АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/2390/577/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.ст. 149, 165 - 1 КПК України Романенко В.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Безверхого І.В.,
суддів Швидкого Д.М., Демиденка А.І.,
за участю прокурора Іванова С.С.,
адвоката ОСОБА_3,
слідчого Орищака В.О.,
розглянула матеріали справи за апеляцією адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 08.10.2012 року, якою відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 29.07.2003 року
Дніпропетровським апеляційним судом за ст. 19 ч.5, 93 „а",
ст. 212 ч. 3, 19 ч.5, 142 ч.3, 364 ч.2, 42 КК України на строк
10 років пв з конфіскацією майна та позбавленням
права займати посади пов"язані з організаційно-розпорядчими
функціями в сфері господарської діяльності і приватного
підприємництва строком на 3 роки,
обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він у 1998 році, перебуваючи в своєму домоволодінні по АДРЕСА_2, під час проведення ремонтних робіт знайшов два контейнери: перший у вигляді циліндра, а інший - у вигляді прямокутника із металевими пробками. При цьому, впевнившись у тому, що в цих контейнерах знаходиться отруйна речовина - ртуть, незаконно зберігав її за вказаною адресою до вересня 2012 року, після чого, разом та за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового слідства особами у вересні 2012 року заздалегідь домовився про її перевезення у м. Черкаси з метою збуту.
Після чого, 28.09.2012 року, він умисно, незаконно переніс вказані контейнери до свого автомобіля Тойота Ленд Крузер, держномер НОМЕР_1, та о 12 год. зустрівся із ОСОБА_6 у м. Дніпропетровськ, якому запропонував проїхатись з ним до м. Черкаси. Будучи обізнаним про те, що ОСОБА_6 відомо про те, що він перевозить у своєму автомобілі, із телефонних розмов ОСОБА_4, а також про його зустріч із невстановленими слідством особами щодо часу, місця, кількості та класифікації хімічної речовини, яку планував продати у м. Черкаси, незаконно перевіз її до аеропорту у м. Черкаси та близько 22 год. біля споруди аеропорту продемонстрував та збув ОСОБА_7 контейнери із вказаною хімічною речовиною, отримавши за неї кошти в сумі 5000 грн.
Металеві контейнери із вмістом металевої ртуті та залишками ртуті, яка була зібрана у герметичну ємкість вилучена з місця події протоколом вилучення хімічних речовин від 28.09.2012 року.
28.09.2012 року за даним фактом порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 321 КК України.
29.09.2012 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
01.10.2012 року Соснівським райсудом м. Черкаси розгляд подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 відкладено та продовжено строк його затримання на 10 діб.
03.10.2012 року ОСОБА_4 пред"явлено обвинувачення за ч.3 ст. 321 КК України.
Обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, місцевий суд у своїй постанові зіслався на те, що він має непогашену судимість, на шлях виправлення не став, схильний до скоєння злочинів, проживає в іншій місцевості та перебуваючи на волі може ухилятися від досудового слідства та суду, а також вчинити тиск на свідків.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням місцевого суду адвокат ОСОБА_3 в своїй апеляції ставить питання про скасування постанови Соснівського райсуду м. Черкаси від 08.10.2012 року та винесення нової постанови про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі.
При цьому зазначає, що місцевим судом залишилось по за увагою те, що ОСОБА_4 є єдиним годувальником в родині, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та дружина, яка перебуває в декретній відпустці, те, що він є ліквідатором аварії на ЧАЕС та є пенсіонером-шахтарем, має постійне місце проживання. Також, судом першої інстанції не враховано того, що ОСОБА_4 гроші не отримував за реалізацію отруйної речовини, а вони були покладені до його кишені працівниками міліції, які його і затримали, а тому на його руках відсутні сліди спеціальної речовини. Крім цього, відсутня і особа якій ніби-то було збуто цю речовину та на інші обставини, які дають підстави для обрання його підзахисному - ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням його волі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав рішення місцевого суду законним та обгрунтованим і просив відмовити в задоволенні апеляції захисника обвинуваченого ОСОБА_4, думку слідчого, який підтримав позицію прокурора, адвоката ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію, дослідивши матеріали справи і обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», а саме в п. 3 зазначено, що взяття під варту обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із положень ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки.
Крім цього, відповідно до вимог ст.ст. 148, 150 КПК України, запобіжні заходи, і в тім числі у вигляді взяття під варту, застосовуються з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжити злочинну діяльність.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що особа буде намагатися ухилятися від слідства і суду та не виконувати інших вимог, зазначених вище.
При цьому також враховуються тяжкість злочину та дані про особу.
Як випливає із мотивувальної частини оскаржуваної постанови місцевого суду, задовольняючи подання слідчого про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд вірно зіслався на негативні дані про особу ОСОБА_4, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме є раніше судимим - 29.07.2003 року Дніпропетровським апеляційним судом за ст. 19 ч.5, 93 „а", ст. 212 ч. 3, 19 ч.5, 142 ч.3, 364 ч.2, 42 КК України на строк 10 років пв з конфіскацією майна та позбавленням права займати посади пов"язані з організаційно-розпорядчими функціями в сфері господарської діяльності і приватного підприємництва строком на 3 роки і таким чином обвинувачений ОСОБА_4 має непогашену судимість, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та знову вчинив новий злочин. Не спростованими залишилися також посилання органу слідства про можливість ухилення ОСОБА_4 від явки до слідчого та суду, оскільки останній проживає в м. Дніпропетровськ, а також те, що перебуваючи на волі він буде перешкоджати встановленню істини по справі, зокрема установленню інших співучасників скоєння злочину та продовжувати злочинну діяльність в разі визначення йому запобіжного заходу не пов"язаного з позбавленням волі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 місцевим судом враховані і інші обставини, на які посилається в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3
Інших підстав, заслуговуючих на увагу про зміну відносно ОСОБА_4 виду запобіжного заходу - з тримання під вартою на інший, не пов"язаний з триманням останнього під вартою, на думку колегії суддів адвокат в своїй апеляції не наводить.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 148, 149, 151, 165-1, 362, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.10.2012 року стосовно ОСОБА_4 про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, - без задоволення.
Головуючий
Судді