засудженого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9, захисника засудженого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року, яким

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Супоєвка, Яготинського району Київської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, не судимий в силу ст.89 КК України, -

визнаний винним у скоєнні злочинів і засуджений:

- за п.п.1, 6,12 ч.2 ст.115 КК України - до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;

- за ч.4 ст.187 КК України - до 15- ти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;

- за ч.2 ст.263 КК України - до 2-х років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України - до 3 -х років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_11 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, з початком строку - з 14 червня 2010 року (моменту його затримання).

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с.Вознесенське, Золотоніського району Черкаської області, житель АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше судимий:

- 23 травня 2007 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.162 КК України до 1 року обмеження волі, із звільненням від покарання на підставі ст.75 КК України з однорічним іспитовим строком; 12 листопада 2007 року постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звільнення від відбування покарання скасоване на підставі ч.2 ст.78 КК України та ОСОБА_10 направлено до місць позбавлення волі строком на 1 рік;

-13 листопада 2007 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.309,71 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці;

- 11 березня 2009 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.162,71 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі, -

визнаний винним у скоєнні злочинів і засуджений:

- за п.п.1,6,12 ч.2 ст.115 КК України - до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;

- за ч.4 ст.187 КК України - до 13-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;

- за ч.1 ст.185 КК України - до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_10 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, з початком строку - з 14 червня 2010 року (моменту його затримання).

Запобіжний захід ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

В повне задоволення цивільного позову у справі постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_13 1316 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

Вирішена доля речових доказів і судових витрат по справі. В тому числі одягу та взуття ОСОБА_10 із слідами крові загиблої ОСОБА_14; ножа, яким було вбито останню, а також викраденого ОСОБА_10 у ОСОБА_15 велосипеда, які постановлено залишити останній за належністю.

Згідно до вироку, ОСОБА_10 22 травня 2010 року близько 10 години, перебуваючи біля магазину «У Людмили», що розташований по вул. Леніна в с. Привітне Золотоніського району Черкаської області, з метою заволодіння чужим майном для власного збагачення, таємно, шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «Ардіс-Либідь», залишкова вартість якого згідно експертного висновку становить 590 грн. 39 коп., що належав ОСОБА_15, чим завдав потерпілій збитків на вказану суму.

ОСОБА_11 та ОСОБА_10 11 червня 2010 року, близько 18 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою між собою, з метою відкритого заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу проникли в приміщення домоволодіння їх односельців сім'ї ОСОБА_14 (ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9.), що знаходиться по АДРЕСА_3, де умисно, з корисливих мотивів, діючи спільно та узгоджено, з метою заволодіння грошовими коштами та іншим майном сім'ї ОСОБА_14 здійснили на них розбійний напад та умисно убили цих двох осіб похилого віку.

При цьому, ОСОБА_11, перебуваючи в кухонній кімнаті вищевказаного домоволодіння, застосовуючи необережне для життя і здоров'я потерпілих насильство, наніс кулаками рук декілька ударів по голові та тулубу ОСОБА_14, вимагаючи при цьому розповісти про місце знаходження майна останньої. У результаті цього ОСОБА_14 віддала ОСОБА_11 та ОСОБА_10 гроші в загальній сумі 50 грн., однак ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було недостатньо даної суми грошей, тому ОСОБА_11 сказав ОСОБА_10 привести до кухонної кімнати з подвір'я ОСОБА_16 з метою дізнатись про місце знаходження майна потерпілих. Після чого ОСОБА_10, завів до кухонної кімнати будинку ОСОБА_16, де ОСОБА_11 наніс близько двох ударів кулаком правої руки по лівій частині голови ОСОБА_16 від чого останній впав на підлогу. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_16 були спричинені тілесні ушкодження у виді синців та ран на голові, крововиливів на слизовій оболонці обох губ, а також закрита травма шиї у вигляді крововиливу в м'які тканини шиї зліва, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, яка ускладнилася розвитком механічної асфіксії, внаслідок якої власне і настала смерть ОСОБА_16 Потім ОСОБА_11 почав знову вимагати майно потерпілих вже у ОСОБА_14 під час чого вони перейшли до іншої кімнати будинку, де ОСОБА_11 наніс декілька ударів по голові та тулубу ОСОБА_14 від чого остання впала на підлогу та намагалася встати, однак ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_14 та почав її душити, а саме тиснув своєю ногою на шию та грудну клітку останньої. Під час цього ОСОБА_11 дістав ножа, якого він приніс з собою та спричинив чисельних ударів лезом ножа в область шиї зліва ОСОБА_14 Внаслідок вказаних дій ОСОБА_14 були спричинені окрім тілесних ушкодження у виді синців на кінцівках, закритої травми грудної клітини у вигляді чисельних двохсторонніх переломів ребер, також тілесні ушкодження у виді чисельних поранення шиї з пошкодженням судинно-нервового пучка зліва, щитоподібної залози, лівої загальної сонної артерії, черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під м'які мозкові оболонки, крововиливи в м'які покрови черепа, ран та синців на голові, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких саме і настала смерть ОСОБА_14

Після цього ОСОБА_11 та ОСОБА_10 спільно безперешкодно заволоділи майном потерпілих, а саме: 50 гривнями, золотою обручкою 503 проби вагою 4 грами, де вартість одного граму золота станом на 11 червня 2010 року у виробі становить 290 грн., загальною вартістю 1 160 грн.; підвіскою вартістю 10 грн.; ладанкою вартістю 20 грн. та офіцерським кортиком НОМЕР_2 зразка 1945 року (СРСР), залишкова вартість якого, згідно судово-товарознавчої експертизи, становить 3 167 грн., завдавши потерпілим збитків на загальну суму 4 407 грн.

Крім того, 11 червня 2010 року близько 18 години ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні будинку ОСОБА_14 за вищевказаною адресою, діючи умисно, під час вчинення розбою та вбивства подружжя ОСОБА_14, разом з ОСОБА_10, незаконно заволодів ножем, який згідно експертного висновку є холодною зброєю колючої дії - кортиком офіцерським НОМЕР_2 зразка 1945 року (СРСР), після чого без передбаченого законом дозволу зберігав та носив його при собі до тих пір, поки 11 червня 2010 року близько 21 години загубив його в кабіні автомобіля «ДАФ», д. н. НОМЕР_3, що знаходився поряд із залізничною зупинкою станції Пальмира Золотоніського району Черкаської області.

Також ОСОБА_11 11 червня 2010 року близько 21 години, повторно, з метою заволодіння чужим майном для власного збагачення, шляхом вільного доступу незаконно проник до кабіни автомобіля НОМЕР_1, що знаходився поряд із залізничною зупинкою станції Пальмира Золотоніського району Черкаської області, водієм якого є ОСОБА_17, де таємно викрав гроші в загальній сумі 800 грн., що належали ОСОБА_17, чим задав потерпілому матеріальних збитків на вказану суму (вирок, друк. текст - т.5 а.с.115-117).

В апеляціях:

- ОСОБА_10 в апеляції та численних доповненнях до неї, не заперечуючи своєї участі разом із ОСОБА_11 в нападі на сім'ю ОСОБА_14 у їх помешканні, просить вирок суду скасувати та направити справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд. Оскільки, на його думку, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують спрямованість його умислу саме на вчинення злочинів, передбачених п.п.1,6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.185 КК України. Стверджує, що досудове слідство у справі було проведено неповно, із порушенням його права на захист, а зібраним у справі доказам судом була дана невірна оцінка. Вказує, що домовленості між ним та ОСОБА_11 на вчинення вбивства подружжя ОСОБА_14 в нього не було. Навпаки, за те що він намагався зупинити протиправні дії ОСОБА_11 останній наніс йому декілька ударів, спричинивши йому тілесні ушкодження, які за своїм характером та локалізацією свідчать про наміри ОСОБА_11 позбавити і його життя. Вважає, що висновки судово-медичних експертиз щодо наявності слідів крові потерпілих на його одягу та взутті (висновок експерта № 143 від 09 липня 2010 року та № 144 від 09 липня 2010 року) були сфальсифіковані слідчим, так як на його думку, на його речах могли знаходитись тільки плями його крові від спричинених йому ОСОБА_11 ударів. Явка з повинною, в якій він обмовляє себе у вчиненні вбивства, була написана ним під фізичним тиском працівників міліції. Що ж стосується кримінальної справи порушеної за ч.1 ст.185 КК України за фактом викрадення велосипеда марки «Ардіс-Либідь» у ОСОБА_15, то на думку ОСОБА_10 дана кримінальна справа була порушена без відповідної заяви потерплої, що свідчить про зловживання працівником міліції своїм службовим становищем, а дізнатися про це тоді він самостійно не міг (т.5 а.с.134-135; 139;141-143; 157-158; 164-166; 184-185зв.; 187 - 187зв.; 196; 199- 201зв.; 212-213зв.; 215; 217; 219-219зв.);

- засуджений ОСОБА_11, погоджуючись з вироком суду в частині доведеності його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених п.п.1,6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.263, ч.2 ст.185 КК України, та кваліфікації його дії, просить вирок суду змінити у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості скоєних ним злочинів внаслідок надмірної суворості та призначити йому любе інше менш суворе покарання, чим довічне позбавлення волі. Стверджує, що ОСОБА_14 убив не він, а саме ОСОБА_10 (т.5 а.с.160-161);

- захисник засудженого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12, вважаючи вирок суду в частині призначеного ОСОБА_11 покарання несправедливим внаслідок надмірної суворості, через не відповідність тяжкості вчинених її підзахисним злочинів та його особі, просить вирок суду змінити, пом'якшити ОСОБА_11 покарання за п.п.1,6,12 ч.2 ст.115 КК України з довічного на позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті. Звертає увагу при цьому на те, що судом першої інстанції в ході судового слідства не в повній мірі досліджено характеризуючі особу ОСОБА_11 дані. А саме те, що він свою вину в інкримінованих йому злочинах повністю визнав, на протязі усього досудового та судового слідства давав послідовні та викриваючі себе покази, активно сприяв органам досудового слідства у встановленні об'єктивної істини по справі, має молодий вік, є розумово відсталим в стадії легкої дебільності, виховувався без батьківської впливу в інтернаті, жодного разу не відбував покарання в місцях позбавлення волі за попередні засудження, на час вчинення злочину в силу ст.89 КК України вважався несудимою особою. Вказує на невірне врахування судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_11 покарання такої обтяжуючої покарання обставини, як заподіяння смерті двом особам, оскільки вважає, що дана обставина є кваліфікуючою ознакою вчиненого її підзахисним діяння, але аж ніяк не обтяжуючою покарання (т.5 а.с.144-147);

- захисник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 вважаючи, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, призначивши його підзахисному ОСОБА_10 покарання у виді довічного позбавлення волі, просить вирок суду змінити в частині призначеного ОСОБА_10 покарання і пом'якшити його, призначивши покарання у виді 10 років позбавлення волі. Свої вимоги він мотивує тим, що суд призначаючи ОСОБА_10 покарання не в повній мірі врахував ступінь його участі у вчиненні злочину, передбаченого п.п.1,6,12 ч.2 ст.115 КК України, як пособника по відношенню до участі засудженого ОСОБА_11 - безпосереднього виконавця; не мотивував, яким чином покарання у вигляді довічного позбавлення волі буде необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів з урахуванням особи ОСОБА_10 (т.5 а.с.162-162зв.).

В запереченнях на апеляції захисника ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_10 засуджений ОСОБА_11 стверджує, що ОСОБА_10 був повноцінним співучасником вчиненого ним злочину, передбаченого п.п.1,6,12 ч.2 ст.115 КК України, так як брав безпосередню участь в вбивстві подружжя ОСОБА_14, через що просить апеляційний суд справедливо визначити ступінь вини кожного з них та призначити кожному з них відповідне справедливе покарання (т.5 а.с.182). Твердження ОСОБА_10 про те, що він під час вказаних подій ніби-то також посягав і на його життя, - є безпідставними, зроблені вони з метою уникнення кримінального відповідальності за скоєне та погіршення його становища у справі (т.5 а.с.210).

Прокурор і потерпілий вирок суду не оскаржують.

Копія вироку отримана засудженими 15.08.12 р. (т.5 а.с.126-127), тобто в день його проголошення.

За заявою ОСОБА_11 (т.5 а.с.137), він у повному обсягу і без будь-яких зауважень ознайомився з матеріалами справи, включаючи протокол судового засідання (т.5 а.с.208;233). ОСОБА_10 з приводу ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання засуджені бажання не виявив.

Кримінальна справа надійшла до апеляційного суду Черкаської області 26 жовтня 2012 року. Вперше призначений на 4 грудня 2012 року апеляційний розгляд справи у зв'язку із перебуванням судді-доповідача в нарадчій кімнаті по іншій справі не відбувся і був перенесений на 11.12.12 року, коли за заявами захисників засуджених, необхідністю заміни судді в складі колегії суддів переносився ще раз на 18 грудня 2012 року. На визначену судом дату в суд з'явилися всі заінтересовані сторони, була забезпечена доставка з СІЗО самих засуджених, що дає можливість провести апеляційний розгляд за безпосередньої їх участі.

Судове слідство у відсутність будь-якої необхідності чи клопотань учасників процесу судом не призначалося і не провадилося; протокол судового засідання не вівся.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_10, який в поясненнях і останньому слові підтримав свої апеляційні вимоги та просив з мотивів наведених ним в апеляції та доповненнях до неї вирок суду скасувати та направити справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, намагався переконати суд у своїй незначній ролі в нападі на подружжя ОСОБА_14, перекладаючи всю відповідальність на ОСОБА_11; засудженого ОСОБА_11, який в поясненнях і останньому слові просив вирок суду змінити, пом'якшивши йому покарання із довічного позбавлення волі на позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.115 КК України, стверджував, що ОСОБА_14 ножем убив не він, а саме ОСОБА_10; захисника ОСОБА_12, яка підтримала як апеляційні вимоги засудженого ОСОБА_11 про пом'якшення призначеного йому покарання, так і аналогічні по суті свої апеляційні вимоги, вказуючи при цьому на причетність до вбивства ножем ОСОБА_14 не ОСОБА_11, а ОСОБА_10; захисника ОСОБА_9, який поклався на розсуд суду в вирішенні питання щодо задоволення апеляції та доповнень до неї його підзахисного ОСОБА_10, який, на його думку, відігравав менш активну роль в нападі та вбивстві на подружжя ОСОБА_14, підтримавши в той же час свої апеляційні вимоги; прокурора, яка просила залишити вирок суду в силі, вважаючи його законним та обгрунтованим; перевіривши відповідно до вимог ст.ст.365, 348 КПК України матеріали 5-ти томної справи та обговоривши доводи апеляцій сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення жодної з них через наступне.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вчиненні зазначених у вироку злочинах підтверджується зібраними по справі, дослідженими судом у повному обсязі і викладеними ним у вироку поепізодно доказами; так само як і правильність юридичної оцінки (кваліфікації) таких дій винних: ОСОБА_11 за п.п.1, 6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.263, ч.2 ст.185 КК України та ОСОБА_10 за п.п.1,6,12 ч.2 ст.115,ч.4 ст.187, ч.1 ст.185 КК України.

Твердження у апеляції та доповненнях до неї засудженого ОСОБА_10 про те, що ніби-то не доведено, що він також був безпосереднім виконавцем вбивства подружжя ОСОБА_14, - є безпідставними. Дані заперечення ним звинувачення детально розглядалися судом і спростовані наведеними у вироку доказами.

Так, сам засуджений ОСОБА_10 у своїй явці з повинною, показах як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні визнавав, що вони з ОСОБА_11 заздалегідь домовившись піти до сім'ї ОСОБА_14 «позичити грошей», фактично здійснили розбійний напад на останніх, в ході якого він брав безпосередню участь у заволодінні їх майном та грошима та допомагав ОСОБА_11 у доведенні до логічного завершення їх спільного злочинного наміру, направленому на вбивство ОСОБА_14. Для цього особисто він шляхом утримання ним ОСОБА_14, ставив на її грудну клітку ногу, завадивши їй цим самим піднятися і здійснювати супротив діям нападників (т.2 а.с.25-28,86; т.3 а.с.168,222; прот. с/з - т.5 а.с.102-102зв.; прот. явки з повинною - т.2 а.с.1).

Засуджений ОСОБА_11 теж підтвердив свою та ОСОБА_10 участь у вчиненні вбивства подружжя ОСОБА_14 за зазначених у вироку суду обставин. При цьому згідно його показань, коли він разом із ОСОБА_10 зайшли до будинку ОСОБА_14, то він почав вимагати у ОСОБА_14 гроші, а ОСОБА_10 ж при цьому стояв поруч із ним та будь-яких дій направлених на перешкоджання у здійсненні ним своїх злочинних намірів не робив. Навпаки, під час того як він наніс близько двох ударів в область обличчя ОСОБА_14 в результаті чого вона впала на підлогу та втратила свідомість, ОСОБА_10 в цей час наступив їй ногою на шию та почав душити (т.2 а.с.3-4, 14-16, 80; т.3 а.с.170-171, 242; прот. с/з - т.5 а.с.103; прот. явки з повинною - т.1 а.с.2).

Відповідно до висновку проведеної у справі судово-медичної експертизи № 441/13 від 18.10.2010 року у ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження у виді численних поранень шиї з пошкодженням судинно-нервового пучка зліва, щитоподібної залози, лівої загальної сонної артерії, черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під м'які мозкові оболонки, крововиливів в м'які покрови черепа, ран та синців на голові, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; закритої травми грудної клітини у вигляді чисельних двохсторонніх переломів ребер, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості; синців на кінцівках, що відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. Причиною смерті ОСОБА_14 стали численні поранення шиї з пошкодженнями судинно-нервового пучка зліва, щитоподібної залози, лівої загальної сонної артерії, які ускладнилися розвитком гострої крововтрати (т.2 а.с.109-110).

Згідно ж висновку додаткової судово-медичної експертизи від 08 червня 2012 року №442/15 виявлена у ОСОБА_14 закрита травма грудної клітини могла утворитися в результаті ударів ногою в область грудної клітини за обставин, які вказані в протоколі відтворення обстановки та обставин місця події за участю ОСОБА_10 від 26 травня 2012 року (т.5 а.с.62-63).

Про це ж підтвердив і судово-медичний експерт ОСОБА_18 в судовому засіданні, зазначивши, що покази ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в частині нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_19 відповідають механізму утворення тілесних ушкоджень в неї, а розташування та кількість слідів крові на одязі ОСОБА_10 не виключають, що в момент заподіяння ОСОБА_14 ударів ножем в шию він знаходився на досить незначній відстані він неї (прот. с/з - т.5 а.с.107).

Згідно з даними протоколу огляду місця події від 15 червня 2010 року в будинку АДРЕСА_4, за місцем проживання ОСОБА_10, був виявлений та вилучений ніж та одяг, в якому той був в момент вчинення злочинів (т.2 а.с.35-36).

На лезі ножа, вилученому під час огляду місця події за колишнім місцем проживання ОСОБА_10, була виявлена кров, яка згідно висновком судово-медичного експерта цитолога № 123 від 16.07.2010 року, належить ОСОБА_14 та ОСОБА_16 (т.2 а.с.137-140)

Як вбачається з матеріалів справи, під час виїмки за місцем проживання ОСОБА_10 було вилучено одяг, а саме: сорочку, футболку, шорти та кросівки, в які він був вдягнутий 11 червня 2010 року під час розбійного нападу на подружжя ОСОБА_16 (т.1 а.с.35-36).

З висновку судово-трасологічної експертизи №1/642 від 16.08.2010 року випливає, що сліди низу взуття, вилученого під час огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_16 могли бути залишені як підметковою частиною кросівка на ліву ногу пари кросівок вилучених під час виїмки від 15.06.2010 року в ОСОБА_10.(т.3 а.с.5-21). Це не заперечує і сам ОСОБА_10

Згідно ж висновку судово-медичного експерта імунолога від 09.07.2010 року за № 143, 146 та 173 на вилученому в ОСОБА_10 одязі було виявлено кров, яка належить подружжю ОСОБА_16 (т.2 а.с.161-167; 173-178; 193-198). Це не заперечує і сам ОСОБА_10

Винність ОСОБА_10 у вчиненні вказаних дій щодо потерпілих ОСОБА_16 підтверджуються й іншими наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну правову оцінку у вироку.

Суд також обгрунтовано визнав ОСОБА_10 винним у вчиненні крадіжки чужого майна.

Його винність підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, наведеними у вироку, зокрема показами потерпілої ОСОБА_15, даними нею на стадії досудового слідства, згідно яких слідує, що вона 22 травня 2010 року після того як вийшла з магазину «У Людмили», виявлила, що велосипед, на якому вона приїхала та який вона перед цим залишила біля приміщення магазину був відсутній (т.1 а.с.24), які цілком узгоджуються з даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_10 від 08.06.2010 року (т.1. а.с.32-33).

Факт крадіжки ОСОБА_10 велосипеду ОСОБА_15 стверджується також даними протоколу усної заяви про злочин від 22 травня 2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_15 звернулась до Золотоніського МВ УМВС в Черкаській області з приводу викрадення у неї велосипеда (т.1 а.с.5).

За таких обставин, посилання ОСОБА_10 на те, що крадіжку велосипеда у ОСОБА_15 він не вчиняв - є безпідставними та спростовуються наведеними вище доказами у справі, повно та всебічно досліджених судом першої інстанції.

У колегії немає ніяких сумнівів в достовірності цих та інших викладених у вироку суду доказів винуватості ОСОБА_10, їхній легітимності. Ніяких заяв щодо можливих порушень процесуального характеру при збирання та закріпленні доказів у справі підозрюваний-обвинувачений та представники його захисту від початку досудового слідства тоді не робили і колегія таких не вбачає.

Твердження ОСОБА_10 про фальсифікацію органами досудового слідства доказів відносно нього та застосування до нього незаконних методів слідства працівниками органів внутрішніх справ, на думку колегії суддів є безпідставними. Оскільки по заяві засудженого ОСОБА_10 була проведена перевірка Золотоніською міжрайонною прокуратурою і 18 березня 2011 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом перевищення службових повноважень працівниками Золотоніського МВ УМВС України в Черкаській області за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.365 КК України. На що також обгрунтовано звернув увагу суд першої інстанції (т.4 а.с.37-38).

Окрім того, інший засуджений ОСОБА_11 в суді першої інстанції підтвердив, що будь-якої фальсифікації та недозволених методів дізнання та слідства з боку працівників органів внутрішніх справ до ОСОБА_10 не застосовувалося та обставини викладені в матеріалах кримінальної справи відповідають дійсності. Сам ОСОБА_10 раніше нічого не казав про це.

За таких обставин, колегія суддів, як і суд першої інстанції, критично ставиться до неконкретних, суперечливих і бездоказових, тобто голослівних, тверджень засудженого - апелянта ОСОБА_10 про непричетність його до розбійного нападу та вбивства сім'ї ОСОБА_16, які є абсолютно нелогічними і спростовуються наявними у справі доказами про протилежне. Колегія вважає таку позицію апелянта своєрідним засобом захисту і бажанням будь за що внести сумніви щодо законності вироку суду про своє засудження, уникнути чи суттєво зменшити відповідальність за скоєне.

Захист ОСОБА_10, як і захист іншого засудженого у справі виказують іншу, не схожу із ОСОБА_10 з цього приводу позицію у справі.

За доведеності вини ОСОБА_10 і правильності кваліфікації таких його дій за злочини в їх реальній та ідеальній сукупності, один з яких визначається законодавцем як особливо тяжкий, і які були вчинені ним в стані алкогольного сп'яніння і проти осіб похилого віку; який до того ж веде себе не щиро, намагаючись уникнути відповідальності - призначення йому покарання за п.п.1, 6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.185, 70 КК України у виді довічного позбавлення волі, слід визнати розмірним до скоєного ним і справедливим. Як і аналогічне за видом і розміром покарання іншого співучасника - ОСОБА_11, вимоги апеляцій в інтересах якого також слід вважати безпідставними і не підлягаючими до задоволення.

Виходячи з наведеного і керуючись ст.ст.365,366 ч.1,377 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_10 залишити без зміни, а апеляції засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_11, захисників цих засуджених - адвокатів ОСОБА_12, ОСОБА_9 - без задоволення.

Головуючий :

Судді :