УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0609/2-102/12

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.,

з участю секретаря Войтюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 27 вересня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ТОВ «Стиль-Пак», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 року ПАТ «Сведбанк» (надалі Банк) звернулося до суду з позовом до ТОВ «Стиль-Пак», ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просили стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість по кредитному договору в сумі 371632.83 грн.

Свої позовні вимоги банк обгрунтовував тим, що 11.06.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є позивач та ТОВ «Стиль-Пак» укладено кредитний договір, згідно якого останньому надавався кредит у сумі 300000.00 грн. на строк до 10.06.2009 року зі сплатою, з врахуванням пізніше внесених до договору змін, 22% річних. У той же день з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в забезпечення вказаного договору, укладено договори поруки. Оскільки відповідачами не виконувалися умови кредитного договору, виникла вказана заборгованість.

В процесі розгляду справи, позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів 385594,79 грн. вказаної заборгованості.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 27 вересня 2012 року позов задоволено частково, з ТОВ «Стиль-Пак» на користь позивача стягнуто заборгованість у вказаній сумі, в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, постановивши нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.06.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є позивач та ТОВ «Стиль-Пак» укладено кредитний договір, згідно якого останньому надавався кредит у сумі 300000.00 грн. на строк до 10.06.2009 року зі сплатою, з врахуванням пізніше внесених до договору змін, 22 % річних (а.с. 8-15).

У той же день з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в забезпечення вказаного договору, укладено договора поруки, в які пізніше вносилися зміни щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом (а.с. 16-19).

У зв»язку з неналежним виконанням зобов»язань відповідачами, виникла заборгованість за кредитним договором на суму 385594,79 грн. (а.с. 42).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду про суму заборгованості та стягнення її з ТОВ «Стиль-Пак» є правильним.

Відмовляючи в позові до поручителів, суд першої інстанції виходив з того, що із закінченням 10.06.2009 року дії договорів поруки, порука припинена.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає встановленим обставинам та не грунтується на законі.

У відповідності до вимог ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно вимог ст. 559 ч.4 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

В пункті 24 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Оскільки в договорах поруки конкретний термін строку дії поруки не зазначений, строк виконання основного зобов»язання за кредитним договором настав 10 червня 2009 року, вимога про погашення заборгованості була висунута кредитором 20 листопада 2009 року, тобто до закінчення шестимісячного строку, висновок суду про припинення поруки є помилковим.

Оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що воно підягає скасування та постановлює нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сведбанк» задовільнити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 27 вересня 2012 року скасувати, ухваливши нове, яким позов задовільнити.

Стягнути з ТОВ «Стиль-Пак», ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 385594,79 грн. заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку.

Стягнути з ТОВ «Стиль-Пак», ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 385594,79 грн. заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку.

Стягнути з ТОВ «Стиль-Пак», ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 1700.00 грн. сплаченого держмита та 120.00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення, а всього 1820.00 грн., по 606,67 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді