Судове рішення #26942392

Справа № 1304/7352/12 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.

Провадження № 10/1390/639/12 Доповідач: Вовк А. С.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



23 жовтня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: Вовка А.С.,

суддів: Галина В.П., Пешкова М.І.

з участю прокурора : Смілевського М.Л.

скаржниці ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 вересня 2012 року,


в с т а н о в и л а:


постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 12 вересня 2012 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову від 01 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо неї за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Мотивуючи рішення про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції покликався на те, що на час винесення оскаржуваної постанови були наявні передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи для порушення справи, достатні дані, що вказували на наявність ознак злочину, рішення про порушення кримінальної справи прийняте компетентною особою і при винесені вказаного процесуального документу було повністю додержано передбачений КПК України порядок.

Не погоджуючись із рішенням суду, в апеляції, ОСОБА_1 просить його скасувати. Вважає, що на момент порушення кримінальної справи у старшого прокурора Львівської області Броневицького С.С. не було достатніх даних, які вказували на наявність в її діях ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В доводах покликається, зокрема, на те, що:

при підписанні супровідного листа від імені філії банку від 17.12.2010р. вона діяла як службова особа, а не приватна у власних інтересах;

діючи як службова особа при виконанні службових обов'язків, не мала особистих корисливих мотивів, не переслідувала жодних особистих інтересів або інтересів третіх осіб, оскільки виконувала рішення вищестоящого органу як представник банку і участі в його прийнятті не брала;

вчинена нею від імені банку дія відповідала інтересам служби, оскільки була спрямована на виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу ВАТ «Львівська ПМК №7»перед банком;

вчинена скаржницею від імені банку дія не спричинила жодних наслідків і не завдала шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам гр-ки ОСОБА_3, оскільки у прийнятті підписаної нею заяви Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»відмовило.

Заслухавши доповідача, думку прокурора щодо законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, скаржника ОСОБА_1, адвоката на підтримку апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення -скасування постанови суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 94 КПК України кримінальна справа порушується компетентним органом за наявності до цього приводів і підстав.

Під приводом до порушення кримінальної справи слід розуміти передбачене законом джерело, з якого компетентний орган отримує відомості про вчинений або підготовлений злочин. Перелік приводів до порушення кримінальної справи наведений у ч. 1 ст. 94 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину на момент прийняття компетентним органом рішення про порушення справи.

Суд першої інстанції у постанові зазначив, що приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, підставами -достатні дані, що вказували на наявність вищевказаного злочину.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення питання щодо наявності підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, не перевірив такі, належним чином не дослідив матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, а прийняте рішення належним чином не мотивував.

Зокрема, як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи від 01.08.12р., в ході досудового слідства у кримінальній справі, порушеній раніше щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364 КК України, встановлено, що 28.12.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії - Пустомитівське відділення № 6381, ВАТ «Львівська ПМК №7»та ОСОБА_3, як майновим поручителем, укладено договір іпотеки нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 598.7 кв.м. Згідно вказаного договору ВАТ «Державний ощадний банк України»прийняв в іпотеку від майнових поручителів - ОСОБА_3 (41% майна) та ВАТ «Львівська ПМК-7»(59 % майна) вказаний об'єкт в цілому з метою забезпечення зобов'язання ВАТ «Львівська ПМК-7»за кредитним договором - договором відновлюваної кредитної лінії № 6 від 28.12.2007 року.

17.05.2010 року ухвалою Господарського суду Львівської області за заявою ДПІ у Пустомитівському районі порушено провадження по справі №33/3-2 про банкрутство ВАТ «Львівська ПМК №7».

Відповідно до ч.2.ст 33 Закону України «Про іпотеку»та п.п.3.1.7. розділу 6 вищевказаного договору іпотеки у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель та правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ЗУ «Про іпотеку».

Згідно оцінки вартості вищевказаного майна, проведеної ТзОВ «Гал-Світ» на замовлення філії Пустомитівське відділення № 6381 ВАТ «Державний ощадний банк України», станом на 07.12.2010 року вартість об'єкта становила 2 157 000 грн., а вартість 41% майна, яке належало ОСОБА_3 складає відповідно 884 370 грн.

17.12.2010 року в.о. керуючого філією Пустомитівське відділення №6381 ВАТ «Державний ощадний банк України»ОСОБА_1 звернулася із заявою в Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про оформлення права власності на все вищевказане нерухоме майно, яке було в іпотеці згідно договору про іпотеку від 28.12.2007 року.

На ксерокопії даної заяви, яка знаходиться в матеріалах справи, відсутні дані про її реєстрацію ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».

ОСОБА_1 при апеляційному розгляді пояснила, що вищевказані матеріали банку були повернуті, вона цим питанням після цього не займалась, крім того, діючи як службова особа при виконанні службових обов'язків, не мала особистих корисливих мотивів, не переслідувала жодних особистих інтересів або інтересів третіх осіб, оскільки виконувала рішення вищестоящого органу як представник банку і участі в його прийнятті не брала.

Рішення вищестоящого органубанку про оформлення права власності на все вищевказане нерухоме майно, яке було в іпотеці згідно договору про іпотеку від 28.12.2007 року в матеріалах справи відсутнє, хоча ОСОБА_1 пояснила, що на підставі нього нею здавались документи на приватизацію.

22.12.2010 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» оформлено право власності за ВАТ «Державний ощадний банк України»на вищевказане майно, яке належало ВАТ «Львівська ПМК 7»та ОСОБА_3

В порушення Закону України «Про іпотеку»безпідставно оформлено право власності на майнову частку ОСОБА_3, оскільки відносно останньої не була розпочата процедура банкрутства, що підтверджується рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.04.2012 року, згідно якого ОСОБА_3 повернута її частка майна.

В той же час прокурор після рішення районного суду прийшов до висновку, що в.о. керуючого філією - Пустомитівське відділення № 96381 ВАТ «Державний ощадний банк України»ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи всупереч передбачених законодавством процедурі, незаконно перереєструвала права власності на 41 % адміністративного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належав на праві приватної власності ОСОБА_3, що призвело до незаконного вилучення із приватної власності ОСОБА_3 майна та перехід його у власность ВАТ «Державний ощадний банк України»та заподіяло ОСОБА_3 збитків на суму 884 370 грн., що станом на 2010 рік в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Наявні матеріали справи, аналізуючі викладене, встановлюють факт цивільно-правових відносин між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії - Пустомитівське відділення № 6381, ВАТ «Львівська ПМК №7», та не містять даних про ознаки злочину в діях ОСОБА_1

За змістом ст. 190 КК України шахрайство полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживанні довірою. Ініціюючи погашення кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, ОСОБА_1 не переслідувала особистих інтересів або інтересів третіх осіб, а спосіб вчинення даного злочину, як обов'язкова його ознака, хоч і наведений у постанові про порушення кримінальної справи, однак суперечить обставинам справи, постанова винесена передчасно.

З огляду на викладене, постанова про порушення справи апеляційним судом не може бути скасована згідно вимог Закону, постанова судді як така, що винесена з порушенням його вимог, підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно дотриматися вимог кримінально-процесуального законодавства, перевірити належним чином доводи скарг ОСОБА_1 та прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів,


у х в а л и л а :


Апеляцію ОСОБА_1 - задоволити частково.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 вересня 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.




Головуючий:


Судді:






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація