Провадження № 11-сс/795/2/2013 Суддя слідчий у І інстанції Шипов І.М.
Доповідач Демченко О. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 січня 2013 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіДемченка О. В.
суддів - Щербакова О.С., Оседача М.М.,
за участю прокурора - Євхименка В.В.
обвинуваченого - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4, при секретарі - Батицькій О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2012 року,-
в с т а н о в и в :
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2012 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області про продовження строків тримання під вартою до 5 місяців, тобто до 28 лютого 2013 року,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє 17.08.2006 р. Деснянським районним судом м. Києва за ст. 289 ч.2, 187 ч.2 , 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого п. 4 ч.2 ст.115 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що згідно положень п. 12 розділу ХІ Перехідних положень КПК України - розслідування кримінальних справ, передбачених п. 11 цього розділу, у разі повернення таких кримінальних справ судом прокурору для проведення додаткового розслідування проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2012 року скасовано вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_3, а справу направлено прокурору Козелецького району для організації додаткового розслідування. Але до 28 грудня 2012 року відомості до ЄРДР не були внесені та не надано суду доказів на підтвердження закінчення трьохмісячного строку тримання під вартою, саме 29 грудня 2012 року.
Тому, керуючись положеннями ст. 197 КПК України, слідчий суддя відмовив задоволенні вказаного клопотання, оскільки строк тримання під вартою в межах досудового розслідування не повинен, в даному випадку, перевищувати дванадцяти місяців.
Ухвала слідчого судді була оскаржена прокурором до апеляційного суду. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали та постановлення нової, якою необхідно продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 до п'яти місяців, а саме до 28 лютого 2013 року. Свої вимоги прокурор аргументував тим, що рішення суду постановлено відповідно до положень КПК України 1960 р., згідно якого знаходження особи під вартою при розгляді справи в суді не включається в загальний строк утримання його під вартою на досудовому розслідуванні. При поверненні кримінальної справи для провадження додаткового розслідування строк тримання під вартою обчислювався з моменту надходження справи прокурору і не міг перевищувати двох місяців, а подальше продовження строку проводилось з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду, згідно ч. 8 ст. 156 КПК України 1960 р. Відповідно до ст. 283 КПК України часом закінчення проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню є прийняття одного із процесуальних рішень, передбачених частиною другою вказаної статті, в тому числі - звернення до суду з обвинувальним актом. Таким чином, строк тримання під вартою 12 місяців є виключно строком при досудовому розслідуванні і не включає в себе строк тримання під час розгляду кримінального провадження в суді .
В засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених та просив скасувати ухвалу слідчого судді від 29 грудня 2012 року та постановити нову, якою продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 5 місяців, а саме до 28 лютого 2013 року.
Вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, перевіривши наданні матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Таке рішення суд обґрунтує наступним.
У відповідності з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003р «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» суддя, розглядаючи подання про продовження строку тримання під вартою, з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, а також умови, за яких продовження строку є можливим.
25 серпня 2011 року о 18:00 годині ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України 1960 р. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. ст. 115 КК України.
21 жовтня 2011 року прокуратурою Козелецького району продовжено строк досудового слідства по кримінальній справі до трьох місяців, а саме до 25 листопада 2011 року.
21 жовтня 2011 року, Козелецьким районним судом Чернігівської області продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до трьох місяців, а саме до 25 листопада 2011 року.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2012 року скасовано вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_3, а справу направлено прокурору Козелецького району для організації додаткового розслідування.
28 грудня 2012 року відомості по кримінальному провадженню внесені до ЄРДР (а.с. 7).
29 грудня 2012 року прокуратурою Чернігівської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до п'яти місяців, а саме до 28 лютого 2013 року. (а.с.4-6)
29 грудня 2012 року старший слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження тримання під вартою ОСОБА_3 до п'яти місяців, тобто до 28 лютого 2013 року.
Положення ст. 197 КПК України передбачають, що «Строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів».
Враховуючи вказані вимоги, строк тримання під вартою 12 місяців стосується виключно досудового розслідування та не включається час розгляду кримінального провадження.
Відповідно до матеріалів справи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчим було подано в межах визначених ст. 197 КПК України строків та продовженого строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкового судового рішення, яке підлягає скасуванню.
Дана справа розглядається в суді за правилами КПК 2012 року. У відповідності до ч. 4 ст. 407 КПК апеляційний суд за наслідками перегляду ухвали слідчого судді не має права повернути справу на новий судовий розгляд, а повинен постановити свою ухвалу.
Апеляційний суд дійшов висновку, що на даний час з урахуванням тяжкості злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3, існують об'єктивні побоювання, що він може уникнути слідства й суду та може вплинути на хід досудового розслідування.
Будь-яких гарантій належної поведінки ОСОБА_3 під час досудового розслідування апеляційному суду пред'явлено не було. Натомість в засіданні апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_3 фактично не має постійного місця мешкання, був неодноразово судимим, що свідчить про наявність у нього негативних соціальних зв'язків та підтверджує обґрунтованість побоювань про можливість його уникнути слідства й суду. Тому єдиним способом забезпечення виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків може бути тримання його під вартою.
У кримінальному провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих дій та ознайомити з результатами розслідування ОСОБА_3 та його захисника. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 до п'яти місяців та в межах строків досудового розслідування.
Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується в злочині, який спричинив загибель людини, апеляційний суд в порядку ст. 183 ч. 4 КПК України, не вважає за можливе призначити заставу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції задовольнити. Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2012 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області Байдакова В.О. про продовження строку тримання під вартою до п'яти місяців, а саме до 28 лютого 2013 року ОСОБА_3 - скасувати.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 до п'яти місяців, а саме до 28 лютого 2013 року.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
О.С.Щербаков О.В. Демченко М.М.Оседач