Справа № 1306/385/12 Головуючий у 1 інстанції: А.М. Гайдук
Провадження № 11/1390/1228/12 Доповідач: Михайлишин Г. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Михайлишин Г.Я.
Суддів: Гаврилова В.М., Стельмаха І.О.
з участю прокурора: Горин У.І.
потерпілого: ОСОБА_1
представника потерпілого: ОСОБА_2
захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4
засудженого: ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_6 та його захисника -адвоката ОСОБА_3 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2012 року.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,
за ч.1 ст.115 КК України на сім років позбавлення волі;
за ч.2 ст.15 -п.13 ч. 2 ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання - десять років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 22.10.2010 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено у виді взяття під варту.
Вироком постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 309 грн. 60 коп. за проведення експертизи.
Вирішене питання відносно речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що він 21 жовтня 2010 року о 22 годині 15 хвилин, знаходячись за приміщенням магазину «Ромашка», що по вул. Війтівська Гора 85 в м. Дрогобичі Львівської області, під час конфлікту з ОСОБА_7, який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на вчинення умисного вбивства останнього, під час обміну ударами витягнув з кишені штанів розкладний ніж, яким умисно наніс ОСОБА_7 один удар в ділянку життєво важливого органу - грудну клітку і один удар в спину. Згідно з висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: непроникаючого колото-різаного поранення на спині зліва в ділянці 7-го та 8-го ребер по біляхребтовій ліній з ушкодженням по ходу раневого каналу м'яких тканин зліва, саден на шкірі верхньої губи рота справа, осаднення шкіри на правому коліні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не знаходяться, та проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва в четвертому міжребер'ї по середньо-паховій лінії з ушкодженням м'яких тканин грудної клітки зліва, нижнього краю четвертого ребра, судин та нервів, що проходять в цій ділянці, вісцеральної плеври з ушкодженням медіальної частини середньої долі лівої легені, перикарду лівого шлуночка у верхній частині, що межує з лівим вушком та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, є небезпечним для життя в момент заподіяння та спричинило смерть потерпілого, тобто умисно вбив ОСОБА_7
З метою припинення конфлікту до них підбіг ОСОБА_1 та намагався відтягнути ОСОБА_7 від ОСОБА_6, однак останній, реалізовуючи свій злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_1, тримаючи у руці розкладний ніж, умисно наніс ним один удар в ділянку життєво важливого органу - грудну клітку ОСОБА_1 та п'ять ударів у різні частини тіла, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поєднаного колото - різаного поранення грудної клітки зліва з проникненням в ліву плевральну порожнину та гемопневмотораксом зліва /наявність крові і повітря в плевральній порожнині/, з пошкодженням селезінки і кровотечею в черевну порожнину, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, та п'ять колото-різаних ран на передній черевній стінці у верхній частині по серединні лінії: в ділянці лівої лопатки, в ділянці лівого плечового поясу, в ділянці попереку справа, на внутрішній поверхні у верхній третині правого стегна, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я.
Однак, злочинного умислу, спрямованого на вчинення умисного вбивства ОСОБА_1 до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки їх розборонили, а згодом потерпілому ОСОБА_1, вчасно була надана медична допомога.
В апеляції прокурор, з врахуванням поданих змін, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування покликається на допущення судом істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що в основу вироку суду покладено пояснення судово-медичних експертів ОСОБА_8, ОСОБА_9, які не відповідають змісту протоколу судового засідання. Також в протоколі судового засідання не зафіксовано промову в судових дебатах прокурора, представника потерпілого та потерпілого ОСОБА_1
В апеляціях засуджений ОСОБА_6 та його захисник -адвокат ОСОБА_3 просять скасувати вироку суду та постановити новий, яким кваліфікувати дії засудженого за ст.ст. 118, 124 КК України, призначивши засудженому покарання в межах санкцій даних статей. В обґрунтування покликаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону. Вказують на відсутність у засудженого умислу на вбивство потерпілих та неправильну кваліфікацію його дій.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку поданої прокурором апеляції та в заперечення апеляцій засудженого і його захисника; засудженого ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_3 - які підтримали апеляції засудженого і адвоката ОСОБА_3 та заперечили апеляцію прокурора; думку потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 - про законність і обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, апеляції засудженого та адвоката ОСОБА_3 -до часткового задоволення з наступних підстав.
За змістом ч.1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити чітке формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
В цій частині вироку наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Проте судом не встановлено та не наведено у фабулі обвинувачення мотив скоєння замаху на умисне вбивство ОСОБА_1, що було необхідно для правильного встановлення всіх обставин справи.
В основу вироку покладено суперечливі докази і така суперечність судом не усунута.
Так, суд обгрунтував свої висновки показаннями свідка ОСОБА_10, хоча такі містять істотні суперечності.
Зокрема, в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 стверджував, що коли розпочався конфлікт та бійка між засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, то потерпілий ОСОБА_1 участі в бійці не приймав, ударів ОСОБА_6 не наносив, а навпаки, розбороняв засудженого та ОСОБА_7 /т.3 а.с. 216-217/.
На досудовому слідстві даний свідок давав протилежні показання про те, що потерпілий ОСОБА_1 активно втрутився у бійку між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при цьому, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 швидко і хаотично наносили удари засудженому ОСОБА_6, продовжували побиття і коли вони повалили засудженого на землю /т.1 а.с.54-55, 97- 99/.
Такій зміні показань щодо перебігу подій, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, суд жодної оцінки у вироку не дав.
В порушення вимог закону суд не дав жодної оцінки даним, що містяться у висновку стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи № 291 від 08.12.2010р. про те, що ОСОБА_6 під час інкримінованих йому дій перебував у стані фізіологічного афекту, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність /т.2 а.с. 114-118/, не допитав з цією метою судового експерта-психолога.
Разом із тим, суд обґрунтував свій висновок показаннями судово-медичних експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які вони, згідно протоколу судового засідання, в судовому засіданні не давали, на що обґрунтовано звертає увагу прокурор в апеляції.
Зокрема, спростовуючи показання засудженого ОСОБА_6 щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим, суд покликався на показання експерта ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що «найбільш ймовірно удар вбитому ОСОБА_7 було нанесено в стоячому положенні, зверху вниз, при розташуванні лицем один до одного»та експерта ОСОБА_9 «що удари ножем ОСОБА_1 не могли наноситись в положенні, як вказує підсудний, тобто з напівлежачого стану та хаотично в різні сторони»- що не відповідає змісту їх показань, відображених у протоколі судового засідання /т.4 а.с.2-3/.
Колегія суддів також погоджується з доводами, наведеними в апеляції прокурора про те, що в порушення вимог п.13 ч.3 ст. 87 КПК України у протоколі судового засідання не відображено короткий зміст промови прокурора та представника потерпілого ОСОБА_11 -ОСОБА_12 в судових дебатах.
З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа -скеруванню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно виконати вимоги кримінально-процесуального закону, забезпечити всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи з метою постановлення законного та обґрунтованого рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити, апеляції засудженого ОСОБА_6 і його захисника, адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 травня 2012 року відносно засудженого ОСОБА_6 -скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній -взяття під варту.
Головуючий:
Судді: