Справа № 0915/3661/2012
Провадження № 22ц/0990/2478/2012
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.
Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,
секретаря Драганчук У.М.,
з участю представників ОСОБА_2 та ПАТ «Державний Ощадний банк України»
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі ТВБВ №1008/066 філії Івано-Франківського обласного управління м. Тисмениця про розірвання договору поруки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 16 листопада 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тисменицького районного суду від 16 листопада 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі ТВБВ №1008/066 філії Івано-Франківського обласного управління м. Тисмениця про розірвання договору поруки.
У апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду та зазначає, що судом не було враховано того, що відповідач в порушення ч.4 ст. 559 ЦК та п. 4.2. Договору поруки від 17.09.2007 року №414-1 24.11.2010 року надіслав на її адресу лист-претензію про невиконання боржником ОСОБА_4 умов кредитного договору після спливу сімнадцяти місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання по кредитному договору №414 від 17.09.2007 року.
Крім того, судом не було враховано того, що вона дізналась про рішення Івано-Франківського міського суду від 21.11.2011 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та з неї боргу в сумі 70542,23 грн. лише у вересні 2012 року.
ОСОБА_2 вказує на те, що банк вчасно не скористався своїм правом пред'явлення вимог до поручителя, а тому договір поруки відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК та п. 4.2. Договору від 17.09.2007 року №414-1 повинен бути розірваним.
Враховуючи вищенаведене, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У судовому засіданні представники ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.
Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 17.09.2007 року між ВАТ «Державний Ощадний Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №414 на суму 32000 грн. зі сплатою 24% річних та кінцевим терміном повернення 17.09.2010 року.
Того ж дня ВАТ «Державний Ощадний Банк» уклав з ОСОБА_2 договір поруки, за яким поручитель зобов'язалась відповідати перед банком за невиконання боржником зобов'язань за договором кредиту.
Встановлено, що ОСОБА_4 належно не виконував умови договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на березень 2011 року утворилась заборгованість на суму 70542,53грн.
19.04.2010 року та 24.11.2010 року поручителю було направлено повідомлення про порушення боржником зобов'язань щодо повернення кредиту та необхідність погашення заборгованості, що підтверджено копіями вказаних повідомлень. Факт отримання повідомлення від 24.11.2010 року представники позивача не заперечили.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21.11.2011 року стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі ТВБВ №1008/066 філії Івано-Франківського обласного управління м. Тисмениця 70542,53грн. заборгованості за договором кредиту. Зазначене рішення суду звернуто до виконання і з липня 2012 року проводяться стягнення з пенсії ОСОБА_2
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Така ж умова припинення договору поруки передбачена і п.4.2 договору, укладеного між ВАТ «Державний Ощадний Банк» та ОСОБА_2 (а.с.6).
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» дано роз'яснення про те, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Враховуючи те, що договором кредиту визначений строк виконання основного зобов'язання - 17.09.2010 року, а вимоги до поручителя про необхідність погашення заборгованості за договором кредиту були пред'явлені 19.04.2010 року та 24.11.2010 року, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 16 листопада 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: Л.В. Ясеновенко
Р.Й. Матківський
В.Д. Фединяк